Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №749/1547/25 — Сновський районний суд Чернігівської області

Справа № 749/1547/25

Номер провадження 2/749/39/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Чигвінцева М.С.

за участі секретаря Михалевич М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сновськ цивільну справу № 749/1547/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сновська державна нотаріальна контора Корюківського району Чернігівської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сновська державна нотаріальна контора, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після смерті якої відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку в с. Савинки Корюківського району Чернігівської області та іншого майна.

У липні 2025 позивач отримав листа з повідомленням № 480/02-14 від 10.07.2025 Сновської державної нотаріальної контори, яким його повідомили, що 06.06.2024 була заведена спадкова справа за № 80/2024 до майна померлої матері, що він та відповідач є спадкоємцями за заповітом посвідченим 05.09.2008 приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюгою Р.М. на все спадкове майно, що він пропустив строк для прийняття спадщини, якщо він був пропущений з поважної причини то суд може визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, тому йому пропонували повідомити до 20.07.2025 нотаріальну контору про свій намір прийняти спадщину.

21.07.2025 позивач звернувся до приватного нотаріуса за місцем свого проживання, у якого була складена та посвідчена заява про прийняття спадщини після смерті матері, яку він надіслав до Сновської державної нотаріальної контори.

У вересні 2025 позивач знову отримав поштою листа з повідомленням № 576/02-14 віл 13.09.2025 Сновської державної нотаріальної контори, яким його знову повідомили, що 06.06.2024 була заведена спадкова справа за № 80/2024 до майна померлої матері де він та відповідач є спадкоємцями за заповітом посвідченим 05.09.2008 приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області Дремлюгою Р.М. на все спадкове майно, що направлена ним нотаріально посвідчена заява не є підставою для прийняття спадщини, бо ним пропущено строк для прийняття спадщини встановлений у шість місяців, якщо він пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини то він може звернутися до суду з позовом для продовження строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини і до 13.10.2025 надіслати підтвердження державному нотаріусу про те що він звернувся до суду.

Строк для прийняття спадщини позивач пропустив з наступних причин. Позивач є людиною похилого віку, має незадовільний стан здоров`я, є особою з інвалідністю 2 групи, є ветераном війни-інвалідом війни, є учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС, постійно лікується і перебуває на реабілітації. У зв`язку з військовим станом позивач вимушений був виїжджати зі свого місця проживання, у такому напруженому стані час пролетів швидко та у зв`язку з чим не встиг подати заяву про прийняття спадщини.

Позивач в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, до суду надав заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги не визнає.

28.11.2025 року представник відповідача – адвокат Савоста І.М., до суду надала відзив на позовну заяву аргументуючи його тим, що позивач не надав суду доказів які підтверджують, що він пропустив строк з поважних причин, а причиною звернення позивача до суду є неприязні відносини, які склалися між ними після смерті матері. У зв`язку з тим, що відповідач вже набув і оформив право власності то просила у позові відмовити.

26.02.2026 року представник відповідача – адвокат Савоста І.М., до суду надала заяву у якій просила визнати явку відповідача обов`язковою, попередити позивача про процесуальні наслідки повторної неявки без поважних причин, передбачені ЦПК України.

Заява аргументована тим, що відповідач вважає, що його брат ОСОБА_1 звернувся до суду лише з тих підстав, що між ними склалися неприязні відносини через те, що він не оплатив половину вартості пам`ятника, який старший брат встановив на могилі матері і зараз навмисно «тягне» час, щоб відповідач не зміг оформити спадкове майно.

Це підтверджується тим, що він не повідомив суд про причини неявки, не з`являється до суду для підтримки своїх позовних вимог, що свідчить про зловживання своїми правами.

Представник третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Сновська державна нотаріальна контора Корюківського району Чернігівської області, до суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, 14.05.2026 до суду надала письмові пояснення, позовні вимоги не визнає.

