Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №175/7231/25 — Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Суд: Дніпровський районний суд Дніпропетровської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Незаконне заволодіння транпортним засобом

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №175/7231/25

Суддя: Лютая Г. Ю.

Справа № 175/7231/25

Провадження № 1-кп/175/1071/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року селище Слобожанське Дніпровського

району Дніпропетровської області

Дніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025042240000351відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зеленодольск Апостолівського району Дніпропетровської області, громадянина України, із середньо спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх не маючого, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за мобілізацією на особливий період, в посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», раніше судимого:

- 10.09.2025 року Індустріальним районним судом міста Дніпра за ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. ФОРМУЛЮВАННЯ ОБВИНУВАЧЕННЯ, ВИЗНАНОГО СУДОМ ДОВЕДЕНИМ

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової служби під час мобілізації та проходячи її в посаді курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», 17 травня 2025 року, у період часу з 17 годин 28 хвилин по 19 годин 06 хвилини, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 , побачив, що в приміщенні будинку за вказаною адресою знаходиться транспортний засіб – мотоцикл марки «SUZUKI» моделі GWV 250, з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 248 см3, чорного кольору, 2014 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебував у користуванні потерпілого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В цей час, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення, а саме вищевказаним мотоциклом марки «SUZUKI» моделі GWV 250, з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 248 см3, чорного кольору, 2014 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_3 , який він визначив, як об`єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортного засобу, поєднане з проникненням у приміщення, 17.05.2026 у невстановлений в ході досудового розслідування час, ОСОБА_4 , шляхом відкриття хвіртки, тобто шляхом вільного доступу проник на територію домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , маючи прямий злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, реалізуючи який, того ж дня, 17 травня 2025 року, ОСОБА_4 , продовжуючи знаходитись біля будинку АДРЕСА_2 , шляхом вільного доступу, зайшов на територію домоволодіння, після чого, підійшовши до вікна, яке знаходилось з правої сторони вхідних дверей, скориставшись відсутністю скла в одній з віконних конструкцій будинку, заміненого на фрагмент фанери у стулці дерев`яного вікна, відірвавши фанеру, просунув руку та дістався до ручки запірного механізму накладного замка, прокрутив її, тим самим відчинивши вхідні двері, маючи реальну змогу безперешкодно потрапити в приміщення будинку, проник всередину, в одні з кімнат вищевказаного домоволодіння побачив транспортний засіб – мотоцикл марки «SUZUKI» моделі GWV 250, з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 248 см3, чорного кольору, 2014 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_3 .

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з проникненням у приміщення, ОСОБА_4 , перебуваючи у вищевказаному будинку, підійшов до мотоцикла марки «SUZUKI» моделі GWV 250, з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 248 см3, чорного кольору, 2014 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_3 , та, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення матеріального збитку потерпілому та бажаючи їх настання, усвідомлюючи таємний характер своїх дій, застосовуючи фізичну силу рук, витягнув вищевказаний мотоцикл, та, перебуваючи на території домоволодіння за вищевказаною адресою, доводячи свій злочинний умисел до кінця, діючи всупереч волі потерпілого ОСОБА_6 , скерував своїми руками кермо мотоцикла у визначеному ним напрямку, таким чином встановивши контроль над ним, та штовхаючи транспортний засіб власною фізичною силою з місця первинного знаходження перемістив його до місця свого проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тим самим, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на загальну суму 115 760, 96 грн.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 289 КК України як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене з проникненням у приміщення.

ІІ. ДОКАЗИ НА ПІДТВЕРДЖЕННЯ ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ОБСТАВИН.

Обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 вказаного вище кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор та потерпілий не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, а дослідження інших доказів у провадженні не здійснювалось. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та пояснив, що ним дійсно скоєно це кримінальне правопорушення за викладених в обвинувальному акті обставин. В скоєному кається та просить суд суворо не карати.

В судове засідання потерпілий ОСОБА_7 не з`явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, від нього надійшла заява про розгляд провадження за його відсутності, претензій не має, покарання просить призначити відповідно до вимог закону.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ЯКІ ПОМ`ЯКШУЮТЬ АБО ОБТЯЖУЮТЬ ПОКАРАННЯ

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає: щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

ІV. МОТИВИ ПРИЗНАЧЕННЯ ПОКАРАННЯ

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особистість винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, має постійне місце мешкання, за місцем мешкання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра як особа, яка страждає будь-якими захворюваннями наркологічного та/або психічного характеру, не значиться.

Суд, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є тяжким злочином, матеріальна шкода внаслідок скоєння якого повністю відшкодована шляхом вилучення викраденого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, особистість обвинуваченого та його поведінку, вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням. Тому обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі на строк у межах, визначених відповідною санкцією статті (частиною статті), із подальшим застосуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки обвинувачений вчинив цей злочин до постановлення вироку Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року. Також суд, враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, якого обвинувачений за вчинене ним кримінальне правопорушення не уникнув, другорядну роль кари як мети покарання, вважає можливим звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України, з покладенням на нього передбачених ст. 76 КК України обов`язків. Саме таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст. 69 КК України судом не встановлено.

V. МОТИВИ УХВАЛЕННЯ ІНШИХ РІШЕНЬ ЩОДО ПИТАНЬ, ЯКІ ВИРІШУЮТЬСЯ СУДОМ ПРИ УХВАЛЕННІ ВИРОКУ, ТА ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНУ, ЯКИМ КЕРУВАВСЯ СУД

Під час досудового розслідування обвинуваченому був обраний запобіжний захід у виді домашнього арешту, строк застосування якого закінчився. Учасники судового провадження клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому в судовому засіданні не заявляли, тому суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Питання про долю речових доказів суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.

На підставі положень ч. 2 ст. 124 КПК України документально підтверджені витрати на залучення експерта підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання щодо скасування арешту майна суд вважає за необхідне вирішити відповідно до положень ст. 174 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винним за ч. 2 ст. 289 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Індустріального районного суду м. Дніпра від 10 вересня 2025 року, більш суворим за цим вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді п`яти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного основного покарання з випробуванням строком на два роки, якщо він протягом цього іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили – не обирати.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 строк домашнього арешту в період часу з 31 травня 2025 року по 24 вересня 2025 року, виходячи з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі, тобто – тридцять дев`ять днів.

Речові докази: мотоцикл марки «SUZUKI» моделі GWV 250, з ідентифікаційним номером НОМЕР_2 , об`ємом двигуна 248 см3, чорного кольору, 2014 року випуску, з номерним знаком НОМЕР_3 , - повернути належному власнику;

Стягнути з ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави витрати на залучення експертів в розмірі 5348 (п`ять тисяч триста сорок вісім) гривень 40 копійок.

Скасувати арешт майна у кримінальному провадженні №12025042240000351, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2025 року по справі №175/6600/25, 1-кс/175/794/25.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua