Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №199/2115/26 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/2115/26

(2-а/199/68/26)

РІШЕННЯ

Іменем України

18.05.2026 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі головуючого судді – Авраменка А.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

До Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра звернувся позивач через свого представника із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого послався на те, що позивач вчасно уточнив свої військово-облікові дані, а 20 лютого 2026 року оновив мобільний додаток «Резерв+», в якому побачив дві постанови відповідача за №R352154 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 15 лютого 2026 року та №R352147 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 14 лютого 2026 року, якими позивача притягнуто до адміністративної відповідальності із накладення штрафів. У першій із вказаних постанов зазначено, що позивач не прибув на викликом до відповідача у строк та місце, зазначені у повітці, а у другій постанові – позивач не пройшов відмовився від проходження ВЛК. Позивач не погоджується і зазначеними постановами, просить їх скасувати із закриттям провадження у справах про адміністративні правопорушення, посилаючись на те, що позивач жодних заяв про вчинення адміністративного порушення в будь-якій формі не підписував та відповідачу не подавав, жодних повісток від відповідача не отримував, у спірних постановах відсутній підпис та дані особи, яка склала такі постанови. Крім того, позивач послався на те, що у спірних постановах не зазначено час та місце вчинення інкримінованих правопорушень.

Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпра від 02 березня 2026 року позовну заяву прийнято о розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, яку вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторонами клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не подано, відповідач правом на подання відзиву не скористався.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені на ступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним на момент виникнення спірних правовідносин сторін, що підтверджується роздруківкою електронного військово-облікового документу позивача. Крім того, згідно вказаного електронного військово-облікового документу позивач має відстрочку у виді бронювання строком дії до 04 лютого 2027 року.

14 лютого 2026 року посадовою особою відповідача (начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ) відносно позивача складено спірну постанову №R352147 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною нормою із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення у спірній постанові полягає в тому, що позивач не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Копія спірної постанови наявна в матеріалах справи.

15 лютого 2026 року посадовою особою відповідача (начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 ) відносно позивача складено спірну постанову №R352154 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за вказаною нормою із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Суть інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення у спірній постанові полягає в тому, що позивач не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Копія спірної постанови наявна в матеріалах справи.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами КАС України, КУпАП, Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу», Законом України «Про оборону України», Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком №2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі – Правила), Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі – Порядок №560).

Так, відповідно до ст.1 ч.10 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно.

Згідно ст.22 ч.ч.1, 3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Згідно пп.2, 4 п.1 Правил військовозобов`язані повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Пунктом 63 Порядку №560 передбачено, що військовозобов`язані, у яких строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не завершився, на медичний огляд не направляються, крім випадків, коли військовозобов`язані приймаються на військову службу за контрактом, або були визнані обмежено придатними та не проходили повторний медичний огляд з метою визначення їх придатності до військової служби (за винятком тих, які визнані в установленому порядку особами з інвалідністю), або самостійно виявили бажання пройти медичний огляд.

Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:

1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;

2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:

день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Нормою ст.1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період – період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.20 ч.1 ст.106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 березня 2022 року, №259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18 квітня 2022 року, №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17 травня 2022 року, №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 серпня 2022 року, №757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07 листопада 2022 року , №№58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 6 лютого 2023 року, №254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 01 травня 2023 року, №451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26 липня 2023 року, №734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 листопада 2023 року, №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 05 лютого 2024 року, №271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 06 травня 2024 року, №469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 року, №740/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 28 жовтня 2024 року, №26/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 січня 2025 року, №235/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 квітня 2025 року, №478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року, №793/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 20 жовтня 2025 року, №40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12 січня 2026 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні – останній раз з 05 години 30 хвилин 03 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Указом Президента України №65/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва – протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Указами Президента України №342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 17 травня 2022 року, №574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 12 серпня 2022 року, №758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 07 листопада 2022 року, №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06 лютого 2023 року, №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 01 травня 2023 року, №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27 липня 2023 року, №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 27 липня 2023 року, №735/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06 листопада 2023 року, №50/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 05 лютого 2024 року, №272/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 06 травня 2024 року, №470/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 23 липня 2024 року, №741/2024 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 28 жовтня 2024 року, №27/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14 січня 2025 року, №27/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 15 квітня 2025 року, №479/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 14 липня 2025 року, №794/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 20 жовтня 2025 року, №41/2026 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 12 січня 2026 року продовжено строк проведення загальної мобілізації – останній раз з 03 лютого 2026 року строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Положеннями ст.9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Нормою ст.210-1 ч.3 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), в особливий період – штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За змістом ст.ст.235, 254, 258, 283 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.210-1 КУпАП, розглядаються територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, від імені яких розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП, в тому числі в районний в місті суд, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Положеннями ст.286 ч.2 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, – протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до ст.20 ч.1 п.1 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

За змістом ст.4 КАС України суб`єктами владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються ст.ст.279-1-279-4 КУпАП.

