Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №759/5490/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5490/26

пр. № 1-кп/759/1018/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м.Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань розслідувань за № 12025100080001671 від 20 травня 2025 року стосовно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Коростишів Житомирської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно непрацевлаштованої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше несудимої,

яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.308, ч. 2 ст. 308 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_5 ,

у с т а н о в и в:

Формулювання обвинувачення у кримінальному провадженні, визнане судом доведеним.

19.05.2025 за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, поблизу буд. 9-Б, працівниками поліції було виявлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зберігала при собі листи призначення з різних медичних закладів на власне ім`я.

Встановлено, що зазначені листки призначень були видані двома різними суб`єктами господарювання, а саме: ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН» та КНП «Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна».

Так, 05.03.2020, ОСОБА_3 , страждаючи на наркоманію, розпочала лікування у вигляді проходження замісної підтримуючої терапії в КНП "Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна", яка розташована за адресою: Житомирська обл., м. Коростишів, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 58, під час якого за призначенням лікаря почала отримувати для прийому лікарський засіб «Tab.Methadoni», що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), відповідно до Порядку проведення замісної підтримувальної терапії осіб з психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів, затвердженого Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 200 від 27.03.2012.

В подальшому, ОСОБА_3 , дізнавшись про спрощений порядок функціонування програми замісної підтримуючої терапії та відсутність єдиної бази даних пацієнтів, які на ній перебувають, вирішила незаконно заволодіти наркотичними засобами шляхом шахрайства, з метою їх подальшого неконтрольованого використання.

В подальшому, 08.09.2023, продовжуючи перебувати на замісній підтримуючій терапії в КНП "Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна", діючи умисно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 № 62/95-ВР, прибула до іншого суб`єкта господарської діяльності, а саме ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН», що за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 3-А, прим. 126, де подала заяву про отримання наркотичних засобів, а також уклала угоду про надання медичних послуг, приховавши від працівників медичної установи інформацію про перебування на лікуванні в іншому медичному закладі, а саме у КНП "Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна", де вона вже отримує для прийому лікарський засіб, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено.

Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на придбання наркотичного засобу шляхом шахрайства, 08.09.2023, ОСОБА_3 , перебуваючи у приміщенні ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН», шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, а також довіряв ОСОБА_3 , яка при зверненні за медичними послугами повідомила письмово під особистий підпис, шляхом підписання відповідних документів, що вона не перебуває на лікуванні в інших медичних закладах, де їй вже призначені наркотичні засоби, отримала у кабінеті замісної підтримуючої терапії таблетки «Tab.Methadoni» 100 мг для його прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря на за схемою з 08.09.2023 по 17.09.2023, тим самим заволоділа вказаним наркотичним засобом незаконно шляхом шахрайства.

Крім цього, з 08.09.2023, ОСОБА_3 , перебуваючи на замісній підтримуючій терапії в КНП "Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна", діючи умисно, всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995 № 60/95-ВР та ЗУ «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995 №62/95-ВР, повторно прибула до іншого суб`єкта господарської діяльності, а ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН» розташованого за адресою: м. Київ, вул. Гната Юри, буд. 3-А, прим. 126, де продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне придбання наркотичного засобу шляхом шахрайства, ОСОБА_3 , у приміщенні ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН», шляхом обману лікаря, який не володів повною та достовірною інформацією про пацієнта, а також довіряв ОСОБА_3 систематично отримувала на руки лікарський засіб "Tab.Methadoni", що містить наркотичний засіб метадон (фенадон) для прийому в домашніх умовах згідно з рекомендаціями лікаря кожні 10 днів в період з 08.09.2023 до 17.02.2026, тим самим повторно заволоділа вказаним наркотичним засобом шляхом шахрайства.

Такі дії ОСОБА_3 стороною обвинувачення кваліфіковані за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 308 КК України.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнала повністю, щиро розкаявся та надала покази, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам. Просила суд суворо її не карати, про скоєне шкодує.

Згідно ст.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Учасники судового провадження не оспорювали фактичні обставини та не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст. 349 КПК України. Суд також пересвідчився в тому, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, підстави вважати, що обвинувачена оговорює себе або в інший спосіб викривлює визнані нею у судовому засіданні обставини, відсутні. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини в апеляційному порядку.

