Рішення від 29 грудня 2025 р. у справі №589/4160/25 — Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4160/25

Провадження № 2/589/2268/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2025 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Темірова Ч.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

установив:

Короткий зміст позовних вимог.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний факторинг» (далі – ТОВ «Сучасний факторинг», позивач) адвокат – Юхименко Ю.Ю. через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі – відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат.

Заявлений позов обґрунтовував тим, що 12.08.2021 між ТОВ «Сучасний Факторинг» та відповідачем укладено договір позики №20210044934, відповідно до умов якого позикодавець зобов`язався надати позику в розмірі 16800,00 грн., а позичальник повернути грошові кошти та внести плату за користування позикою в розмірі, порядку та на умовах, визначених договором. Сторони дійшли згоди, що грошові кошти надаються позичальникові на умовах строковості, а саме терміном на 12 календарних місяців та платності, відсоткова ставка складає 60,32 % річних, комісія за надання кредиту складає 4,5 % від загальної суми позики. Однак, в порушення умов вказаного договору відповідач належно не виконувала взятого на себе зобов`язання та допустила виникнення заборгованості, загальний розмір якої станом на 19.08.2025 року позивачем визначено як 20 574,72 грн., з яких: 13 999,11 грн. за тілом кредиту; 6 575,61 грн. за сумою комісії, 4 313,16 грн. погашено в рахунок заборгованості. Тому позивач просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та судові витрати, які складаються із 2 422,40 грн. сплаченого судового збору та 5 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді від 09.09.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України. Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала надсилалася відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою, за якою остання зареєстрована. Поштове відправлення повернуте з відміткою «адресат відмовився», яка проставлена 04.10.2025, що відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України потрібно вважати днем вручення цього судового рішення.

Станом на 30.12.2025 відзив на позов від відповідача до суду не надійшов.

Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходили.

За відсутності таких клопотань, суд, у відповідності до ч. 13 ст. 7, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, розглядає справу за наявними у ній матеріалами. З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відзиву на позов та заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 12.08.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» та ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , укладено договір позики № 20210044934, відповідно до якого позикодавець зобов`язується надати позику позичальнику, а позичальник зобов`язується повернути кошти та внести плату за користування позикою; позика надається позичальнику на споживчі цілі.

Відповідно до розділу третього цього договору, позивач зобов`язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 15000,00 грн., які зарахує на рахунок зазначений в п. 1.4 кредитного договору, № НОМЕР_2 відкритий в «АТ «Приват Банк».

Згідно з п. 3.2. договору позики, плата за оформлення договору складає 1 800,00 грн., в п.3.3 - 3.10. визначено, що реальна річна процентна ставка встановлюється на рівні 60,32%, комісія за управління (обслуговування) позики встановлюється на рівні 4,5 % від загальної суми позики за календарний місяць та нараховується авансом на початку кожного місяця користування позикою, сукупна вартість позики за цим договором становить 25 872,90 грн.

До позовної заяви позивач долучив заяву на отримання позики від 12.08.2021 до договору позики №20210044934, в якій ОСОБА_1 , за встановленою формою, висловила бажання в отриманні позики на тих же умовах, що і укладений договір позики №20210044934, про що свідчить власноручний підпис відповідачки.

Також для ознайомлення відповідачу було надано паспорт позики за договором позики №20210044934 від 12.08.2021, та в подальшому підписано сторонами договору.

Особу відповідачки, встановлено згідно з копії паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , яку ОСОБА_1 завірила 12.08.2021 під час укладення договору позики.

Відповідно до виписки від 05.08.2025 з особового рахунку за кредитним договором № 20210044934 від 13.08.2021, заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Сучасний Факторинг» становить 20 574,72 грн., з яких: загальна заборгованість за тілом кредиту становить: 13999,11 грн. заборгованість за сумою комісії/відсотків становить: 6575,61 грн. Відповідачка здійснила часткову оплату в розмірі 4 313,16 грн. по договору позики, а саме: 13.09.2021 в сумі 2,16 грн., 13.10.2021 в сумі 2 155,00 грн., 15.11.2021 в сумі 2 156,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до такого висновку.

Мотиви та застосовані норми права.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно з ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно з ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до змісту ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Згідно з ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У частині першій ст. 638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання позики взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконав в повному обсязі, істотно їх порушує, що є підставою для стягнення з нього заборгованості.

Відповідачем не оспорено факт укладення договору позики та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.

Враховуючи наведене, суд вважає що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 20210044934 від 12.08.2021 яка утворилась станом на 19.08.2025 у розмірі 20 574,72 грн., є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ТОВ «Сучасний Факторинг» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2422,40 грн, які сплачено позивачем за подання позову до суду, відповідно до платіжної інструкції № 822064 від 01.09.2025, враховуючи розмір позовних вимог, які задоволено судом.

Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає таке.

За положеннями ч.1, п.1 ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Таким чином, необхідною умовою для відшкодування витрат на правничу допомогу є подання стороною детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (ч.3 ст. 141 ЦПК України).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правничої допомоги №20/06-СФ від 20.06.2025 року, акт прийому-передачі наданих послуг № 343 від 14.08.2025 року, платіжна інструкція № 826026 від 01.09.2025 року.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, розмір кредиту, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, складність справи, яка є незначної складності та є подібною до інших аналогічних позовів фінансових компаній зі стягнення прострочених мікрозаймів, те, що адвокатом не проводилися додаткові розрахунки у справі, а також, що в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика; час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в описі дій вчинених у якості надання правової допомоги; виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, є вочевидь завищеним, а тому суд приходить до висновку про те, що відшкодуванню підлягають витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн, що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Керуючись ст.ст.4-12, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 610-612, 628, 629, 638, 1048, 1050 ЦК України, -

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-А) заборгованість за кредитним договором № 20210044934 від 13.08.2021 у розмірі 20574 (двадцять тисяч п`ятсот сімдесят чотири) гривні 72 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ 35310044, адреса місцезнаходження юридичної особи: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39-А) суму сплаченого при подачі позову судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 2000,00 (дві тисячі) гривень.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складання повного тексту шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сучасний Факторинг» (код ЄДРПОУ: 35310044, адреса місцезнаходження: 01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 39А).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 30 грудня 2025 року.

СуддяЧ.М.Теміров