Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №420/28860/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/28860/25

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Дата і місце ухвалення: 26 листопада 2025 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року у справі №420/28860/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Одеської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Одеська митниця подала апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на думку апелянта, призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за митною декларацією, поданою ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА», митним органом було встановлено, що документи, надані декларантом на підтвердження заявленої митної вартості, на думку митниці, містили розбіжності та не містили всіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості товару та ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за цей товар.

Апелянт вказує, що у зв`язку з виявленими, на думку митного органу, невідповідностями Одеською митницею було витребувано додаткові документи відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, однак декларантом не надано всіх документів, запитаних митним органом, а подані пояснення не усунули сумніви щодо правильності визначення митної вартості товарів.

На переконання апелянта, за таких обставин у митного органу були наявні правові підстави для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом — за ціною договору, прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 року із застосуванням резервного методу визначення митної вартості, а також оформлення картки відмови №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025 року.

Крім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, на його думку, неповно з`ясував фактичні обставини справи, не надав належної оцінки встановленим митним органом розбіжностям у поданих документах та дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для коригування митної вартості товарів.

Посилаючись на викладене, Одеська митниця просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» відмовити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» заперечує проти її задоволення та зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, оскільки під час митного оформлення товару позивачем було подано всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які містять достатні, достовірні та документально підтверджені відомості щодо ціни товару та всіх складових митної вартості, тоді як наведені митним органом розбіжності мають формальний характер, не впливають на правильність визначення митної вартості та не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів; крім того, оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить належного обґрунтування причин неможливості застосування основного методу визначення митної вартості та не розкриває джерел інформації, використаних для її коригування, у зв`язку з чим позивач просить апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року - без змін.

Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.04.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» (Покупець) та компанією ALLTAG UND GERATETECHNIK GmbH (Продавець) укладено договір поставки товару №AUG-27M/080424, відповідно до умов якого продавець зобов`язався поставити покупцеві товар, а покупець - прийняти його та оплатити.

Відповідно до пункту 1.4 договору детальний опис товару, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Пунктами 3.1 та 3.2 договору передбачено, що сторони погоджують обсяг та асортимент товару у відповідних специфікаціях, а продавець зобов`язаний поставити товар належної якості в погодженій кількості.

З метою митного оформлення товару позивачем через уповноваженого митного брокера подано до Одеської митниці митну декларацію №25UA500580006238U1 від 18.08.2025 року.

На підтвердження заявленої митної вартості товару декларантом подано документи, зазначені у графі 44 митної декларації, зокрема: пакувальний лист (Packing List) №83/08/2025 від 08.08.2025 року; рахунок-фактуру (Commercial Invoice) №83/08/2025 від 08.08.2025 року; коносамент (Bill of Lading) №UTRUST25060881A від 17.06.2025 року; автотранспортну накладну (CMR) №48471 від 12.08.2025 року; декларацію про походження товару; договір поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року; специфікацію №48471 від 08.08.2025 року; додаткові угоди №1 від 25.09.2024 року, №2 від 17.12.2024 року, №2.2 від 25.04.2025 року, №3 від 01.05.2025 року, №4 від 09.05.2025 року та №8 від 04.08.2025 року до договору поставки; а також договір про надання послуг митного брокера №3К/В-4 від 27.05.2024 року.

18.08.2025 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000129/2, яким митний орган відмовив у визнанні заявленої декларантом митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (вартістю операції) відповідно до статті 57 Митного кодексу України та визначив митну вартість із застосуванням резервного методу.

У зазначеному рішенні митний орган послався на те, що оцінювана партія товарів декларувалася на підставі посередницького контракту, укладеного між ТОВ «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» та компанією ALLTAG UND GERATETECHNIK GmbH (Швейцарія), тоді як відправником товару зазначено компанію ZHEJIANG DAMING PUMP INDUSTRY CO., LTD (Китай), а сам товар вироблений різними виробниками та реалізується під різними торговельними марками.

