Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №583/2309/26 — Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/2309/26

1-кп/583/302/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого – судді - ОСОБА_1

при секретарі - ОСОБА_2

з участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченої - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026205480000093 від 05.05.2026 року, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Краснопілля Краснопільського району Сумської області, громадянки України, освіта середня, працюючої в ПСП «Комишанське», не заміжньої, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ч. 1 ст. 125 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 03 травня 2026 року близько 16.00 год. за адресою АДРЕСА_2 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи протиправність своїх дій, під час сварки почала хапати за волосся свою сестру ОСОБА_5 . Після чого ОСОБА_4 схопила право рукою за праве передпліччя ОСОБА_5 та подряпала шкіру нігтями пальців. В результаті вказаних дій потерпілій ОСОБА_5 було заподіяно тілесне ушкодження: садно розміром 1,5х2,0 см в області нижнього правого передпліччя у вигляді подряпини, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні не визнала та пояснила суду, що потерпіла ОСОБА_5 – це її сестра. 03.05.2026 р. близько 16 год. вона зі своєю тіткою – ОСОБА_6 прийшла по воду у двір до своєї матері, яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , де також проживає і її сестра – ОСОБА_5 . В цей час між нею ( ОСОБА_4 ) та її сестрою – ОСОБА_5 виник словесний конфлікт через те, що ОСОБА_5 стала ображати її ( ОСОБА_4 ) та її неповнолітнього сина. В ході конфлікту вона ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_5 тягали одна одну за волосся і пошкрябали одна одну по руках. Вона ( ОСОБА_4 ) своїми пальцями подряпала праву руку потерпілої ОСОБА_5 .

Невизнання своєї вини обвинуваченою суд розцінює як її спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення. Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 05.05.2026 р. за участю потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якого ОСОБА_5 розказала та показала на статисті, як 03.05.2026 р. близько 16.00 год. її сестра ОСОБА_4 стоячи напроти потерпілої схопила її обома раками за волосся, а потім схопила правою рукою за праве передпліччя та здійснила подряпування шкіри нігтями пальців руки.

Протоколом проведення слідчого експерименту з фототаблицями від 07.05.2026 р. за участю підозрюваної ОСОБА_4 , відповідно до якого ОСОБА_4 розказала та показала на статисті, як 03.05.2026 р. близько 16.00 год. в с. Гусарщина по вул. Київська, 24 між нею та її сестрою – ОСОБА_5 виник конфлікт, під час якого вона обома раками схопила за волосся ОСОБА_5 , після чого правою рукою вхопила потерпілу за праве передпліччя та здійснила подряпування шкіри нігтями пальців руки, чим спричинила тілесне ушкодження.

Висновком судово-медичної експертизи № 194 від 06.05.2026 р., відповідно до якого при експертизі гр.. ОСОБА_5 , згідно наданої медичної документації, виявлено таке тілесне ушкодження: садно розміром 1,5х2,0 см. в області нижнього правого передпліччя у вигляді подряпини. Дане ушкодження утворились від дії тупого предмету, про що свідчить характер ушкоджень. Вид знаряддя чи засобу, яким могло бути спричинене ушкодження, не встановлено. Дане тілесне ушкодження по тривалості розгляду здоров`я кваліфікуються як легке тілесне ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров`я, так як мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів. Враховуючи кількість тілесних ушкоджень та їх анатомічну локалізацію вищевказане тілесне ушкодження могло утворитися від однієї фізичної дії.

Висновком судово-медичної експертизи № 195 від 06.05.2026 р., відповідно до якого механізм спричинення тілесного ушкодження, виявленого у ОСОБА_5 , може відповідати механізму, показаному нею під час проведення слідчого експерименту, а саме садно у вигляді подряпини в ділянці правого передпліччя могло бути отримано від нанесення ушкодження нігтями рук.

Вказані вище докази суд визнає належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням порядку, визначеного законом та підтверджують обставини, що підлягають доказуванню.

Відповідно до ст. 94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного рішення.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року та «Коробов проти України» від 21.10.2011 року, Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів, суд як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

На підставі досліджених матеріалів кримінального провадження, суд вважає, що обвинувачення ОСОБА_4 поза розумним сумнівом доведено.

Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 125 КК України, так як вона вчинила умисне легке тілесне ушкодження.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують, відповідно до положень статей 66, 67 КК.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних проступків, особу винної, яка раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, характеризується за місцем проживання задовільно, на утриманні має двох неповнолітніх дітей.

До обтяжуючих покарання обвинуваченої ОСОБА_4 обставин суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах, і враховуючи ці обставини, з урахуванням особи винної, суд вважає, зваживши на роль кари як мети покарання, що необхідним і достатнім покаранням для виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 та попередження нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді штрафу.

Згідно ч.1 ст.91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів.

Враховуючи встановлені судом обставини в сукупності, суд вважає за доцільне застосовувати до обвинуваченої ОСОБА_4 захід, передбачений п. 5 ч.1 ст. 91-1 КК України, а саме: направлення для проходження програми для кривдників.

Клопотання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надійшло, тому суд вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченій до набрання вироком законної сили не обирати.

Судові витрати, речові докази по справі відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 374-376 КПК України, суд –

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити їй за цим законом покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.

На підставі ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у вигляді покладення на неї обов`язку пройти програму для кривдників строком на 1 (один) місяць.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.

Роз`яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: ОСОБА_1