З урахуванням вищевикладеного, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження в обсязі, узгодженому сторонами кримінального провадження, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом винуватості ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень та кваліфікує її дії за ч. 1 ст.308 КК України, як заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства, за ч. 2 ст.308 КК України як заволодіння наркотичним засобом шляхом шахрайства, вчинене повторно.

Вирішуючи питання про призначення виду та розміру покарання, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання.

Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинений злочин, яке виконує виправну функцію, а індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду, з метою визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання - виправлення засудженого.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_3 суд враховує характер та ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які віднесено до категорії тяжких злочинів, відношення обвинуваченої до скоєного, яка критично оцінює свою поведінку, особу обвинуваченої, яка раніше несудима, незаміжня, офіційно не працевлаштована, зі слів є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Обставиною, яка згідно ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_3 , є щире каяття, яке полягає у відвертому особистому осуді обвинуваченою своєї поведінки, негативному морально-психологічному ставленні до скоєного, розкриттям усіх обставин кримінального правопорушення.

Обставин, які згідно ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_3 , не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, з огляду на особу обвинуваченої, конкретні обставини вчинення злочинів, наявність по справі обставини, що пом`якшує покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, приймаючи до уваги відношення обвинуваченої до вчиненого, яка в судовому засіданні запевнила, що в подальшому не допускатиме протиправної поведінки, з урахуванням позиції прокурора, який в судових дебатах запропонував звільнити обвинувачену ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає покарання в межах санкцій ч. ч. 1, 2 ст. 308 КК України, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 70,у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати будь-які посади в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, пов`язаних з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, звільнивши на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням передбачених ст.76 КК України обов`язків.

Разом з тим, слід зазначити, що при вирішенні питання про конфіскацію майна, суд враховує, положення ч. 2 ст. 59 КК України, за змістом яких покарання у виді конфіскації майна встановлюється, зокрема, за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, і може бути призначене лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Кримінальне правопорушення, передбачене за ч.2 ст. 308 КК України, відноситься до тяжких злочинів, за які передбачене обов`язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) у чинному законодавстві про кримінальну відповідальність розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.

Щодо такого застосування положень ст. 59 КК України зазначено і у постановах Верховного Суду від 09 травня 2024 року у справі №754/8773/22, від 02 липня 2024 року у справа №686/12120/22.

Згідно висновків Верховного Суду у постановах від 07 грудня 2022 року (справа № 180/620/20) та від 21 лютого 2024 року (справа № 686/11385/21), призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна допускається лише в разі, якщо особа вчинила кримінальне правопорушення з корисливого мотиву. Відсутність корисливого мотиву виключає застосування конфіскації майна, навіть якщо вона передбачена санкцією статті як обов`язкова.

У цьому кримінальному провадженні не було встановлено у діях ОСОБА_3 корисливого мотиву вчинення кримінального правопорушення, а тому суд приходить до висновку про відсутність підстав для призначення обвинуваченій додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Питання щодо долі речових доказів суд вирішує в порядку ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченій ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 369-371, 373-376 КПК України, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 308, ч. 2 ст. 308 КК України, та призначити їй покарання:

- за ч. 1 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 308 КК України - у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, пов`язаних з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати будь-які посади в підприємствах, установах та організаціях будь-якої форми власності, пов`язаних з обліком чи доступом до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів строком на 3 (три) роки без конфіскації майна.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Іспитовий строк ОСОБА_3 обчислювати з моменту проголошення вироку суду, тобто з 18 травня 2026 року.

Після набрання вироком законної сили, речові докази у кримінальному провадженні, а саме: листи призначення від КНП "Коростишівська ЦРЛ ім. Д.І. Потєхіна" та ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН» на ім`я ОСОБА_3 , - зберігати при матеріалах кримінального провадження; медичну документацію ТОВ «Медичний центр «ТОПМЕД» та ТОВ «Медичний центр «МЕДВІН» на ім`я ОСОБА_3 - повернути до медичних закладів, з яких вони були вилучені.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ч.2 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя ОСОБА_1