Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №340/3783/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 340/3783/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р. (суддя Кармазина Т.М.) в адміністративній справі №340/3783/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправним та скасувати рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у формі протоколу №5 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 28 березня 2025 р., в частині відмови їй у встановленні статусу та видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 вчинити дії щодо встановлення статусу та видачі такого посвідчення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.93 №379.

В обґрунтування позовних вимог вказувалось на те, що позивачка являється дружиною загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який, перебуваючи на реабілітації в м. Одеса (клінічний санаторій « ІНФОРМАЦІЯ_4 »), загинув в результаті ДТП. Згідно протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії НОМЕР_1 регіональної військово-лікарської комісії №2291 від 07 липня 2024 р. травма, яка призвела до смерті і причина смерті, одержана в результаті нещасного випадку – дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального користування, ТАК, пов`язані з проходженням служби. 26 лютого 2025 р. позивачка звернулася до начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про видачу їй, як дружині ОСОБА_2 , посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби. У задоволені заяви було відмовлено з тієї підстави, ОСОБА_2 загинув в результаті ДТП та на момент смерті перебував у стані алкогольного сп`яніння (3,31%). Позивачка вважає, що рішення відповідачем прийнято за відсутності доказів притягнення військовослужбовця ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, а у витязі з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії від 07.07.2024 не встановлений причинний зв`язок між перебуванням ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння та його смертю.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р., ухваленим за результатом розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено про те, що травма, яка стала причиною смерті ОСОБА_2 , безпосередньо пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби та захисту Батьківщини. Згідно чинного законодавства в разі смерті військовослужбовця під час проходження військової служби, члени сімей військовослужбовців мають право на пільги, гарантії та компенсації, а також на отримання посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців. Київським районним судом м. Одеси у справі № 947/31693/23, встановлено, що смерть ОСОБА_2 знаходиться у причинному зв`язку із травмами, завданими в результаті ДТП. Суд першої інстанції мав врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постановах від 20.03.2018 у справі №813/4502/17, від 12.11.2020 у справі №186/1129/16-а, від 29.06.2022 у справі №640/6477/19. Сам лише факт знаходження військовослужбовця у стані алкогольного/наркотичного сп`яніння не може бути підставою для висновку, що його загибель є наслідком такого стану.

Відповідач процесуальним правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обставини справи:

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №1 від 01.03.2022 ОСОБА_2 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 (а.с.8). Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №297 від 22.10.2024 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення у зв`язку зі смертю (а.с.18).

Відповідно до витягу з протоколу засідання штатної військово-лікарської комісії 18 регіональної військово-лікарської комісії №2291 від 07 липня 2024 травма старшого лейтенанта ОСОБА_2 , яка призвела до смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), одержана в результаті нещасного випадку (дорожньо-транспортна пригода на дорогах (шляхах) загального користування). Згідно з додатком 3 до Інструкції затвердженої наказом Міністерства оборони України від 27 жовтня 2021 року №332) так, пов`язані з проходженням військової служби (а.с.9).

ОСОБА_1 звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_5 із заявою про видачу їй, як дружині, посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув під час проходження військової служби, додавши до заяви відповідні документи Згідно витягу із протоколу № 5 засідання комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з питань розгляду матеріалів про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) чи зниклого безвісти військовослужбовця під час проходження військової служби від 28.03.2025, позивачці було відмовлено у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) військовослужбовця. (а.с.10-11) Відмова мотивована тим, що ОСОБА_2 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 – загинув в результаті ДТП, та на момент смерті наявність у крові алкоголю 3,31%.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірну відмову позивачці встановленні статусу та видачі посвідчення члена сім`ї військовослужбовця, який загинув (помер) або пропав безвісти під час проходження служби, зважаючи на перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного сп`яніння.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною другою статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII (Закон №2011-XII) встановлено, що його дія не поширюється на членів сімей військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які загинули чи померли під час проходження військової служби (зборів), проходження служби у резерві внаслідок вчинення ними кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо загибель (смерть) військовослужбовця, військовозобов`язаного чи резервіста сталася внаслідок вчинення ними дій у стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп`яніння, чи є наслідком навмисного заподіяння собі військовослужбовцем, військовозобов`язаним чи резервістом тілесного ушкодження.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що травма, яка стала причиною смерті ОСОБА_2 , безпосередньо пов`язана з виконанням ним обов`язків військової служби та захисту Батьківщини.

Цей довід спростовується змістом Витягу з протоколу № 2291 від 07 липня 2024 р. засідання штатної військово-лікарської комісії 18 Регіональної військово-лікарської комісії. Комісією встановлено, що травма ОСОБА_2 , яка призвела до смерті і причина смерті, є такою, що одержана в результаті нещасного випадку і «ТАК, ПОВ`ЯЗАНІ З ПРОХОДЖЕННЯМ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ»

Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Положення №402).

Пунктом 21 цього Положення (в редакції станом на 07.07.2024 - дату складання Протоколу №2291) врегульовано Порядок встановлення причинного зв`язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України.

У підпункті 21.5 пункту 21 Положення наведений перелік формулювань, які зазначаються у постановах ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, серед яких:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України»;

г) «Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку (вказується вид події, що призвела до нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії), ТАК, пов`язане з проходженням військової служби»;

Наведене у Протоколі № 2291 формулювання «Травма ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» відповідає обставинам, за яких настала смерть ОСОБА_2 , і таке формулювання причинного зв`язку не є тотожнім формулюванню «ТАК. Пов`язане із захистом Батьківщини», як помилково вважає позивачка.

В апеляційній скарзі позивачка також посилається на причину смерті ОСОБА_2 , встановлену вироком Київського районного суду м. Одеси у справі № 947/31693/23.

Колегія суддів зазначає, що причина смерті ОСОБА_2 підтверджена медичними документами. На момент настання смерті він перебував у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджено листом КУ «Одеське обласне бюро судово-медичної експертизи» № 2820-02 від 09.11.2023 (а.с.46). Як зазначила у позовній заяві позивачка, її чоловік перебував на реабілітації в м. Одеса у санаторії «Аркадія».

Суд першої інстанції встановив з витягу з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань по кримінальному провадженню №12023160000001120, що 12.08.2023 близько 20 годин 40 хвилин в місті Одеса, по вулиці Дача Ковалевського, біля будинку №111-ж ОСОБА_2 в результаті бійки знаходився лежачи на проїзній частині АДРЕСА_1 , де на нього скоїв наїзд водій маршрутного таксі. (а.с.46зв.).

Колегія суддів, у свою чергу, дослідила відеозаписи подій 12.08.2023, які наявні в матеріалах електронної адміністративної судової справи, і на яких зафіксована бійка між чоловіками, внаслідок якої один із них опинився на поїзній частині і на якого був здійснений наїзд транспортного засобу. Активним діям учасників подій передував словесний конфлікт між цими же чоловіками, який спровокував бійку.

Таким чином, позивач приймав участь у фізичному зіткненні з іншими чоловіками, тобто вчиняв активні дії, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння ( 3,31 %, що відповідає 33.1 проміле), опинившись, в результаті на проїзній частині.

Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, оскаржене рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає. Апеляційна скарга має бути залишена без задоволення у зв`язку з тим, що наведені в ній доводи не знайшли свого підтвердження при її розгляді.

Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2025 р. в адміністративній справі №340/3783/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 21 квітня 2026 р. і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя А.В. Шлай

суддя Н.І. Малиш

суддя О.О. Круговий