Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №732/231/26 — Городнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 732/231/26

Провадження № 2/732/292/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Городня

Городнянський районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді - Бойко А. О., у присутності секретаря судового засідання - Пінчук С. М.,

розглянувши в залі суду в м. Городня за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» (адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371) до ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» Ярослава Сердійчук через систему «Електронний суд» звернулася до Городнянського районного суду Чернігівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором №75747857 від 21.05.2021 в розмірі 31803,16 грн. Також представник позивача просила стягнути з відповідачки на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 13000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 21 травня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 укладено договір позики №75747857, відповідно до умов якого позичальнику надано грошові кошти в сумі 15000,00 грн строком на 15 днів. Договір був укладений в електронній формі в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» умови кредитного договору виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачці грошові кошти в обсязі та у строк, визначений умовами кредитного договору. Відповідачка в порушення умов договору взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, лише частково сплатила кошти, внаслідок чого виникла заборгованість на загальну суму 31296,00 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками.

31 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі, за договором позики №75747857 від 21.05.2021. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і до відповідачки ОСОБА_1 за договором позики №75747857 від 21.05.2021.

18 лютого 2025 року ТОВ «Коллект Центр» та ТОВ «Факторинг Партнерс» уклали договір факторингу № 18-02/25, відповідно до умов якого ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло право вимоги до відповідачки за договором позики №75747857 від 21.05.2021 у загальному розмірі 31803,16 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 438,12 грн - інфляційні збитки, 69,04 грн - нараховані 3% річних. Відповідачка не виконує умови взятого на себе зобов`язання, не погашає кредит та не сплачує проценти за користування кредитом. У зв`язку з невиконанням відповідачкою кредитних зобов`язань за вищевказаним кредитним договором позивач змушений звернутись до суду.

Ухвалою судді від 20 лютого 2026 року прийнято позов до розгляду та відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач в особі уповноваженого представника в судове засідання не з`явився, у позовній заяві міститься клопотання про розгляд справи без участі представника та про ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів (а. с. 10).

Згідно із ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином за адресою місця її реєстрації згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №2538929 від 31.03.2026: АДРЕСА_2 (а. с. 18). Крім того, відповідачці направлялася судова кореспонденція за адресою, вказаною у позовні заяві: АДРЕСА_2 . Згідно із відмітками поштового відділення поштові відправлення з судовою повісткою про виклик в судове засідання на 18.05.2026 не отримані адресатом, наявні відмітки, що адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 199, 200).

У тому випадку, якщо зазначено, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то відповідно до положень пунктів 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК та правової позиції ВП ВС, викладеною у постановах від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, КЦС ВС від 21 грудня 2022 у справі № 757/15603/19 судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою.

Від відповідачки відзиву на позов не надійшло, про поважні причини неявки суд не повідомлений. Заяв чи клопотань також не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, не подав відзив і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи той факт, що відповідачка ОСОБА_1 в розумінні ст. 130 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, не подала заяви про розгляд справи за її відсутності, не подала відзиву на позов, представник позивача не заперечує проти проведення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення, суд приходить до висновку щодо можливості проведення заочного розгляду справи та ухвалення у справі заочного рішення на підставі наявних у справі доказів, про що постановлена відповідна ухвала від 18.05.2026.

Згідно із ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась за відсутності всіх учасників справи, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Судом встановлено, що 21 травня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75747857 (на умовах повернення позики в кінці строку позики). Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора rxk3zR3Bd4 (а. с. 13-14).

Згідно п. 1. договору позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Пунктом 2 договору передбачено параметри та умови позики: сума позики - 15000,00 грн. Строк позики/строк договору - 15 днів. Процентна ставка/день 1,99 % (фіксована). Дата надання позики - 21.05.2021; дата повернення позики (останній день) - 06.06.2021; знижена процентна ставка - 0,69% день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) - 2,70% день (не застосовується в період карантину); орієнтовна реальна річна процентна ставка 998,48%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 16552,50 грн.

Відповідно до п. 4. договору проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення за залишок позики.

Згідно із п. п. 5.1., 5.2. п. 5 договору позики, підписанням цього договору позичальник підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачено ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та що до моменту підписання договору вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, а також зазначена в правилах процедура і наслідки оформлення позичальником подовження строку користування позикою йому зрозумілі.

Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua. Ці правила є невід`ємною частиною договору позики, що укладається між товариством та позичальником.

Пунктом 6.5 Правил надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики),у редакції, яка діяла на час укладення договору позики, передбачено, що у разі неповернення/повернення не в повному розмірі/несвоєчасного повернення позики та процентів, позичальнику на таку неповернуту позику (або її частину) Товариство має право нараховувати проценти у розмірі, передбаченому договором позики, за кожний день понадстрокового користування позикою (або її частиною), починаючи з першого дня такого понадстрокового користування та закінчуючи днем повернення позики (або її частини) та процентів, але в будь-якому випадку не більше 90 календарних днів. Позичальник розуміє та погоджується з тим, що нарахування процентів на позику (або її частину) за понадстрокове користування позикою за договором позики не є штрафом, пенею чи будь-якою іншою штрафною санкцією в розумінні чинного законодавства, а застосовується виключно в якості процентної ставки на позику за понадстрокове користування.