На думку митного органу, подані декларантом документи не містили достатніх та узгоджених відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості товару.

Зокрема, у рішенні зазначено, що у специфікації №48471 від 08.08.2025 року, відповідно до якої сформовано оцінювану партію товарів, відсутня інформація щодо виробників, торговельних марок, технічних та якісних характеристик, а також артикулів товарів, що, на думку митниці, не відповідає вимогам пункту 2 частини другої статті 52 Митного кодексу України щодо подання митному органу об`єктивних та документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

Крім того, митний орган звернув увагу на те, що у комерційному інвойсі №83/08/2025 від 08.08.2025 року відсутнє посилання на специфікацію №48471 як на невід`ємну частину договору поставки, а також зазначив, що згідно з даними коносамента №UTRUST25060881A від 17.06.2025 року відвантаження товару відбулося раніше, ніж було оформлено інвойс від 08.08.2025 року, що, на думку митниці, ставить під сумнів достовірність відомостей щодо зовнішньоекономічної операції та відповідних товаросупровідних документів.

Також у спірному рішенні зазначено, що заявлені декларантом умови поставки DPU Kyiv (Delivered at Place Unloaded) документально не підтверджуються транспортними документами. Митниця послалася на те, що у коносаменті містяться відомості щодо порту видачі SHENZHEN (Китай) та маршруту перевезення NINGBO (Китай) — Gdansk (Польща), а в автотранспортній накладній (CMR) №48471 від 12.08.2025 року зафіксовано подальше перевезення товару автомобільним транспортом українського перевізника, що, на думку митного органу, свідчить про наявність витрат на навантаження, вивантаження та обробку товару в порту Gdansk, які не були окремо відображені у документах та не включені до заявленої митної вартості.

Окремо митний орган зазначив, що до митного оформлення не подано документів щодо наявності або відсутності витрат на страхування товару до моменту ввезення на митну територію України.

Посилаючись на пункт 7 частини десятої статті 58 Митного кодексу України, митниця вказала, що за наявності страхування відповідні витрати повинні бути включені до митної вартості товару, а відсутність документального підтвердження цієї обставини, на її думку, не дає можливості перевірити правильність визначення митної вартості.

На підставі наведених обставин Одеська митниця дійшла висновку про наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом документів та правильності визначення заявленої митної вартості товарів, у зв`язку з чим відмовила у застосуванні основного методу визначення митної вартості та прийняла рішення про її коригування №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 року.

У зв`язку з прийняттям зазначеного рішення Одеською митницею оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товарів №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025 року.

Вважаючи зазначені рішення протиправними та такими, що прийняті без належних правових і фактичних підстав, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем під час митного оформлення товару подано всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України, які містять повні, достовірні та документально підтверджені відомості щодо ціни товару, що була фактично сплачена або підлягала сплаті, а також усіх складових митної вартості.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наведені митним органом обставини, покладені в основу рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 року, не свідчать про наявність розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, не підтверджують недостовірності поданих декларантом документів та не створюють обґрунтованих сумнівів щодо можливості застосування основного методу визначення митної вартості за ціною договору.

Суд першої інстанції зазначив, що специфікація №48471 від 08.08.2025 року відповідає умовам договору поставки та містить погоджений сторонами асортимент і кількість товару; відсутність у комерційному інвойсі №83/08/2025 від 08.08.2025 року прямого посилання на зазначену специфікацію не впливає на достовірність ціни товару; умови поставки DPU Kyiv передбачають включення до ціни товару всіх витрат на транспортування та розвантаження до місця призначення; страхування товару за таких умов поставки не є обов`язковим; а самі по собі відомості щодо маршруту перевезення не свідчать про існування неврахованих витрат.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не містить належного обґрунтування причин неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, не розкриває джерел інформації, використаних для визначення скоригованої митної вартості, та не містить мотивованого розрахунку її числового значення.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність у відповідача правових підстав для коригування митної вартості товару та оформлення картки відмови №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025 року, у зв`язку з чим визнав зазначені рішення протиправними та скасував їх.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Правовідносини щодо визначення митної вартості товарів, порядку здійснення контролю правильності її визначення, а також повноважень митних органів під час здійснення митного контролю врегульовані положеннями Митного кодексу України.

