Окрема думка від 17 травня 2026 р. у справі №560/6294/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ОКРЕМА ДУМКА

18 травня 2026 року

м. Київ

справа №560/6294/25

адміністративне провадження №К/990/6086/26

Окрема думка судді Верховного Суду Бевзенка В. М.

щодо постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, ухваленій у справі № 560/6294/25, адміністративне провадження № К/990/6086/26

Відповідно до приписів частини 3 статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України, висловлюю свою рішучу незгоду із постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд) від 13 травня 2026 року, ухваленій у справі № 560/6294/25, адміністративне провадження № К/990/6086/25 з таких міркувань.

1. Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

2. Частиною 4 статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що порядок видачі будівельного паспорта визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

3. Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розроблений Порядок видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, затверджений Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 № 103 (далі - Порядок).

4. Відповідно до п. 2.4. Порядку - пакет документів для видачі будівельного паспорта або внесення змін до нього повертається уповноваженим органом з питань містобудування та архітектури замовнику з таких підстав:

- неподання повного пакета документів, визначених пунктом 2.1 або 2.2 цього розділу;

- невідповідність намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, будівельним нормам і правилам;

- подання замовником заяви в довільній формі про відмову від отримання будівельного паспорта.

5. Категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту (ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України).

6. Відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради на підставі, у межах повноважень та у спосіб повідомив про відмову надати будівельний паспорт забудови земельної ділянки у зв`язку з невідповідністю намірів забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні, детальним планам територій, планувальним рішенням проектів садівницьких та дачних товариств, державним будівельним нормам, стандартам і правилам.

7. Тому у справі № 560/6294/25 Суд не мав жодних підстав і права скасовувати постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2026 та залишати в силі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.09.2025.

8. Відповідно до ст.ст. 349, 350 КАС України, - касаційну скаргу ОСОБА_1 слід було залишити без задоволення, а постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2026 у справі № 560/6294/25, - залишити без змін.

Тому, «ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ», висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13 травня 2026 року, ухваленій у справі № 560/6294/25, адміністративне провадження № К/990/6086/26, - всупереч статті 19 Конституції України:

- не ґрунтується на приписах ч. 4 ст. 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 3 ст. 20 Земельного кодексу України, п. 2.4. Порядку;

- спонукає органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб під час видачі будівельного паспорта діяти не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суддя Верховного Суду В. М. Бевзенко