При цьому встановлено, що у встановленому порядку строк дії спірного кредитного договору сторонами був пролонгований відповідно до п. 6.5 Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

З довідки ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» №КД-000012482/ТПП від 21.02.2025 убачається, що Товариство підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між компанією та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: дата - 21.05.2021; номер платежу d8a69819-2027-410c-b205-d448f0f27e7b; сума - 12652,00 грн; отримувач - ОСОБА_2 , ЕПЗ № НОМЕР_2 (а. с. 80).

Крім того, згідно із інформацією АТ КБ «ПриватБанк», наданою на вимогу суду, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було емітовано картку № НОМЕР_3 . Ідентифікаційні дані власника картки: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія та номер паспорта - НОМЕР_4 , адреса проживання - АДРЕСА_3 , контактні дані: НОМЕР_5 . Номер телефону НОМЕР_6 знаходиться/знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 , фінансовий номер телефону - НОМЕР_5 . Факт зарахування 21.05.2021 на банківську картку відповідачки № НОМЕР_3 грошових коштів у сумі 15000,00 грн підтверджується випискою по рахунку за період з 21.05.2021 по 26.05.2021 (а. с. 191, 192).

Отже, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» виконало взяті на себе зобов`язання відповідно до умов договору шляхом надання відповідачці грошових коштів у визначеному розмірі.

Відповідачка, всупереч умовам договору позики №75747857 від 21.05.2021, взяті на себе зобов`язання виконувала неналежним чином, допустивши порушення умов кредитного договору, внаслідок чого у неї виникла заборгованість, яка згідно розрахунку первісного кредитора, становить 31296,00 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 16-19).

З розрахунку заборгованості також убачається, що відповідачкою були здійснені оплати в рахунок погашення заборгованості за відсотками на загальну суму 19703,10 грн, що свідчить про її дії, спрямовані на виконання умов договору, а отже, і на визнання нею факту укладення кредитного договору.

Такий висновок узгоджується з постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року), у які вказано про те, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №30-12/2021, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило право вимоги, а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики №75747857 від 21.05.2021, що підтверджується Реєстром боржників (а. с. 20-29, 33-36).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 30-12/2021 від 30.12.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75747857 від 21.05.2021 в сумі 31296,00 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а. с. 37).

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт-Капітал» (станом на 10.01.2023) після відступлення права вимоги первинним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Вердикт-Капітал» нараховані 3% річних за користування грошовими коштами у

розмірі 69,04 грн та інфляційні втрати у розмірі 438,12 грн, загальна сума до стягнення становить 31803,16 грн (а. с. 63).

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги № 10-01/2023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги, в тому числі і за договором позики №75747857 від 21.05.2021, що підтверджується Реєстром боржників (а. с. 38-48,65-68).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75747857 від 21.05.2021 в сумі 31803,16 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 507,16 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України (а. с. 69).

Загальний розмір заборгованості за договором позики №75747857 від 21.05.2021, відповідно до розрахунку заборгованості, наданого ТОВ «Коллект Центр», станом на 18.02.2025 становив 31803,16 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 438,12 грн - інфляційні збитки, 69,04 грн - нараховані 3% річних (а. с. 15).

18 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» укладено договір № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого до нового кредитора перейшло право вимоги до боржників зазначених у Реєстрі боржників (а. с. 88-95, 108-110).

Відповідно до Реєстру боржників до договору № 18-02/25 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 02 лютого 2025 року ТОВ «Факторинг Партнерс» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №75747857 від 21.05.2021 у розмірі 31803,16 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 507,16 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України (а. с. 111).

Таким чином, ТОВ «Факторинг Партнерс» (позивач у справі) наділено правом вимоги до відповідачки ОСОБА_1 вищевказаним договором позики.

Загальний розмір заборгованості за договором позики №75747857 від 21.05.2021 , що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, становить 31803,16 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 438,12 грн - інфляційні збитки, 69,04 грн - нараховані 3% річних (а. с. 136).

Суд, дослідивши умови та зміст договору позики №75747857 від 21.05.2021, дійшов висновку, що за своєю правовою природою правовідносини, які виникли між відповідачем у цій справі та первісним кредитором - Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» є кредитними, а тому вони підпадають під правове регулювання норм §2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за наведеним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, які регулюють відносини за договором позики, якщо інше не встановлено §2 глави 71 Цивільного кодексу України, або не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті наведеного 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання

електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов`язанні строк (термін) його виконання (статті 526, 527, 530 ЦК України).

