Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №308/3936/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3936/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Авдєєвої К. Т., позивача ОСОБА_1 , його представника Радь О. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Ужгород справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Радь Олександр Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,

встановив:

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Радь Олександр Іванович, звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2925-1 від 17.10.2025 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.02.2026 позивачу надійшло повідомлення через електронний додаток «Ощад24» про те, що його банківський рахунок та відповідно картка заблоковані.

Надалі з допомогою за стосунку «Дія» позивачу стало відомо про те, що щодо нього відкрито виконавче провадження № 80137147, в якому стягувачем зазначено ІНФОРМАЦІЯ_2 .

12.03.2026 позивач, ознайомившись з матеріалами ВП № 80137147 в Автоматизованій системі виконавчого провадження, дізнався про наявність постанови ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2025 № 2925-1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно якої накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн.

Позивач повідомляє, що 17.10.2025 дійсно перебував у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Однак, його не було повідомлено, що відносно нього буде розглядатися справа про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Позивач наводить, що з тексту оскаржуваної постанови вбачається, що підставою для притягнення його до відповідальності слугувало те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 було надіслано повістку № 869802 про виклик ОСОБА_1 на 07.11.2024 з метою уточнення даних, проте не зазначено від якого числа датована повістка.

Позивач вказує на порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення. Стверджує, що його не було ознайомлено зі змістом протоколу, також він не підписував та ставив жодних відміток про отримання копії адміністративних матеріалів, а відтак і не мав змоги ані ознайомитися, ані можливості оскаржити їх у встановленому порядку.

Позивач стверджує, що 02.12.2025 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 для отримання військово-облікового документа № 090320239361193200425, де його також не було повідомлено про винесення щодо нього оскаржуваної постанови.

На думку позивача, накладення стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25500,00 грн, що є максимальною межею санкції ч. 3 ст. 210-1 КУпАП суперечить положенням ст. 279-9 КУпАП, згідно з якими розмір штрафу має визначатись на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

На підставі викладеного, позивач вважає, що оскаржувана постанова ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2025 № 2925-1 по справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена з порушенням вимог законодавства та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, за змістом якого відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач вказує, що в порядку виконання норм законодавства, з метою виконання громадянами своїх громадянських обов`язків, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, була сформована повістка № 869802 про виклик ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. 07.11.2024 за адресою: АДРЕСА_1 з метою: для уточнення даних. У встановлені дату час та місце позивач не прибув, про причини неприбуття не повідомляв.

На думку відповідача, таким чином вбачається наявність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та підстави для складання адміністративного протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності за вищеназваною статтею КУпАП.

Відповідач стверджує, що після прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 17.10.2025 позивач відмовився від підписання постанови № 2925-1 по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Наголошує, що позивачу було роз`яснено його права.

Враховуючи вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, з урахуванням ст. 258, ст. 268 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 було винесено оскаржувану постанову від 17.10.2025 №2925-1, яку в подальшому було звернуто до примусового виконання.

Ухвалою суду від 19.03.2026 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 31.03.2026 поновлено строк оскарження постанови № 2925-1 від 17.10.2025 у справі про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній адміністративній справі. Постановлено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав, наведених у позові. Просили задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Враховуючи наведене та вимоги ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

У відповідності до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши учасників справи, судом встановлено таке.

Згідно з постановою № 2925-1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.10.2025 позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25500,00 грн.

Як слідує зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стало те, що 17.10.2025 близько 09:15 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі органів Національної поліції, де виявлено наступне:

В порядку виконання завдань, зазначених в абзаці 11 пункту 9 Положення, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, з метою виконання громадянами своїх громадянських обов`язків, за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, була направлена повістка № 869802 про виклик ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. 07 листопада 2024 року з метою: для уточнення даних, яка була направлена засобами поштового зв`язку за № 0610201298531.

Поштове відправлення за № 0610201298531 було повернуто до відправника разом із довідкою про причини повернення, підписом працівника поштового зв`язку, датою та штемпелем АТ «Укрпошта».

Причина повернення рекомендованого поштового відправлення – «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 41 вважається належним оповіщенням особи, тобто повістка є такою, що вручена особі. Натомість у вказані в повістці дату, час та місце, останній не з`явився, чим порушив вимоги абзацу 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пункту 21 Порядку проведення призову.

Дії позивача кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, на підставі ст. 279-9 КУпАП.

Доказів направлення вказаної постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять.

Згідно скан-копії додатку «Резерв+», ОСОБА_1 17.10.2024 було пройдено військово-лікарську комісію.

Згідно військово-облікового документа № 090320239361193200425 ОСОБА_1 був визнаний придатним на підставі довідки Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2025 № 217 гр. ІІ ст. 39в. 18.11.2025 позивача було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 від 08.10.2025, ОСОБА_1 призначено з 01.07.2025 по 31.08.2026 державну соціальну допомогу як особі з інвалідністю, загальне захворювання 3 група.

Вважаючи означену постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

З оскаржуваної постанови вбачається, що позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у зв`язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_3 07.11.2024 о 14:00 год., куди він викликався повісткою № 869802, шляхом її поштового надсилання з метою виклику: для уточнення даних.

Водночас, з оскаржуваної постанови неможливо встановити дату формування повістки № 869802, яка була направлена засобами поштового зв`язку за № 0610201298531. Зазначений трекінговий номер поштового відправлення був перевірений судом, однак дані на офіційному сайті оператора поштового зв`язку АТ «Укрпошта» щодо такого трекінгового номеру відсутні.

