Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №161/6367/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/6367/26 Провадження №33/802/401/26 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А. М.

Доповідач: Денісов В. П.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року місто Луцьк

Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, – адвоката Коломійцева Д.І., розглянувши апеляційну скаргу захисника на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбаченихст.ст.122-4, 124 КУпАПі на підставіст.36 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 665 грн. 60 коп. судового збору.

ОСОБА_1 визнаний винниму тому, що він17.03.2026 о 07 год. 54 хв., в м. Луцьк, вул. Даньшина, 14В, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований, чим порушив п.п.12.1, 13.1, 2.3 «б» ПДР України. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження.

Крім того, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 617034 від 17.03.2026, він же, 17.03.2026 о 07 год. 54 хв., в м. Луцьк, вул. Даньшина, 14В, керуючи автомобілем марки «Volkswagen», д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного інтервалу, у результаті чого втратив керування транспортним засобом та здійснив наїзд на транспортний засіб марки «Mercedes», д.н.з. НОМЕР_2 , що був припаркований. Після чого місце пригоди залишив, чим порушив п. 2.10 «а» ПДР України.

В поданій апеляційній скарзі захисниквважає постанову суддінеобґрунтованою. Посилається на те, ОСОБА_3 свою вину визнає повністю, щиро розкаюється, вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні двоє малолітніх дітей, потерпіла не наполягала на призначенні суворого покарання. Вказує на те, що правопорушення були вчинені під впливом сильного душевного хвилювання, яке було спровоковане переслідуванням ОСОБА_1 невстановленими особами, серед яких не було правоохоронців.Просить постанову судді змінити, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, який просив пом`якшити накладене на ОСОБА_1 стягнення, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно приписів ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Положеннями ст.280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказаних вимог закону суд першої інстанції, розглядаючи матеріали про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , дотримався не в повній мірі.

Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбаченихст.ст.122-4, 124 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності.

Так, ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю, щиро розкаявся,потерпіла не наполягала на призначенні суворого стягнення.

Отже, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбаченихст.ст.122-4, 124 КУпАП, не оспорюється, а тому висновок судді в цій частині апеляційним судом не перевіряється.

Разом з тим, є слушними доводи захисника про незаконність постанови судді в частині накладеного стягнення.

Так, при накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік, місцевим судом, в порушення вимог ст.33 КУпАП, належним чином не були враховані характер та обставини вчинених правопорушень, дані про особу порушника, його сімейний стан, а також обставини, що пом`якшують відповідальність за вчинене адміністративне правопорушення.

Крім того, приймаючи рішення про накладення на ОСОБА_1 найсуворішого виду адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.122-4 КУпАП, судом не було враховано, що відповідно до вимог ст.30 КУпАП адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами застосовується до правопорушника за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом. Проте цих обставин під час розгляду даної справи в суді першої інстанції встановлено не було.

Крім того, під час розгляду справи апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні двоє малолітніх дітей.

Отже, враховуючи характер ОСОБА_4 адміністративних правопорушень, обставини їх вчинення,особу винного, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, має на утриманні двоє малолітніх дітей, повністю визнав свою вину та щиро розкаявся у вчинених правопорушеннях, наслідки вчиненого правопорушення, апеляційний суд вважає можливим змінити вид адміністративного стягнення, накладений судом першої інстанції, на штраф.

При цьому апеляційним судом було враховано наявність обставин, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , щире каяття та перше притягнення до адміністративної відповідальності.

А також відсутність обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 ..

На переконання суду апеляційної інстанції таке стягнення буде достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Тому оскаржувану постанову в частині накладеного адміністративного стягнення слід змінити, а в решті постанову судді – залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,

II О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргузахисника– задовольнити.

Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 квітня 2026 року щодо ОСОБА_1 в частині накладеного адміністративного стягнення – змінити.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення па підставі ст.36 КУпАП за вчинення адміністративнихправопорушень, передбаченихст.ст.122-4, 124 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

В решті постанову судді залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов