Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №160/14387/25
Суддя: Добродняк І.Ю.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
18 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/14387/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач),
суддів: Семененка Я.В., Суховарова А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року (суддя Сліпець Н.Є.)
у справі № 160/14387/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу) позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 08.07.2023 (наступного дня після звільнення з військової служби) відповідно до пункту «в» частини першої статті 50 Закону України №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, отримує пенсію за вислугу років з 19.12.2023 на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ. Позивач не погодився з датою призначення пенсії, вважає, що пенсія йому має бути призначена з 08.07.2023, тобто з дня, наступного за звільненням з військової служби. Листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 22.04.2025 №18969-9238/B-01/8-0400/25 повідомлено, що на підставі особистої заяви від 03.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлено подання від 23.09.2024 за №10174 і матеріали для призначення пенсії позивачу за вислугу років, які направлені на адресу пенсійного органу листом від 18.12.2024 за №7/32535/4. Отже, пенсію позивачу за вислугу років призначено за минулий час з 19.12.2023, тобто за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу. Позивач вважає такі дії пенсійного органу протиправними.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу) позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 03.09.2023 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що згідно п. «в» ч.1 ст. 50 Закону № 2262-ХІІ позивач набув право на пенсію з наступного дня після звільнення зі служби – з 08.07.2023. В той же час суд зауважив, що обов`язок пенсійного органу на призначення відповідного виду пенсії не є безумовним та виникає після волевиявлення особи на призначення відповідного виду пенсії. Суд з`ясував, що 03.09.2024 позивач подав заяву про призначення пенсії за вислугу років до пенсійного органу через ІНФОРМАЦІЯ_1 - уповноважений орган, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, за останнім місцем служби.
Суд вказав, що належною та достатньою підставою для призначення пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» ч.1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ у межах спірних правовідносин є заява позивача від 03.09.2024. З урахуванням несвоєчасного звернення позивача до уповноваженого органу, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, за останнім місцем служби, пенсія за минулий час призначається відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону №2262-ХІІ, з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто з 03.09.2023 року.
За встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що належним способом відновлення порушеного права позивача на призначення пенсії є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу) позивачу пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити позивачу призначення, нарахування та виплату пенсії за вислугу років з 03.09.2023 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач - ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення цих вимог.
ОСОБА_1 вказує, що саме Закон №2262-ХІІ визначає дату виникнення права на пенсію. Зауважує, що його з 07 липня 2023 року виключено із списків особового складу військової частини, а отже згідно ст.50 Закону №2262-ХІІ пенсію позивачу за вислугу років має бути призначено не з 19.12.2023, а з дня виникнення права на пенсію – 08.07.2023.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вказує, що на підставі особистої заяви позивача від 03.09.2024 ІНФОРМАЦІЯ_1 було оформлено подання за №10174 від 23.09.2024 і матеріали для призначення пенсії за вислугу років позивачу, які направлено на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом від 18.12.2024 за №7/32535/4. Відтак, пенсійний орган наполягає, що позивачу правомірно з 19.12.2023 призначено пенсію за вислугу років за минулий час, а саме: за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу.
Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №499, сержанта військової служби за призовом по мобілізації ОСОБА_1 звільнено у запас, з 07.07.2023 виключено зі списків особового складу військової частини, з усіх видів забезпечення.
03.09.2024 позивач подав заяву про призначення пенсії за вислугу років до пенсійного органу через ІНФОРМАЦІЯ_2 як уповноважений орган, який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, за останнім місцем служби.
ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлено подання від 23.09.2024 за № 10174 та матеріали для призначення пенсії за вислугу років із зазначенням відомостей станом на дату звільнення позивача 07.07.2023.
Вищезазначені документи ІНФОРМАЦІЯ_1 направив до ГУ ПФУ у Дніпропетровській області 18.12.2024 №7/32535/4.
Пенсійний орган розглянув подані ІНФОРМАЦІЯ_1 документи про призначення пенсії за вислугу років позивачу та призначив пенсію за вислугу років з 19.12.2023.
Такими чином, позивач з 19.12.2023 отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 19.12.2023 (за 12 місяців перед зверненням уповноваженого органу), позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Закон України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону №2262-ХІІ (в редакції на час спірних правовідносин) заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.
За змістом пункту «в» частини першої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсії призначаються особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пункту «б» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення зі служби.
Відповідно до частини третьої статті 50 Закону №2262-ХІІ пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Тобто, вказаним вище особам пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ призначається з наступного дня після звільнення за служби, якщо звернення за пенсією відбулось не пізніше 12 місяців з дня виникнення такого права.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1.
Відповідно до п. 11 Порядку № 3-1 днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом).
Відповідно до п.2 вказаного Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
В спірному випадку, як встановлено судом, відповідно до наказу військової частини НОМЕР_1 від 07.07.2023 №499 наступним днем після звільнення позивача із служби є 08.07.2023, і саме з цієї дати у позивача виникло право на пенсію за вислугу років згідно п. «б» ст. 12 Закону №2262-ХІІ.
Враховуючи, що за наведеного вище правового регулювання заява про призначення пенсії за вислугу років подається до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій (в даному випадку ІНФОРМАЦІЯ_1 ), суд першої інстанції правильно встановив, що фактично із заявою про призначення пенсії відповідно до п. «б» ст. 12 Закону №2262-ХІІ позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_3 03.09.2024.
Докази, які б свідчили, що несвоєчасне звернення за призначенням пенсії зумовлено поважними причинами, тобто, через об`єктивні, непереборні обставини, які не залежали від волі позивача, в матеріалах справи відсутні, сторонами не подані.
Таким чином, за встановлених у цій справі обставин, в силу положень статті 50 Закону №2262-ХІІ, пенсія за вислугу років відповідно до п. «б» ст. 12 Закону №2262-ХІІ має бути призначена позивачу з 03.09.2023, як то правильно встановлено судом першої інстанції.
Підсумовуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Передбачені ст.317 КАС України підстави скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2025 року у справі № 160/14387/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду у випадках та строки, встановлені ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк
суддя Я.В. Семененко
суддя А.В. Суховаров
Оригінал: reyestr.court.gov.ua