Пояснення аргументоване тим, що ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений Дремлюгою Р.М., приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Чернігівської області 5 вересня 2008 року, зареєстрований у реєстрі за № 2557, в якому все своє майно заповіла синам – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в рівних частинах кожному.

ОСОБА_2 подав заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України.

ОСОБА_1 не подав заяву про прийняття спадщини в строк у шість місяців, встановлений ч. 1 ст. 1270 ЦК України та відповідно до ч. 1 ст. 1272 ЦК України, вважається таким, що не прийняв її.

ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована разом з сином – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

10 липня 2025 року Сновська державна нотаріальна контора надіслала рекомендований лист № 480/02-14 ОСОБА_1 , який був отриманий особисто 21 липня 2025 року, щодо порядку прийняття спадщини після смерті його матері – ОСОБА_3 , в якому роз`яснено ст.ст. 1268,1270,1272 ЦК України, щодо прийняття спадщини або не прийняття її, встановлення строку для прийняття спадщини та визначення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини в судовому порядку. Про намір прийняти спадщину за заповітом після смерті матері – ОСОБА_3 , просили повідомити нотаріальну контору до 20 липня 2025 року, у разі відсутності відповіді, попередили, що спадкове майно буде видано спадкоємцю – ОСОБА_2 .

21 липня 2025 року ОСОБА_1 , надіслав копію заяви про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_3 , посвідченої Гончар Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21 липня 2025 року, зареєстрованим № 3194, яка не є підставою для прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк для прийняття спадщини, встановлений у шість місяців з дня смерті матері відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, не звернувся до нотаріальної контори та не подав заяву про прийняття спадщини за заповітом у вказаний термін, тобто до 18 вересня 2024 року.

13 вересня 2025 року Сновська нотаріальна контора повторно надіслала рекомендований лист № 567/02-14 ОСОБА_1 , що був отриманий особисто 23 вересня 2025 року, в якому роз`яснено порядок прийняття спадщини, строки для її прийняття, про те, що його заява про прийняття спадщини після смерті матері – ОСОБА_3 , посвідчена Гончар Г.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 21 липня 2025 року, за реєстровим № 3194, не є підставою для прийняття спадщини з поважної причини, для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України. Про намір звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті матері – ОСОБА_3 , просили повідомити нотаріальну контору до ІНФОРМАЦІЯ_4 . У разі відсутності відповіді попередили, що свідоцтва про право на спадщину будуть видані на все спадкове майно ОСОБА_2 .

Відповіді від ОСОБА_1 на лист Сновської державної нотаріальної контори № 567/02-14 від 13.09.2025 не було, тому 08 листопада 2025 року було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку у праві власності на земельні ділянки, площею 2.2548 га., 0,5009 га., 2.5061 га., 0.5200 га., та було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на частку у праві власності на земельні ділянки, площею 2.2548 га., 0.5009 га., 2.5061 га., 0.5200 га., після смерті матері – ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_5 , на ім`я сина спадкодавця – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Таким чином у ОСОБА_1 було більше трьох місяців, щоб повідомити Сновську державну нотаріальну контору про свій намір звернутися до суду для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини, починаючи з 21 липня 2025 року, коли він отримав рекомендований лист від нотаріальної контори, та до 08 листопада 2025 року, коли Сновська державна нотаріальна контора видала свідоцтва про право на спадщину спадкоємцю за заповітом та за законом – ОСОБА_2 .

26.02.2026 року суддею Сновського районного суду Чернігівської області винесено ухвалу якою було визнано явку позивача ОСОБА_1 обов`язковою.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви та пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Згідно з ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до змісту ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77, 81 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи,які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_3 , актовий запис про смерть № 79, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

За життя ОСОБА_3 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, що посвідчено 05 вересня 2008 року приватним нотаріусом Корюківського районного нотаріального округу Дремлюгою Р.М., яким належне на день смерті майно вона заповідала синам – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ..