Відповідно до частин першої та другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому декларант або уповноважена ним особа зобов`язані самостійно визначити митну вартість товару, заявити її митному органу, а також подати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні ґрунтуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Згідно з частинами першою та другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. До таких документів, зокрема, належать зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), транспортні документи, платіжні та інші документи, які містять відомості щодо ціни товару та числових значень складових митної вартості.

За змістом частини третьої статті 53 Митного кодексу України право митного органу витребувати додаткові документи виникає лише за наявності визначених законом підстав, а саме якщо документи, подані декларантом, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, мають ознаки підробки або не містять усіх відомостей, необхідних для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів чи ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами такого контролю митний орган або визнає заявлену митну вартість, або приймає письмове рішення про її коригування. При цьому відмова у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю допускається виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів приймається у письмовій формі лише у разі, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, встановлено факт подання неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товару.

Статтями 57 та 58 Митного кодексу України встановлено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, є метод за ціною договору (вартістю операції). Перехід до застосування другорядних методів, у тому числі резервного методу, допускається лише у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом з причин, прямо передбачених законом, та за умови належного обґрунтування такої неможливості.

Аналіз наведених норм свідчить, що митний орган має право витребувати додаткові документи та відмовити у визнанні заявленої декларантом митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих документів. Такі сумніви повинні бути конкретними, чітко сформульованими та підтвердженими належними доказами, а митний орган зобов`язаний зазначити, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, чому поданих документів недостатньо та які саме документи можуть усунути виявлені сумніви.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що витребування додаткових документів та коригування митної вартості є правомірними лише за умови належного обґрунтування митним органом конкретних обставин, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості. Зокрема, такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 року у справі №815/3451/16, від 20.10.2020 року у справі №809/1056/16, від 17.11.2021 року у справі №480/3558/19 та від 20.09.2023 року у справі №815/5783/17.

Отже, сам по собі факт наявності у митного органу припущень щодо можливих розбіжностей у поданих документах, а також неподання декларантом окремих додатково витребуваних документів не може бути достатньою підставою для коригування митної вартості товару, якщо подані документи у своїй сукупності підтверджують ціну товару та всі складові митної вартості, а наведені митним органом зауваження не впливають на правильність її визначення.

Як установлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на підтвердження заявленої митної вартості товару Товариством з обмеженою відповідальністю «МОТОРЗ ПАРТС УКРАЇНА» до Одеської митниці разом із митною декларацією №25UA500580006238U1 від 18.08.2025 року подано повний пакет документів, передбачений статтею 53 Митного кодексу України, зокрема: договір поставки товару №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року, укладений із компанією ALLTAG UND GERATETECHNIK GmbH; специфікацію №48471 від 08.08.2025 року; пакувальний лист №83/08/2025 від 08.08.2025 року; комерційний інвойс №83/08/2025 від 08.08.2025 року; коносамент №UTRUST25060881A від 17.06.2025 року; автотранспортну накладну (CMR) №48471 від 12.08.2025 року; декларацію про походження товару; додаткові угоди до договору поставки; а також інші товаросупровідні та комерційні документи, зазначені у графі 44 митної декларації.

Дослідивши зміст зазначених документів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вони містять повні, узгоджені та документально підтверджені відомості щодо сторін зовнішньоекономічного договору, найменування та кількості товару, його вартості, умов поставки та інших даних, необхідних для визначення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору.

