Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №280/10159/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

Суд: Третій апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №280/10159/25

Суддя: Добродняк І.Ю.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 280/10159/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),

суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року (суддя О.В. Конишева)

у справі № 280/10159/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неповного врахування стажу підземної роботи за Списком №1 та незастосування при розрахунку пенсії позивачу положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 02 вересня 2008 року № 345- VI;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, з зарахуванням стажу підземної роботи за Списком №1 - 19 років 11 місяців та застосувати при розрахунку пенсії позивачу положень ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ та ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 02 вересня 2008 року № 345- VI, з урахуванням раніше виплачених сум, з дати виникнення права на пенсію за віком - з 12.06.2025.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 12.06.2025 призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу - 27 років 4 місяці 9 днів, у тому числі пільговий стаж за Списком №1 на підземних роботах - 12 років 4 місяці 20 днів. Проте, при розрахунку розміру пенсії відповідачем протиправно не враховано періоди роботи з 23.05.1995 по 15.01.1997, з 20.01.2000 по 29.01.2019 та вимоги ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року адміністративний позов задоволено:

- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не зарахування позивачу періоду роботи з 23.05.1995 по 15.01.1997 та з 20.01.2000 по 29.01.2018 до пільгового стажу за Списком №1 та відмову у проведенні перерахунку пенсії згідно положень ст. 8 Закону України «Про підвищення шахтарської праці»;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 позивача періоди роботи з 23.05.1995 по 15.01.1997, з 20.01.2000 по 29.01.2018, перерахувати призначену пенсію з 12.06.2025 відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд першої інстанції виходив з того, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

За встановлених у справі доказів суд дійшов висновку, що посади та професії, які позивач обіймав у періоди з 23.05.1995 по 15.01.1997 та з 20.01.2000 по 29.01.2018, передбачені списком №1 та підлягають зарахуванню до пільгового стажу роботи за Списком робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994.

Суд першої інстанції також врахував, що не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за не проведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Скаржник вказує, що для набуття права на пенсію з урахуванням ст.8 Закону №345-VI необхідно мати зайнятість на підземних роботах за Списком №1, однак пільговий стаж позивача за Списком №1 складає лише 12 років 4 місяці 20 днів. Зауважує, що суд першої інстанції не врахував, що пільговий стаж може бути підтверджено лише уточнюючою довідкою підприємства, а тому суд помилково вказав про необхідність зарахувати позивачу до пільгового стажу періоди роботи з 23.05.1995 по 15.01.1997 та з 20.01.2000 по 29.01.2018.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачу з 12.06.2025 призначена пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17.10.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про перегляд розміру призначеної пенсії, і встановлення її у відповідності до вимог Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».

Відповідач листом від 14.11.2025 повідомив позивача, що відповідно до статті 8 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці, який набув чинності з 16.09.2008, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах повний робочий день (не менш як 15 років для чоловіків та не менше як 7,5 років для жінок) за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботі у розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менше 3 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб (на теперішній час, 2361,00 грн. х 3 = 7083,00 грн.). На підставі наданих документів, з урахуванням даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страховий стаж складає 27 років 4 місяці 9 днів, у тому числі пільговий стаж на підземних роботах - 12 років 4 місяці 20 днів. У зв`язку з відсутністю пільгового стажу на підземних роботах (15 років), підстав для встановлення доплати до пенсії відповідно до статті 8 Закону №345-VI, відсутні.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Згідно статті 28 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 1 Закону України від 02.09.2008 №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

Згідно ст. 8 Закону №345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (у тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону №345-VI) така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

До кола працівників, на яких поширюється дія Закону №345-VI та встановлені пільги, належать тільки працівники, зазначені у Списку №1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.

В спірному випадку пенсійний орган наполягає, що позивач має пільговий стаж на підземних роботах - 12 років 4 місяці 20 днів, а отже не належить до осіб, які мають право додаткову гарантію для шахтарів згідно ст. 8 Закону №345-VI.

Відповідно до пп.2 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005, до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, наведені у цьому пункті, в тому числі: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного стажу роботи). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).

Підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 визначені документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме:

довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктами 1-6, 8 частини другої, частиною третьою статті 114 Закону та пунктом 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;

документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року).

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 цього Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. І лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пенсійне забезпечення, необхідне надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації.

В спірному випадку, як з`ясовано судом, за даними трудової книжки позивача НОМЕР_1 , позивач в період з 23.05.1995 по 15.01.1997 працював учнем горноробочого та горноробочим - з роботою повний робочий день під землею, з 20.01.2000 по 29.01.2018 - учнем стволового та стволовим шахти з повним робочим днем під землею.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковим твердження відповідача про можливість зарахування до пільгового стажу спірного періоду роботи позивача лише на підставі уточнюючої довідки, оскільки пільговий стаж позивача за Списком №1 з повним робочим днем під землею, підтверджено належними записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Подібний висновок вказано Верховним Судом у постановах від 31.03.2020 у справі № 446/656/17, від 10.12.2020 у справі № 372/403/17.

Суд першої інстанції також ґрунтовно врахував, що довідки ОК-5 та ОК-7 містять таблицю з відомостями по спеціальному стажу і в них зазначено коди підстави для обліку спецстажу - ЗП3013А1 та код ЗП3014А1.

Відповідно до Довідника кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства (додаток 3 до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року №7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійною фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за №1000/9599 та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152):

код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

код ЗП3014А1 - працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, які ю вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що періоди роботи позивача з 23.05.1995 по 15.01.1997 та з 20.01.2000 по 29.01.2018 1 з повним робочим днем під землею підлягають зарахуванню до його пільгового стажу за Списком №.

За цих обставин вбачається, що у позивача наявний пільговий стаж за Списком №1 більш ніж 15 років на підземних роботах, отже позивач має право на обчислення пенсії за віком з урахуванням особливостей, передбачених статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», статтею 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» щодо розміру пенсії пенсіонерам-шахтарям, як то правильно зазначено судом першої інстанції.

Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 січня 2026 року у справі № 280/10159/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк

суддя Я.В. Семененко

суддя А.В. Суховаров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua