Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №340/2484/25 — Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року

м. Київ

справа № 340/2484/25

адміністративне провадження № К/990/43866/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,

суддів - Жука А.В.,

Загороднюка А.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 (головуючий суддя - А.В. Сагун)

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 (головуючий суддя - Суховаров А.В., судді - Головко О.В., Ясенова Т.І.)

у справі № 340/2484/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України

про визнання протиправними та скасування пункту наказу, наказу, зобов`язання поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.01.2024 № 8, яким до старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0012126) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 31.03.2025 № 570 о/с, згідно з яким відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» капітана поліції ОСОБА_1 (0012126) звільнено зі служби в поліції;

- зобов`язати Департамент патрульної поліції Національної поліції України поновити ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції;

- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

2. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025, на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 04.01.2024 № 8, яким до старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0012126) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

3. При ухваленні рішень суди попередніх інстанцій керувалися тим, що судовим рішенням у справі № 340/2411/24, яке набрало законної сили, вирішено спір за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, предметом якого також були вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Департаменту патрульної поліції від 04.01.2024 № 8, яким до старшого інспектора відділу розшуку та опрацювання матеріалів дорожньо-транспортних пригод управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції капітана поліції ОСОБА_1 (0012126) застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

4. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. На обґрунтування доводів касаційної скарги позивач указує, що суд першої інстанції застосував приписи пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України лише на підставі встановлення тотожності предмету позовних заяв у справах № 340/2411/24 та № 340/2484/25. При цьому, як указує позивач, судом не досліджувалося питання тотожності підстав позовних вимог та обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги у обох справах. За відсутності установлення тотожності підстав позовних вимог у справах № 340/2411/24 та № 340/2484/25 та обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, застосування пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, за позицією скаржника, є неправомірним.

Позиція інших учасників справи

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рух касаційної скарги

7. Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .

8. Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2026 адміністративну справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду

9. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

10. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених у статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить із такого.

11. За правилами пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

12. Зазначена підстава для відмови у відкритті провадження у справі, а саме існування судового рішення, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, спрямована на усунення випадків повторного звернення до суду та повторного вирішення спорів, які вже були розглянуті судом і остаточно вирішені по суті. Процесуальною перешкодою для повторного звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

13. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є одночасна наявність сукупності таких умов: тотожність спору (співпадіння сторін, предмета позову та підстав позову); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання відповідним судовим рішенням законної сили.

14. Відповідні правові висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі № 340/807/21, від 29.02.2024 у справі № 120/6960/23, від 16.01.2025 у справі № 420/17510/24.

15. Неможливість повторного розгляду справи за наявності судового рішення у тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їхні правонаступники не можуть повторно звертатися до суду з тими самими позовними вимогами і з тих самих підстав. Відповідні висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18.

16. Судами попередніх інстанцій установлено, що згідно з інформацією комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» ОСОБА_1 вже звертався до Департаменту патрульної поліції з позовними вимогами про:

- визнання дій Департаменту патрульної поліції, направлені на звільнення позивача зі служби в поліції, щодо винесення наказу № 8 від 04.01.2024 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» (в частині наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції) - протиправними;

- визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Департаменту патрульної поліції № 8 від 04.01.2024 «Про застосування до працівників управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції дисциплінарних стягнень» - в частині наказу про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

17. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 340/2411/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування наказу задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту патрульної поліції № 8 від 04.01.2024 у частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби у поліції. В іншій частині позову відмовлено.

18. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду 06.03.2025 у справі № 340/2411/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задоволено. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 у справі № 340/2411/24 скасовано та ухвалити нове судове рішення. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено у повному обсязі.

19. Як установлено судами попередніх інстанцій та не заперечується позивачем, спір у справі № 340/2411/24 та у цій справі виник між тими самими сторонами та про той самий предмет позову.

20. Разом з тим, у доводах касаційної скарги позивач намагається переконати суд про недослідження судами підстав позову у цій справі та у справі № 340/2411/24, що виключає можливість указувати на їх тотожність на стадії відкриття провадження у справі.

21. Водночас зі змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції слідує, що судом апеляційної інстанції досліджувалося питання щодо підстав позову у справі № 340/2411/24 та у цій справі.

22. Так, апеляційний суд установив, що позовні вимоги у справі ОСОБА_1 обґрунтовував тим, що до дисциплінарної відповідальності притягнутий безпідставно, будь-яких порушень службової дисципліни не допускав, жодних доказів наявності його вини матеріали службового розслідування не містять. Указував, що причиною для притягнення до дисциплінарної відповідальності стало нескладання ним протоколів про скоєння дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди відносно водія ОСОБА_2 ОСОБА_1 зазначав, що відповідач помилково прийшов до висновку про причетність ОСОБА_2 до дорожньо-транспортної пригоди, дисциплінарна комісія не мала повноважень встановлювати такі факти. Дисциплінарною комісією не визначено, хто саме з двох поліцейських був зобов`язаний скласти протоколи, не встановлена ступінь вини кожного з поліцейських.

23. У цій справі ОСОБА_1 обґрунтовує позовні вимоги тим, що підстави звільнення не підтверджені реальними фактами та доказами, отриманими в ході службового розслідування. Зазначає, що однією з підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності є те, що він не здійснював зйомку на нагрудний відеореєстратор. Проте, за позицією позивача, таке сталось через недостатню кількість відеореєстраторів. Зауважує, що ним не складались протоколи про скоєння дорожньо-транспортної пригоди та залишення місця дорожньо-транспортної пригоди відносно водія ОСОБА_2 , тому що при огляду її автомобіля «Лянча» пошкоджень не було.

24. Отже, фактично підстави звернення позивача до суду є тотожними до тих, які переглядались у справі № 340/2411/24 та яким надавалась оцінка судом у межах розгляду справи № 340/2411/24.

25. Оскільки рішенням у справі № 340/2411/24, яке набрало законної сили, вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 04.01.2024 № 8 відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.

26. Щодо посилань позивача на неправомірність встановлення судом тотожності позовних заяв на стадії відкриття провадження у справі, Верховний Суд зазначає, що норма пункту 2 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України є імперативною та не містить жодних винятків щодо можливості відкриття провадження у справі за наявності такої, що набрала законної сили, ухвали суду про закриття провадження в адміністративній справі у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

27. Висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.09.2024 у справі № 990/220/24, на які посилається позивач у касаційній скарзі, не є релевантними до цієї справи, оскільки спірним у межах розгляду справи № 990/220/24 було питання належного обґрунтування позивачем порушення оскаржуваною дією відповідача його прав, свобод та інтересів.

28. Враховуючи вищевикладене, Верховний Суд не встановив порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

29. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

30. Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

31. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 13.10.2025 у справі № 340/2484/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Ж.М. Мельник-Томенко

Судді А.В. Жук

А.Г. Загороднюк