Нормою ст.286 ч.3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, за змістом ст.ст.9-12, 210-1, 245, 251, 280 КУпАП необхідною і обов`язковою умовою для визнання особи винною у вчиненні певного адміністративного правопорушення, зокрема передбаченого ст.210-1 ч.3 КУпАП, а отже і притягнення такої особи до адміністративної відповідальності із накладенням відповідного адміністративного стягнення, є встановлення події інкримінованого адміністративного правопорушення, а при її наявності – всіх обов`язкових ознак його складу. Останнє означає доведення належними, допустимими, достовірними, дійсними та достатніми доказами наявності в діянні цієї особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, всіх обов`язкових ознак складу саме даного адміністративного правопорушення, до яких належить об`єкт правопорушення, об`єктивна та суб`єктивна сторони, а також суб`єкт правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак складу правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19 лютого 2020 року по справі №204/8036/16-а.

В силу презумпції невинуватості, яка встановлена нормою ст.62 Конституції України та підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події та складу правопорушення, зокрема винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачяться на її користь. Недоведені подія, вина особи та/або інші обов`язкові ознаки складу інкримінованого адміністративного правопорушення мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. На означеній обставині наголосив у своїх правових висновках Верховний Суд у постанові від 08 липня 2020 року по справі №463/1352/16-а.

Стосовно обставин спірних правовідносин сторін у даній адміністративній справі, то суть інкримінованих позивачу посадовою особою відповідача у спірних постановах адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.210-1 КУпАП, а отже і однією з обов`язкових обставин, що підлягають доведенню, є нез`явлення позивача до відповідача за повісткою у визначений в такій повістці день та час (постанова №R352154) та неправомірне не проходження (відмова від проходження) ВЛК (постанова №R352147). В той же час, наявні матеріали справи не містять жодних доказів не тільки отримання позивачем, а й направлення відповідачем позивачу повістки та/або повідомлення позивача поштовим зв`язком або будь-яким іншим способом про необхідність явки до відповідача у певний день та час. Більш того, спірна постанова №R352154 взагалі не містить відомостей, коли та яким чином направлялась повістка відповідачем позивачу, на яку дату, час та у зв`язку із чим викликався позивач до відповідача. Так само в матеріалах справи відсутні докази направлення позивача відповідачем на ВЛК, однак ухилення відповідача від такого медичного огляду, або ж докази зафіксованої відмови позивача від проходження ВЛК.

Таким чином наведені обставини не дають суду достатніх підстав для твердження про наявність в діянні позивача такої обов`язкові ознаки інкримінованих йому адміністративних правопорушень як об`єктивна сторона (неявка за повісткою, отриманою військовозобов`язаним, не проходження/ухилення від проходження ВЛК). Окрім того, спірні постанови в порушення вимог ст.283 КУпАП не містять належного викладення обставин інкримінованих позивачу адміністративних правопорушень, а саме дати та часу його вчинення, тобто дати отримання позивачем повістки та дати і часу, на які позивач за такою повісткою мав з`явитись до відповідача (постанова №R352154), а також дати направлення відповідача на ВЛК/дати ухилення відповідач проходження ВЛК (постанова №R352147).

Відтак, позовні вимоги сторони позивача є правомірними, обґрунтованими та доведеними, а отже такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.9, 210-1, 235, 245, 251, 254, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.ст.2, 4, 7, 9, 19, 20, 72-78, 94, 132, 134, 139, 194, 205, 229, 241-246, 250, 255, 257, 268, 271, 272, 286, 293, 295, 297 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; адреса місцезнаходження: АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про адміністративне правопорушення – задовольнити.

Постанову №R352154 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 15 лютого 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – закрити.

Постанову №R352147 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 14 лютого 2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, із накладенням стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень – скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ст.210-1 ч.3 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.М. Авраменко