Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №175/17020/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 175/17020/25

Провадження № 2/175/3549/25

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

"05" травня 2026 р. с-ще Слобожанське

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Войтуха О.М.,

за участі секретаря судового засідання Радонського М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

В жовтні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив постановити рішення, яким визнати поважними причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його дочки ОСОБА_3 та визначити додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Краматорську, Донецької області.

Ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 17 листопада 2025 року позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, призначене підготовче судове засідання у справі.

Ухвалою від 10 лютого 2026 року витребувано у Першої Краматорської державної нотаріальної контори Краматорського районного нотаріального округу Донецької області належним чином завірену копію спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

25 березня 2026 року ухвалою Дніпровського районного суду Дніпропетровської області закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Гур`єв В.М. надав до суду заяву, в якій просив суд справу розглянути без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 про дату, місце та час судового засідання повідомлений належним чином у встановленому законом, що підтверджується поштовим реєстром та роздруківкою трекінгу відстеження №R67148362723. В судове засідання не з`явився, заяв не подавав.

Відзив на позов відповідач не подав, а тому зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як передбачено ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що померла ОСОБА_3 є донькою позивача ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження, що видане 19 липня 2023 року та зареєстроване Виконкомом Ясногірської селищної ради міста Краматорська Донецької області, актовий запис №20.

Згідно зі свідоцтвом про смерть Серії НОМЕР_1 , що зареєстроване Новомосковським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новомосковському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецької області, актовий запис №1300.

Згідно з консультативним висновком, що виданий державною установою «Інститут отоларингології ім. проф. О.С. Коломійченка Національної академії медичних наук України №5/7785 від 13 жовтня 2023 року встановлено, що ОСОБА_1 отримав консультацію в поліклінічному відділенні Інституту отоларингології.

11 січня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареника О.О. з заявою про прийняття спадщини після смерті доньки – ОСОБА_3 , а саме житлового будинку та земельної ділянки, що розташовані адресою: АДРЕСА_1 , квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , нежитлового приміщення магазину «НАШ», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , недоотриманої пенсії та іншого майна.

Постановою державного нотаріуса Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареника О.О. від 11 січня 2024 року за Вих.№22/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки останній пропустила строк для прийняття спадщини.

Згідно з заочним рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2025 року по справі №175/2870/25 за позовом ОСОБА_1 до Краматорської міської ради про визначення додаткового строку на прийняття спадщини – позивачу відмовлено у задоволенні позовної заяви, оскільки позов був пред`явлений до неналежного відповідача.

На виконання ухвали Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 10 лютого 2026 року державним нотаріусом першої Краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О.25 березня 2026 року надано спадкову справу №297/2022, заведену після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецької області, згідно з матеріалами якої з заявою про прийняття спадщини до нотаріальної контори Фостик Б.І. звернувся лише 11 січня 2024 року.

Згідно зі спадковою справою №297/2022 заведеної після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецької області за заявою ОСОБА_2 , державним нотаріусом Першої краматорської державної нотаріальної контори Фареником О.О. відкрито спадкову справу №297/2022 від 17 жовтня 2022 року, зареєстрована в спадковому реєстрі №70336862.

В своїй заяві від 17 жовтня 2022 року за №561, ОСОБА_2 зазначив, що є чоловіком спадкодавця та як спадкоємець першої черги за законом, спадщину у встановлений законом строк та в повному обсязі приймає.

З матеріалів спадкової справи також вбачається, що на момент смерті ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_2 . За вказаною адресою спадкодавець була зареєстрована одна.

У свою чергу, позивач ОСОБА_1 зазначив, що у встановлений законом строк він не міг звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у зв`язку із збройною агресією Росії проти України, оскільки нотаріальні контори припинили свою діяльність та через незадовільний стан здоров`я, а саме: онкологічне захворювання.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. ст. 1220-1221,1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно із ст.ст. 1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Разом з тим, позивач наведених вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» при розгляді цих справ суд перевіряє наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

За положеннями ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна особа повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах,передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Враховуючи викладене, суд приймає до уваги наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецької області, а саме: збройну агресію Росії проти України, незадовільний стан здоров`я позивача через онкологічне захворювання та вважає їх поважними, враховуючи принцип верховенства права та дотримуючись розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства.

Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з визначенням тримісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Суд вважає такий строк достатнім для реалізації позивачем права на подання заяви про прийняття спадщини.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1218, 1222, 1261, 1270, 1272 ЦК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили для подання нею заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Краматорськ, Донецької області.

Реквізити сторін:

Позивач – ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_5 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його підписання не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Суддя О. М. Войтух