Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №730/578/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/578/26

Провадження № 3/730/165/2026

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. м. Борзна

Суддя Борзнянського районного суду Чернігівської області Ріхтер В.В., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від ВП № 3 (м. Борзна) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горняк Локтівського району Алтайського краю, рф, з середньою освітою, одруженого, не працює, військовослужбовця (згідно військового квитка серії НОМЕР_1 09.03.2026 року на підставі наказу ком в/ч НОМЕР_2 від 26.02.202 року № 53-РС звільнений в запас відповідно до ст. 26 ч. 4 п.2 п.п. б – за висновком ВЛК). зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст.173 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

16.04.2026 близько 12-00 год. ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , особа, що притягується до адміністративної відповідальності), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у громадському місці на території спортивного майданчика Височанського ліцею за адресою: вул. Центральна, буд. 79, с. Високе Ніжинського району Чернігівської області висловлювався нецензурною лайкою в бік неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив порядок та спокій громадян та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

Вказаних висновків суд дійшов, заслухавши в судовому засіданні пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілої дослідивши матеріали справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому визнав частково, зазначив, що дійсно він на дитячому майданчику зробив зауваження дітям, які матюкалися. Не уважає, що від його дій останні могли злякатися, бо на них не кричав. Заперечує, що називав себе військовим та те, що він нецензурно висловлювався. Уважає, що діти могли його неправильно зрозуміти. Те, що дівчинка злякалася, це виключно її сприйняття, він цього не хотів.

Потерпіла неповнолітня ОСОБА_2 у присутності законного представника – батька ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 16.04.2026 у денний час вона з подружками перебувала на спортивному майданчику Височанського ліцею. Раптом до них підійшов ОСОБА_1 та почав на них кричати, питаючи, чому вони лихословлять. Діти йому відповіли, що це не вони, а компанія дорослих, яка перебувала поряд. Проте ОСОБА_1 на це не відреагував та продовжив до них чіплятись. Було видно, що він перебуває у стані сп`яніння. Такої поведінки діти злякались, втекли звідти та розповіли про дану ситуацію вчителям. При цьому, класний керівник це все бачила з вікна. Акцентувала увагу суду, що все це бачив хлопець зі школи, він підійшов до чоловіка та заступився за них. Але чоловік, замість того, щоб заспокоїтися, почав також кричати на хлопця та йому погрожувати. Вказаний чоловік розмовляв з ними російською мовою, казав, що він є військовим, має сто поранень, та чого він мав таких, як вони, захищати. Зазначила, що так українські військові не роблять, чоловік дуже налякав дітей. Про вказане вона розповіла як батькам, так і вчителям.

У судовому засіданні законний представник ОСОБА_2 – батько ОСОБА_3 пояснив, що йому зателефонувала вчитель, розповіла про випадок у школі. Він приїхав, зустрів дочку, вона була налякана. У подальшому вона розповіла подробиці. Зазначив, що ОСОБА_1 знає як односельця, бо він проживає на одній вулиці з ним. ОСОБА_1 фактично ніякої служби не проходив, перебуває у селі, зловживає алкоголем. ОСОБА_1 перед ними не вибачився, не повів себе як чоловік. Уважає, що такі люди заслуговують на покарання, оскільки не розуміють, що від їх дій страждають діти. Однак, уважає, що виховати ОСОБА_1 вже не вдасться, а тому просить призначити стягнення у виді штрафу, щоб поповнювався бюджет та була хоч якась користь.

Як убачається з матеріалів справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, у тому числі протоколом про адміністративне правопорушення, який складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення; відомостями, що містяться у матеріалах у їх сукупності, у тому числі копією рапорту працівника поліції, заявою директора ліцею ОСОБА_4 до поліції про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , свідка – неповнолітньої ОСОБА_5 , вчителя ОСОБА_6 , директора ліцею ОСОБА_4 , та наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Таким чином, характер вчиненого порушення з боку особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідчить про наявність в його діях складу даного правопорушення - вчинення дрібного хуліганства.

При накладенні адміністративного стягнення на особу, що притягується до адміністративної відповідальності, суд враховує обставини, визначені ст.ст. 33, 35 КУпАП, а саме: характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан і вважає за необхідне накласти адміністративне стягнення у межах санкції статті 173 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено. Строки притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягнення відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 36,173, 251, 252, 283-285, 307-308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 7 (семи) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 119 грн (сто дев`ятнадцять гривень).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Борзнянський районний суд протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Відсутність у постанові в справі про адміністративні правопорушення, як виконавчому документі, у розумінні Закону України "Про виконавче провадження", відомостей про реєстраційний номер облікової картки платника податків та його паспортні дані, згідно постанови Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 471/283/17-ц (провадження № 61-331св18), у розрізі ст. 18 указаного Закону, не є підставою для повернення державним виконавцем виконавчих документів без прийняття до виконання (відмови у відкритті виконавчого провадження).

Суддя Ріхтер В.В.