Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №756/6262/26 — Оболонський районний суд міста Києва

27.04.2026 Справа № 756/6262/26

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/6262/26

3/756/2037/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2026 Оболонський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Касьян А.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 ), такого, що проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 (заступник командира батальйону безпілотних систем), посвідчення офіцера серії НОМЕР_2 від 05.02.2026, видане кадровим центром сухопутних військ Збройних Сил України,

за ч. 2 ст. 17215 КУпАП,

в с т а н о в и в:

16.04.2026 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов адміністративний матеріал, складений 06.04.2026 старшим офіцером відділення запобігання і профілактики злочинів та інших правопорушень відділу запобігання вчиненню, виявлення і припинення правопорушень військової частини НОМЕР_3 майором ОСОБА_2 на підставі протоколу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

Судом встановлено, що молодший лейтенант ОСОБА_3 13.02.2026 за адресою: АДРЕСА_2 , під час виконання своїх службових обов`язків в умовах особливого періоду, всупереч вимог абз. 2 ст. 11, ст. 16, абзаців 9, 18 ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, абз. 5 п. 14 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, перед звільненням від виконання службових обов`язків молодшого сержанта ОСОБА_4 не проконтролював здачу останнім ввіреної йому стрілецької зброї, а саме пістолету НОМЕР_4 , та боєприпасів до неї, що стало умовою перебування 15.02.2026 вказаної стрілецької зброї при молодшому сержанту ОСОБА_4 у громадському місці та її застосування у вказану дату зазначеним військовослужбовцем при конфліктній ситуації за участі молодшого сержанта ОСОБА_4 та цивільної особи.

Своїми діями ОСОБА_3 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_3 не з`явився про дату, час і місце повідомлений належним чином.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Олександр Шевченко проти України» від 26.04.2007, «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, «Каракуця проти України» від 16.05.2017).

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 17215 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов`язковою, а тому судом було прийнято рішення про розгляд справи за відсутності вказаної особи на підставі наявних матеріалів справи.

Дослідивши докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_3 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, з огляду на таке.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 №1932-ХІІ особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05:30 24.02.2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб. У подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено: 1) з 05:30 26.03.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022; 2) з 05:30 25.04.2022 строком на 30 діб згідно з Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022; 3) з 05:30 25.05.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022; 4) з 05:30 23.08.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022; 5) з 05:30 21.11.2022 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 07.11.2022 №757/2022; 6) з 05:30 19.02.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.02.2023 №58/2023; 7) з 5:30 20.05.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 01.05.2023 №255/2023; 8) з 05:30 18.08.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 26.07.2023 №451/2023; 9) з 05:30 16.11.2023 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.11.2023 №734/2023; 10) з 05:30 14.02.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 05.02.2024 №49/2024; 11) з 05:30 14.05.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 06.05.2024 №271/2024; 12) з 05:30 12.08.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024; 13) з 05:30 10.11.2024 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 28.10.2024 №740/2024; 14) з 05:30 08.02.2025 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 14.01.2025 №26/2025; 15) з 05:30 09.05.2025 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 15.04.2025 №235/2025; 16) з 05:30 07.08.2025 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 14.07.2025 №478/2025; 17) з 05:30 05.11.2025 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 20.10.2025 №793/2025; 18) з 05:30 03.02.2026 строком на 90 діб згідно з Указом Президента України від 12.01.2026 №40/2026.

Відповідно до положень ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями ст. 251 цього Кодексу передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами та іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З матеріалів справи вбачається, що вина молодшого лейтенанта ОСОБА_3 в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, підтверджується наступними доказами, а саме:

- даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення в якому зазначено, що молодший лейтенант ОСОБА_3 , під час виконання своїх службових обов`язків в умовах особливого періоду перед звільненням від виконання службових обов`язків молодшого сержанта ОСОБА_4 не проконтролював здачу останнім ввіреної йому стрілецької зброї, а саме пістолету НОМЕР_4 , та боєприпасів до неї, що стало умовою перебування 15.02.2026 вказаної стрілецької зброї при молодшому сержанту ОСОБА_4 у громадському місці та її застосування у вказану дату зазначеним військовослужбовцем при конфліктній ситуації за участі молодшого сержанта ОСОБА_4 та цивільної особи. Протокол про адміністративне правопорушення було складено у зв`язку з тим, що молодший лейтенант ОСОБА_3 , будучи обізнаним про відповідальність, всупереч імперативним вимогам абзацу 2 статті, 11, статті 16, абзаців 9 та 18 ст. 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, абзацу 5 пункту 14 розділу І Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 29.06.2005 №359 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 20.10.2015 №569), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за №933/11213, не проконтролював здачу ОСОБА_4 ввіреної йому стрілецької зброї, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

Протокол сумніву у суду не викликає, оскільки складений відповідно до вимог статей 254, 256 КУпАП, в якому також зазначено про роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України, положень ст. 268 КУпАП;

- долученою копією посвідчення офіцера від 05.02.2026 серії НОМЕР_2 , виданого Кадровим центром сухопутних військ Збройних Сил України на ім`я ОСОБА_3 ;

- даними, що містяться у доповіді по факту вчинення кримінального правопорушення за участі військовослужбовця молодшого сержанта ОСОБА_4 , інструктора групи інструкторів військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується у місті Києві командира військової частини НОМЕР_1 полковника ОСОБА_5 від 15.02.2026;

- даними, що містяться у рапорті молодшого сержанта ОСОБА_4 від 13.02.2026;

- даними, що містяться у письмових поясненнях ОСОБА_6 від 01.04.2026;

- даними, що містяться у письмових поясненнях ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , кожного окремо, від 30.03.2026.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність в діях молодшого лейтенанта ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 17215 КУпАП як «недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду», що підтверджується належними та допустимими доказами у справі, які повністю узгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне накласти на молодшого лейтенанта ОСОБА_3 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідно до санкції ч. 2 ст. 17215 КУпАП.

Положеннями ст. 401 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, наведений у ст. 5 вказаного Закону.

Відповідно до ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Керуючись статтями 33, 17215, 221, 276-280, 283-287, 289 КУпАП, суд -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 17215 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення в сумі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот п`ятдесят п`ять) грн 60 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін з дня вручення йому постанови, постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Суддя А.В. Касьян