Посилання митного органу на відсутність у специфікації №48471 від 08.08.2025 року інформації щодо виробників, торговельних марок, технічних характеристик та артикулів товару колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідні відомості містяться у сукупності поданих документів, зокрема у комерційному інвойсі, пакувальному листі та інших товаросупровідних документах. При цьому положення статті 53 Митного кодексу України не встановлюють вимоги щодо обов`язкового відображення всіх зазначених відомостей виключно в одному документі.

Так само не може бути підставою для коригування митної вартості відсутність у комерційному інвойсі №83/08/2025 від 08.08.2025 року прямого посилання на специфікацію №48471. Як правильно зазначив суд першої інстанції, така обставина не впливає на можливість ідентифікації товару, не змінює його ціну та не свідчить про недостовірність поданих документів.

Щодо посилань митниці на невідповідність дат коносамента №UTRUST25060881A від 17.06.2025 року та інвойсу №83/08/2025 від 08.08.2025 року, колегія суддів зазначає, що сама по собі різниця в датах оформлення окремих документів не є доказом недостовірності заявленої митної вартості, оскільки не спростовує факту поставки товару за погодженою сторонами ціною та не впливає на числові значення складових митної вартості.

Не заслуговують на увагу й доводи апелянта щодо непідтвердження умов поставки DPU Kyiv. Відповідно до правил Інкотермс 2020 за умовами DPU (Delivered at Place Unloaded) продавець несе всі витрати та ризики, пов`язані з доставкою та розвантаженням товару в узгодженому місці призначення. Отже, витрати на транспортування, перевантаження та розвантаження до місця поставки включаються до ціни товару та не потребують окремого документального підтвердження, якщо інше не встановлено договором або не випливає з поданих документів.

Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань митниці на відсутність документів щодо страхування товару. Умовами договору поставки №AUG-27M/080424 від 08.04.2024 року обов`язкове страхування товару не передбачено, а чинне законодавство не покладає на сторони зовнішньоекономічного договору безумовного обов`язку здійснювати страхування вантажу. За таких обставин відсутність страхових документів не свідчить про неповноту або недостовірність поданих декларантом відомостей.

Крім того, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 року не містить належного обґрунтування причин неможливості застосування основного методу визначення митної вартості, не розкриває джерел інформації, використаних митним органом для визначення скоригованої митної вартості, не містить порівняння характеристик оцінюваного товару з товарами, ціни яких були взяті за основу, та не містить мотивованого розрахунку числового значення скоригованої митної вартості.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що подані позивачем документи у своїй сукупності повністю підтверджують заявлену митну вартість товару, а наведені митним органом зауваження мають формальний характер, не впливають на правильність її визначення та не створюють обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей.

Відтак у відповідача були відсутні передбачені законом підстави для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000129/2 від 18.08.2025 року та пов`язаної з ним картки відмови №UA500580/2025/000254 від 18.08.2025 року.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду першої інстанції не спростовують.

Викладені в апеляційній скарзі твердження фактично зводяться до повторення обставин, зазначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, та до незгоди з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції.

Водночас апелянтом не наведено переконливих доводів і не подано належних та допустимих доказів, які б свідчили про те, що подані позивачем документи містили розбіжності, які мали безпосередній вплив на числові значення складових митної вартості, або що митним органом було належним чином обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду формальні недоліки в оформленні документів, які не впливають на визначення ціни товару та не спростовують достовірності відомостей про складові митної вартості, не можуть бути достатньою підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості та для її коригування.

З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку, що рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року ухвалене з правильним установленням фактичних обставин справи та з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції встановить, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, апеляційна скарга залишається без задоволення, а судове рішення - без змін.

Оскільки під час апеляційного перегляду справи колегією суддів не встановлено неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які відповідно до статей 317– 319 КАС України є підставами для скасування або зміни судового рішення, апеляційна скарга Одеської митниці задоволенню не підлягає, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року підлягає залишенню без змін.

Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відповідно до статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Керуючись статтями 242, 246, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2025 року - залишити без змін.

Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук