Суд: Зарічний районний суд м. Сум
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 17 травня 2026 р.
Справа: №591/8180/25
Суддя: Ніколаєнко О. О.
Справа № 591/8180/25
Провадження № 2/591/1932/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 травня 2026 року
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Ніколаєнко О.О.,
за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/8180/25, провадження № 2/591/904/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
У липні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.01.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем укладено Кредитний договір (оферти) № 13.01.2025-100002251, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі – 5 000 грн., строком на 140 днів. ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на 22.07.2025 року утворилась заборгованість у розмірі 14450 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 5 000 грн., проценти – 5950 грн., по комісії -250,00 грн., додаткової комісії – 750,00 грн., неустойки у розмірі 2500,00 грн.
Ухвалою суду від 08.08.2025 відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 11.11.2025.Ухвалою суду від 13.01.2026 витребувано з АТ КБ «Приватбанк» докази. Розгляд справи відкладався у зв`язку з повторним витребуванням доказів у справі.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив розгляд справи провести у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з`явився, в поданій заяві просив справу провести без його участі. Просив в позові відмовити. В поясненнях, наданих в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечив, оскільки кошти не брав, ніби-то кредит узяв 13 січня, а 19 січня вже почали телефонувати за борг. Картковий рахунок, на який зараховувались кошти йому не належить. Інформацію щодо своїх персональних даних нікому не повідомляв, кредити не брав, в АТ КБ «Приват Банк» має дві карти- для виплат та кредитну. Минулого року писав заяву про шахрайські дії, але надійшла заява, що шахрайських дій не виявлено. Електронна пошта, зазначена в заяві йому також не належить.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, так як розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно кредитного договору (оферти) № 13.01.2025-100002251 від 13.01.2025 р. позичальнику надається кредит у розмірі 5000,00 грн., строком на 140 дні з датою повернення (виплати) кредиту - 1 рік. Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5169-36XX-XXXX-0170.
Згідно п. 3.1. договору, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісії.
Згідно листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «УПР» від 16.07.2025р. № 104-1607, 13.01.2025 на платіжну карту клієнта НОМЕР_1 було перераховано 5 000 грн., призначення платежу: видача за договором кредиту № 13.01.2025-100002251.
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 13.04.2026 р. повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку не емітовано карту НОМЕР_1 . Зазначена картка в банку не обслуговується за клієнтом ОСОБА_1 .
Відповідно до листа АТ КБ «ПриватБанк» від 16.04.2026 р. повідомлено, що в банку емітовано карту НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 та 13.01.2025 року зараховано кошти в сумі 5 000 грн.
Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Відповідно дост.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може гуртуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина перша та друга статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що він кредитного договору не укладав та коштів не отримував, а вказаний у договорі картковий рахунок та електронна пошта йому не належать.
Суд зазначає, що обов`язковою умовою виникнення зобов`язання за кредитним договором є фактична передача кредитодавцем грошових коштів позичальнику у спосіб, визначений договором.
У наданому договорі способом перерахування коштів у рахунок кредиту було визначено банківський рахунок споживача з використанням реквізитів електронного платіжного засобу № 5169-36XX-XXXX-0170.
Разом з тим, як вбачається з відповіді АТ КБ «ПриватБанк», вказаний у договорі рахунок належить не позивачу, а іншій особі, на ім`я якої і було зараховано від кредитодавця кошти в сумі 5 000 грн.
Позивачем не доведено факт укладення кредитного договору саме з відповідачем та факт передачі (зарахування) йому грошових коштів. Матеріали справи також не містять доказів того, що відповідач у передбаченому законом та договором порядку доручив отримання коштів за укладеним договором третій особі. Суд зазначає, що сама по собі наявність у кредитному договорі анкетних та персональних даних відповідача, за відсутності доказів виплати йому суми кредиту, не може бути підставою для стягнення з відповідача заборгованості як за тілом, так і за відсотками, комісією.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-26, 280-289 ЦПК України, ст.ст. 525,526, 549, 612, 1048,1049,1050 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ :
В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №13.01.2025-100002251 від 13.01.2025 року в розмірі 14450 грн. 00 коп. відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складений 18.05.2026.
Суддя О.О. Ніколаєнко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua