Постанова від 26 березня 2026 р. у справі №381/5506/24 — Київський апеляційний суд

Справа № 381/5506/24 Головуючий в суді І інстанції - Зебелян Н.В.

Провадження № 33/824/1936/2026 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2026 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.

секретар: Сіваєва Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2025 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП -,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору

Не погоджуючисьз постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.

Крім того апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалів справи вбачається, що про оскаржувану постанову суду стало відомо коли отримав текст постанови, а 28.08.2025 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи, зробив копії, що підтверджується відміткою в заяві яка наявна у даній справі. Під час винесення постанови суду ОСОБА_1 присутнім не був, повідомлення про розгляд справи не отримував, повістки не отримував. Тому вважає, що є всі передбачені підстави для поновлення пропущеного строку.

Апелянт додатково зазначає, що ухвалою апеляційного суду було відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав пропуску строку на оскарження. Водночас така відмова фактично позбавила апелянта права на апеляційний перегляд судового рішення та звела нанівець гарантії права на захист, оскільки пропуск строку був зумовлений об`єктивними причинами, а саме: відсутністю належного повідомлення про розгляд справи та неотриманням копії постанови суду.

Перевіривши матеріали справи та доводи клопотання, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративні правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, а апеляційна скарга, подана після закінчення встановленого строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

З аналізу норми вказаної статті вбачається, що обчислення строку апеляційного оскарження постанови судді закон пов`язує з днем прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974 256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява № 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).

У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності), коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» (Заява № 3236/03).

На думку апеляційного суду, особи, які беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження.

Зважаючи на викладене, строк на апеляційне оскарження відраховується з дати винесення постанови та може бути поновлений судом виключно у разі наявності поважних причин пропуску такого строку, обґрунтовано наведених апелянтом.

Постановою Київського апеляційного суду від 17 жовтня 2025 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 , про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, та апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто останньому.

02 березня 2026 року ОСОБА_1 , звернувся до суду апеляційної інстанції з повторною апеляційною скаргою на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2025 року та повторним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , був обізнаний про наявне відносно нього провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Так само, він був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення та мав змогу самостійно цікавитись результатами його розгляду. Обґрунтованих відомостей про те, що останній був позбавлений можливості знати про судовий розгляд та його результати, отримати судове рішення, а також подати своєчасно апеляційну скаргу, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не містить.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі доводи не можуть слугувати поважними причинами для поновлення строку на апеляційне оскарження, а чинний Закон не пов`язує строк апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції з часом отримання стороною судового рішення.

В зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 , необхідно відмовити у поновленні строку на подачу апеляційної скарги, а апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, повернути апелянту.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 липня 2025 року.

Апеляційну скаргу з доданими до неї матеріалами - повернути особі, яка її подала.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Рудніченко