Статтею 525 ЦК України передбачена заборона односторонньої відмови від зобов`язання або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим до його виконання.

Частиною 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статтями 513, 514 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 статті 1078 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (статті 79, 80 ЦПК України).

Згідно із ст. 12, ч. 1, 5-7 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків,

встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У протилежному разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення по справі на користь іншої сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду, позивачем надані належні, достатні та допустимі докази на підтвердження заявлених позовних вимог.

Доказів розірвання або визнання недійсним договору позики №75747857 від 21.05.2021 (на підставі якого виникли зобов`язання у відповідачки перед первісним кредитором щодо сплати кредиту) та/або договорів факторингу №30-12/2021 від 30.12.2021, №10-01/2023 від 10.01.2023 та №18-02/25 від 18.02.2025 (на підставі яких до позивача перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним договором) в судовому порядку на час розгляду даної справи сторонами не надано, а тому в силу ст. 629 Цивільного кодексу України зазначений договір є обов`язковим для виконання сторонами, що також не оспорювалось жодною із сторін в ході розгляду справи.

Розмір заборгованості відповідачкою не спростований, будь-яких належних та допустимих доказів на спростування доводів та вимог позивача суду не надано.

Враховуючи, що відповідачкою порушені взяті зобов`язання щодо порядку та строків оплати за договором позики №№75747857 від 21.05.2021, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 15000,00 грн та сума заборгованості за відсотками у розмірі 16296,00 грн.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачки ОСОБА_1 інфляційних збитків у розмірі 438,12 грн та 3% річних у розмірі 69,04 грн за порушення грошового зобов`язання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки установлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов`язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов`язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України).

Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Саме такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладений у постанові від 01.10.2014 у справі № 6-113цс14, з якою погодилась Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц, провадження № 14-16цс18.

Відповідно до ст. 629 ЦПК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідачка взяті на себе зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, не сплатила вчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договору. Таким чином, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідачка порушила зобов`язання за вищевказаним кредитним договором.

З розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» (станом на 10.01.2023) убачається, що після відступлення права вимоги первинним кредитором ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», ТОВ «Вердикт Капітал за період з 30.12.2021 по 23.02.2022 нараховані інфляційні збитки у розмірі 438,12 грн та 3% річних за користування грошовими коштами у розмірі 69,04 грн (а. с. 63).

За вказаних обставин, оскільки відповідачка свої зобов`язання за договором не виконала, у добровільному порядку не повернула отримані грошові кошти та не сплатила проценти за користування ними як первісному кредитору, так і позивачу, враховуючи, що дія п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України на період нарахування інфляційних втрат та 3% річних за порушення грошового зобов`язання не розповсюджується, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в цій частині.

Задовольнивши позов, суд вирішує долю судових витрат, понесених позивачем.

Частиною 1 ст. 133 ЦК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частин 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України врегульовано порядок розподілу витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із частинами 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача надано суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу договір про надання правничої допомоги №02-07/2024, укладений 02.07.2024 між ТОВ «Факторинг Партнерс» та АБ «ЛІГАЛ АССІСТАНС», заявка на надання правничої допомоги №787 від 01.01.2026 по супроводу примусового стягнення заборгованості із ОСОБА_1 (договір №75747857), витяг з Акту №27 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, згідно якого вартість наданих послуг складає 13000,00 гривень (а. с. 72-76, 133, 134).

При вирішенні питання розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачки, суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження № 61-13766св24), в якій виснувано, що

зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5, 6 ст. 137 ЦПК України, за змістом яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідачкою не надані суду заперечення щодо розміру стягнення з неї витрат на правничу допомогу чи клопотання про зменшення такого розміру з належним на це обґрунтуванням.

Отже, враховуючи відсутність будь-яких заперечень відповідачки щодо необґрунтованості та неспівмірності заявлених витрат на правничу допомогу, спрощений порядок розгляду справи, задоволення позовних вимог повністю, обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений адвокатом на виконання таких робіт, суд доходить висновку, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13000,00 грн, є розумним та таким, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність).

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 11, 16, 516, 517, 536, 549, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 43, 82, 89, 128, 130, 131, 133, 137, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість за договором позики №75747857 від 21 травня 2021 року у загальному розмірі 31803,16 грн, з яких: 15000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 16296,00 грн - сума заборгованості за відсотками, 438,12 грн - інфляційні збитки, 69,04 грн - нараховані 3% річних.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13000,00 грн та судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

Направити ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням, копію заочного рішення протягом двох днів з дня його проголошення і роз`яснити, що вона має право протягом тридцяти днів з дня його проголошення, подати до суду заяву про перегляд заочного рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення складене і підписане 18.05.2026.

Відомості про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс»(адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 42640371).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер платника податків - НОМЕР_1 ).

Суддя А. О. Бойко