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, до складу якої входить належна їй земельна ділянка за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Савинської сільської ради, Корюківського району, Чернігівської області, на підставі Державного акту на право власності на землю серії ЯЕ № 783352, виданого на підставі розпорядження голови Корюківської райдержадміністрації від 04.07.2008 № 261.

Таким чином, позивач у справі є спадкоємцем за заповітом на майно померлої матері ОСОБА_3 , однак своє право на спадкування вчасно не реалізував.

Упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, позивач, не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки він є людиною похилого віку та має незадовільний стан здоров`я, є особою з інвалідністю, постійно лікується та перебуває на реабілітації та у зв`язку з військовим станом вимушений був виїжджати зі свого місця проживання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 , є спадкоємцем на 1/2 частину спадкового майна за заповітом, спільно з відповідачем, після смерті матері ОСОБА_3 , інших спадкоємців не має.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру (заповіти /спадкові договори) слідує, що у спадковому реєстрі за № 48387212 знайдено інформацію про заповіт, стан чинний, за № 2557 в реєстрі нотаріальних дій, дата посвідчення ІНФОРМАЦІЯ_8 місце посвідчення Чернігівська область, Корюківський район, приватний нотаріус Дремлюга Р.М., місце зберігання: приватний нотаріус Дремлюга Р.М., 15300, Чернігівська обл., Корюківський район, м. Корюківка, вул. Шевченка, 81/2-а.

Заповіт є чинним, не скасований, не змінений, що підтверджується інформаційною довідкою зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), яка наявна в матеріалах спадкової справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Статтею 1268ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом встановлено, позивач, не звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 , упродовж строку, який наданий законом для прийняття спадщини, оскільки є людиною похилого віку та має незадовільний стан здоров`я, є особою з інвалідністю, постійно лікується та перебуває на реабілітації та у зв`язку з військовим станом вимушений був виїжджати зі свого місця проживання.

Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на необхідності держав дотримуватися принципу «якості законів» при їх прийнятті або зміні. Зокрема, у своєму рішенні у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що якість законодавства передбачає доступне для зацікавлених осіб, чітке і передбачуване у застосуванні законодавство; відсутність необхідної передбачуваності та чіткості національного законодавства з важливого питання, що призводить до його суперечливого тлумачення, в тому числі судом, має наслідком порушення вимог положень Конвенції щодо «якості закону». Крім того, у справі «Новік проти України» ЄСПЛ зробив висновок, що надзвичайно важливою умовою є забезпечення загального принципу юридичної визначеності. Вимога «якості закону» у розумінні пункту 1 статті 5 Конвенції означає, що закон має бути достатньо доступним, чітко сформульованим і передбачуваним у своєму застосуванні для убезпечення від будь-якого ризику свавілля.

Європейський суд з прав людини в пунктах 33, 34 рішення від 19.02.2009 у справі «Христов проти України» зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основновоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до остаточного рішення суду.

Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст. 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Суд вважає, що причини пропуску позивачем строку для своєчасного подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини є поважними, оскільки пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Так, з урахуванням викладеного, виходячи із засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності і розумності, враховуючи, що позивач має право на спадщину за заповітом, а також виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позивачем наведено поважні причини пропуску подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, а тому підстав у відмові у задоволенні позовних вимог у справі не вбачається, позовні вимоги підтверджуються наявними в справі доказами.

В судовому засіданні встановлено, що позивач дійсно пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі і необхідно визначити ОСОБА_1 додатковий строк 3 (три) місяці достатній для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати.

Враховуючи, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, 1 категорії (посвідчення серії НОМЕР_1 ), в силу п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при подачі позову.

Враховуючи вищенаведене, то відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України, ст. 4, 247, 265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Сновська державна нотаріальна контора Корюківського району Чернігівської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у три місяці з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь держави судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його (проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду відповідно до ст. 355 ЦПК України або через Сновський районний суд Чернігівської області відповідно до п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

Суддя М.С. Чигвінцев