За змістом ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-XII або Закон «Про військовий обов`язок і військову службу») в редакції від 30.10.2024, яка діяла на час дати виклику, визначала, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для:

-оформлення військово-облікових документів;

-взяття на військовий облік;

-проходження медичного огляду;

-направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;

-призову на військову службу;

-призову на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Частина 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII або Закон «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію») в редакції від 07.09.2024, яка діяла на час дати виклику, визначала, що громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для:

-взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів;

-визначення їх призначення на особливий період;

-направлення для проходження медичного огляду.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном, визначалися Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі Порядок № 1487).

На час формування повістки діяли приписи Порядку №1487 в редакції від 29.10.2024, яка діяла на час дати виклику. Додатком № 2 до цього Порядку є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, з-поміж іншого, прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для:

-взяття на військовий облік;

-визначення призначення на особливий період;

-оформлення військово-облікових документів;

-проходження медичного огляду;

-направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності;

-призову на військову службу;

-призову на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Також суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Постанова № 560) передбачені окремі випадки, у яких військовозобов`язані та резервісти можуть бути викликані до територіального центру комплектування та соціальної підтримки саме з метою уточнення своїх персональних або військово-облікових даних.

Відповідно до п. 21 Постанови № 560 в редакції від 04.10.2024, яка діяла на час дати виклику, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Пункт 22 Постанови № 560 у цій же редакції встановлював, що резервісти та військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.

Згідно з п. 21 постанови № 560 в редакції від 04.10.2024 під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою:

-взяття на військовий облік;

-проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

-уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки);

-призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Таким чином, постанова № 560 дійсно встановлювала можливість виклику громадянина для уточнення персональних та військово-облікових даних, а також покладала на нього обов`язок здійснити таке уточнення у встановлений строк. Водночас, виклик мав здійснюватися у формах і з дотриманням вимог, визначених законодавством, зокрема із зазначенням конкретної мети явки, яка повинна відповідати визначеним законом підставам.

Щодо осіб, які вже виконали обов`язок із уточнення своїх персональних та військово-облікових даних, перебувають на обліку, подальший виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки може здійснюватися виключно для цілей, прямо визначених законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Підсумовуючи викладене, суд вважає за необхідне вказати, що повістка може бути оформлена та направлена лише тоді і лише для такої мети, яка прямо випливає з наведених вище норм. Матеріали справи свідчать, що на ім`я позивача була сформована повістка із зазначенням мети «для уточнення даних». Таке формулювання не віднесене законами до самостійних цілей виклику, які породжують обов`язок з`явитися за повісткою; натомість законодавчо визначений перелік цілей є вичерпним і не передбачає інших підстав.

Поряд із цим, з наданих суду матеріалів вбачається, що позивач 17.10.2024 пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний придатним на підставі довідки Позаштатної постійно діючої військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 від 17.10.2025 № 217 гр. ІІ ст. 39в.

Означені обставини представник відповідача не спростував.

Суд наголошує на тому, що використання у повістці загальної та невизначеної формули «для уточнення даних» не дозволяє встановити конкретне правове призначення виклику.

Згідно з приміткою до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Суд звертає увагу на те, що приміткою до ст. 210 КУпАП не передбачено жодних виключень щодо можливості її застосування.

За обставин наведених в оскаржуваній постанові, позивач викликався з метою «уточнення даних», однак матеріали справи не містять відомостей про неможливість отримання таких даних в порядку, закріплено в примітці до ст. 210 КУпАП.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази того, що на ім`я позивача було сформовано повістку та, що позивачу було направлено повістку № 869802 про виклик ОСОБА_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14:00 год. 07 листопада 2024 року, а також докази його неявки у визначений час без поважних причин. Позивач заперечує факт відмови від отримання повістки чи вручення повістки.

Крім того, відповідно до положень ч. 3 ст. 279-9 КУпАП, у постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

Санкція ч. 3 ст. 210 КУпАП передбачає накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, зі змісту оскаржуваної вбачається, що на позивача накладено штраф у розмірі 25500,00 грн, що становить одну тисячу п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Таким чином, оскаржувана постанова винесена з порушенням положень ч. 3 ст. 279-9 КУпАП.

Верховний Суд у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки:

«Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа».

Несвоєчасне повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Наслідком цього є позбавлення особи прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №522/20755/16-а, від 30.09.2019 у справі №591/2794/17, від 06.02.2020 у справі №05/7145/16-а, від 21.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 3103.2021 у справі №676/752/17 та від 25.05.2022 у справі №465/5145/16-а.

Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази того, що позивача було належним чином не пізніше, ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення повідомлено про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними, достатніми і допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).

За приписами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Поряд з цим, положеннями ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, винесена відносно ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 25500,00 грн. за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, підлягає скасуванню, а провадження по справі закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, враховуючи результат розгляду справи, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн за задоволеними позовними вимогами підлягають стягненню на користь позивача.

На підставі ст. 121, 245, 251, 252, 256, 280 КУпАП та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 44, 77, 242, 246, 257-262, 286 КАС України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник – адвокат Радь Олександр Іванович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови задовольнити.

Постанову № 2925-1 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 17.10.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання позову в розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Повний текст рішення складений 18.05.2026.

Суддя В. В. Чепка