Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №295/611/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа № 295/611/26Головуючий у 1-й інст. Панченко Г. В.

Категорія 130Доповідач Миколайчук П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 рокум. Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Миколайчук П.В.,

із секретарем судового засідання Журавською Д.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Житомира справу за апеляційною скаргою захисника Якимчука Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Богунського районного суду міста Житомира від 10 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Зміст постанови суду першої інстанції

Постановою Богунського районного суду міста Житомира від 10 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік, стягнуто на користь держави 665,50 грн судового збору.

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення, 11.01.2026 о 02 год 16 хв у м. Житомирі по вул. Покровській 70 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Hyundai», реєстраційний номер НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями водій порушив п. 2.9.а ПДР України, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суть апеляційної скарги

Не погодившись із вказаною постановою судді місцевого суду, адвокат Якимчук О.М. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі. Зазначає, що постанова є незаконною, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Захисник вказує, що у мотивувальній частині постанови суд визнав встановленим, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.9а ПДР, тим самим вчинивши порушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, що не відповідає змісту протоколу та змісту диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП

Апеляційну скаргу мотивовано наступним:

- відповідно до матеріалів справи, ОСОБА_1 не було вручено акт огляду на стан сп`яніння;

- в матеріалах справи відсутні підстави, які передували зупинці транспортного засобу;

- у графі «до протоколу додається» не вказано про наявність відеозапису на серійний номер нагрудних камер поліцейських та про їх долучення.

Позиції учасників справи

В судове засідання ОСОБА_1 та його захисник Якимчук О.М., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, захисник звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на службі ЗСУ в іншій місцевості.

Апеляційний суд бере до уваги, що справа призначалася до розгляду на 11 год 00 хв 20.04.2026 (захисником заявлялося клопотання про відкладення розгляду), на 10 год 30 хв 06.05.2026 (захисником заявлялося клопотання про відкладення розгляду, про зупинення провадження, в задоволенні якого відмовлено), на 11 год 00 хв 18.05.2026 ( ОСОБА_1 особисто повідомлено про дату розгляду за вказаним номером телефону та повідомленням у додаток Viber; захисник ОСОБА_2 повідомлений шляхом доставки до електронної скриньки постанови та судової повістки-повідомлення).

Суд враховує, що як захиснику, так і ОСОБА_1 було надано можливості для реалізації своїх процесуальних прав, проте розгляд справи неодноразово відкладався, а чергове відкладення через службу ОСОБА_1 в лавах ЗСУ призведе до порушуння розумних строків розгляду справи.

Тому, з метою дотримання розумних строків розгляду справи суд, відповідно до вимог ч. 6 ст. 294 КУпАП, вважав за можливе слухати справу за відсутності учасників, що не з`явилися.

Мотиви апеляційного суду

Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно зі ст. 245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння закріплено у ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року №1452/735 (далі Інструкції), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженому Постановою КМУ 17.12.2008 № 1103.

За положенням ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд водія на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.п. 2, 3 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів, порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Відповідно до п.п. 6,7 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За змістом ст. 252 КУпАП, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами.

Як вірно встановив суддя місцевого суду, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №563800 від 11.01.2026, актом огляду та чеком-тесту №1351 приладу «Alcotest 6810», висновком КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради №17 від 11.01.2026, відеозаписом із відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських.

Аналіз досліджених під час судового розгляду судом першої інстанції та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності, дає підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 «а» ПДР України, тобто вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, процедура проведення огляду водія на стан алкогольного сп`яніння була проведена працівниками поліції з дотриманням вимог закону.

Щодо аргументів захисника про порушення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, апеляційний суд зазначає наступне.

Доводи апелянта щодо безпідставної зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження апеляційним судом, оскільки з огляду на правовий аналіз норм ПДР України, не згода водія із причинами зупинки, або його необізнаність про це, не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Окрім того, неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння чи в іншому неадекватному стані, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог ПДР України.

Склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, не містить такого елементу, як «причина зупинки транспортного засобу». Об`єктивна сторона вказаного адміністративного правопорушення не містить у собі елементи іншого правопорушення, а тому кваліфікація діянь особи здійснюється самостійно він інших видів адміністративної відповідальності. Під час розгляду справи № 990SCGC/1/24 у своїй постанові від 18 квітня 2024 року Велика Палата Верховного Суду (далі – Постанова № 990SCGC/1/24) виснувала, що водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений указаним Законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Зауваження захисника про те, що у графі «до протоколу додається» не вказано про наявність відеозапису на серійний номер нагрудних камер поліцейських та про їх долучення, у зв`язку з чим відеозапис з нагрудних камер поліцейських не може бути визнаний допустимим, апеляційним не може бути прийняте, оскільки в п.10 протоколу серії ЕПР1 №563800 від 11.01.2026 «технічний засіб відеозапису» зазначено «ПВ MOTOROLA VB 475517, 471842», в п.11 «до протоколу додаються» вказано «рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп`яніння, інші матеріали справи, висновок про результати огляду на стан сп`яніння».

Відповідно до ст.251-252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують: існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

На підставі викладеного, апеляційний суд приходить до висновку, що долучені до матеріалів справи відеозаписи (як «інші матеріали справи»), здійснені на відеореєстратори «ПВ MOTOROLA VB 475517, 471842» є належними доказами.

Пунктом 10 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачено, що результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі – акт огляду). У випадку установлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.

Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп`яніння.

В матеріалах справи дійсно не зафіксовано вручення ОСОБА_1 акту огляду, однак, на відеозаписі export-axz2b-Обрезка 01 о 02 год 22 хв зафіксовано встановлення у водія ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та поведінка, що не відповідає обстановці та повідомлення йому про них, о 02 год 26 хв проходження на місці зупинки огляду за допомогою газоаналізатора – з результатом 1,22 проміле ОСОБА_1 не погодився, о 03 год 00 хв та о 03 год 20 хв проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі – з результатами огляду 1,12 проміле та 1,27 проміле відповідно погодився.

Вказане свідчить, що ОСОБА_1 був ознайомлений із встановленими у нього ознаками сп`яніння та із результатами проведеного огляду на стан алкогольного сп`яніння, з результатами огляду в медичному закладі погодився, висновок КНП «Обласний медичний спеціалізований центр» Житомирської обласної ради підписав без зауважень.

Тому, відсутність в матеріалах справи доказів про вручення ОСОБА_1 акту огляду на стан алкогольного сп`яніння за наявності доказів про ознайомлення його з інформацією, яка зазначена в Акті, не може бути підставою для визнання такого огляду недійсним.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, інших вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення не надано.

Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.

За таких обставин, підстави для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст. 294 КУпАП України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника Якимчука Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Богунського районного суду міста Житомира від 10 березня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили після її винесення є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяП. Миколайчук