Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №733/674/26 — Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 3/733/312/26

Єдиний унікальний №733/674/26

Постанова

Іменем України

18 травня 2026 року м. Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

у складі судді Овчарика В.М.,

за участю секретаря Ткаченко В.М.,

особи, яка притягається до адміністративної

відповідальності ОСОБА_1 та

адвоката Морозова В.Ю.,

розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 2 (м. Ічня) Прилуцького районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Харитонівка Срібнянського району Чернігівської області, перебуваючого у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, мешканця АДРЕСА_1 , пенсіонера, ІПН: НОМЕР_1 ,

за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

установив:

16 квітня 2026 року о 22-11 год ОСОБА_1 на вул. Максиміхіна в м. Ічня Прилуцького району Чернігівської області керував транспортним засобом ВАЗ-210994, державний номерний знак НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушила пункт 2.9а Правил дорожнього руху.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав та просив при винесенні постанови врахувати його письмову заяву про закриття провадження та накласти на нього адміністративний штраф без позбавлення права керування транспортними засобами, які йому потрібні, щоб возити онуків, так як його син воює.

Свідок ОСОБА_2 у судовому засіданні показав, що під час добового наряду зі своїм напарником був виявлений автомобіль ВАЗ 21099, водій якого не включив покажчик повороту, коли від`їжджав. Прослідувавши за останнім за зупинивши його на вул. Максиміхіна в м. Ічня було виявлено, що ОСОБА_1 знаходиться з явними ознаками алкогольного сп`яніння, який пройшов огляд на стан сп`яніння та стосовно якого був складений протокол за ст. 130 КУпАП.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачено, що учасники дорожнього руху повинні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Зокрема, п. 2.9 а Правил дорожнього руху України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, органом поліції наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 642712 від 16.04.2026 року, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.04.2026 року, тестування на алкоголь приладом Драгер, результати якого показали 1,87 проміле та відеозапис, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан сп`яніння, з результатами якого погодився, зазначивши, що вживав алкогольні напої.

Зазначені вище докази суд вважає належними та допустимими і такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп`яніння, за яке він повинен нести адміністративну відповідальність.

Суд відхиляє твердження ОСОБА_1 та його адвоката про відсутність у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відеодоказу перебування ОСОБА_3 у стані алкогольного сп`яніння, оскільки таким доказом є приєднане до матеріалів відео з бодікамери поліцейського, яке було оглянуте у судовому засіданні, з якого вбачається явне перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, який до того ж повідомив, що вживав спиртні напої.

Суд критично ставиться до посилань ОСОБА_1 та адвоката Морозова В.Ю. про те, що відеозапис фіксації правопорушення є неналежним доказом, враховуючи, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано модель та серію засобу відеофіксації, а також не надано доказів проходження повірки вимірювальним приладом Драгер та сертифіката його відповідності, оскільки у протоколі в графі «До протоколу додаються» зазначено: фіксація на камеру під номером 202001118036 та відео реєстратор, при цьому сертифікату відповідності та відомостей щодо повірки вимірювального приладу Драгер як на місці зупинки, так і під час розгляду справи ОСОБА_1 або його адвокат не просили витребувати в органу поліції, надання таких відомостей або їх прикладення до матеріалів справи не є обов`язковим та не передбачено нормами КУпАП.

Із переглянутого відеозапису чітко вбачається, як працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 причини зупинки його автомобіля, а саме через те, що той не включив покажчик повороту, тому судом відхиляється спільна позиція ОСОБА_1 та його адвоката про не зазначення працівниками поліції причини зупинки.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 та адвоката Морозова В.Ю. про не роз`яснення працівником поліції прав ОСОБА_1 , на думку суду, хоча і є слушним, однак у суді не доведено, якими правами через свою необізнаність не мав змоги скористатися останній під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, при цьому із самого протоколу вбачається, що ОСОБА_1 у графі про роз`яснення прав і обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції та ст. 268 КУпАП, поставив особистий підпис.

Відсутність у матеріалах про адміністративне правопорушення рапорту поліцейського про детальний виклад обставин правопорушення не спростовує наявність вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, яке підтверджується сукупністю інших доказів, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписом та результатами тестування на алкоголь.

Відмінність результатів огляду, які маються у тестуванні на алкоголь приладом Драгер, а саме 1,87 проміле та в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, а саме 1,81 проміле, є технічною опискою, про що зазначив у судовому засіданні допитаний у якості свідка працівник поліції ОСОБА_2 , що також спростовується оглянутим відеозаписом, де чітко видно результати тесту саме 1,87 проміле.

Наявність чи відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про раніше притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП ніяким чином не впливає на вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Оскільки огляд на стан сп`яніння був проведений на місці події за допомогою фіксації на бодікамеру поліцейського, тому посилання ОСОБА_1 та адвоката Морозова В.Ю. про обов`язкову присутність у такому разі свідків події судом відхиляється.

Суд не приймає до уваги посилання ОСОБА_1 та адвоката Морозова В.Ю. про не забезпечення працівником поліції проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння у закладі охорони, оскільки з переглянутого відео чути як працівник поліції пропонує пройти огляд на стан сп`яніння як на місці, так і в лікарні. Пройшовши огляд на місці ОСОБА_1 з його результатами погодився та проїхати до лікарні для проведення повторного огляду не просив.

Крім того, суд враховує, що під час складення на ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній будь-яких претензій в адресу працівників поліції не висловлював, а навпаки погоджувався з викладеним у ньому.

З урахуванням викладених обставин суд не вбачає порушень зі сторони працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Таким чином, при накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, який становить значну суспільну небезпеку в сфері безпеки дорожнього руху, і вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 у дохід держави слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись статтями 33, 40-1, 221, 280, 283, 284 КУпАП, суд

постановив:

Притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп.

Особа, притягнута до адміністративної відповідальності, зобов`язана сплатити штраф не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення їй постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення і повідомити про це суд шляхом представлення документа про його сплату.

У разі несплати штрафу у зазначений строк в добровільному порядку, його стягнення проводиться примусово і з особи, притягнутої до адміністративної відповідальності, стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ч. 2 ст. 308 КУпАП, який становитиме 34 000 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду через Ічнянський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя В. М. Овчарик