Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №570/4768/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/4768/25

Номер провадження 2/570/300/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в особі:

судді Красовського О.О.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

представника позивача Андросюка І. (в режимі відеоконференції)

представника відповідачів адвоката Лук`янчук В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Рівне (в порядку спрощеного позовного провадження) цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» в якій просить суд:

- визнати укладеною додаткову угоду №БН від 01.04.2025 року до договору оренди землі б/н від 05.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 в зазначеній редакції;

- визнати відсутнім у ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» права оренди земельної ділянки площею 3,2132 га, кадастровий номер 5624683700:09:0001:0019, яка розташована на території Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, номер запису про інше речове право: 61007157.

- скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,2132 га, кадастровий номер 5624683700:09:0001:0019, яка розташована на території Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, номер запису про інше речове право: 61007157.

- стягнути з Відповідачів на користь Позивача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 05.05.2018 року між ОСОБА_1 (по договору - Орендодавець) та ТОВ ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (по договору - Орендар) було укладено Договір оренди землі, за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне володіння і користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5624683700:09:0001:0019 загальною площею 3,2132 га. Право оренди було зареєстровано 30.07.2018 року (номер запису про інше речове право 27308309). Договір укладено строком на 7 років, сплив якого починається з моменту укладання додаткової угоди, але в будь якому випадку Сторони дійшли згоди, що даний Договір та право оренди за даним Договором є чинним до моменту закінчення збирання врожаю Орендарем. Таким чином, строк дії даного договору закінчився 30.07.2025 року.

У зв`язку із закінченням строку дії Договору 30.07.2025 року, позивачем 05 травня 2025 року спрямовано Відповідачу лист-повідомлення вих. № 2164 про намір продовжити дію Договору оренди землі № б/н від 05.05.2018 року. До цього листа додано два оригінальних примірника додаткової угоди про продовження дії договору, підписані зі сторони орендаря (трек-номер відправлення 0505285972404), а відтак позивач вважає, що порушено його право на пролонгацію договору оренди землі.

Відтак, позивач просить суд визнати укладеною додаткову угоду №БН від 01.04.2025 року до договору оренди землі б/н від 05.05.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 в зазначеній редакції, визнати відсутнім у ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» права оренди земельної ділянки площею 3,2132 га, кадастровий номер 5624683700:09:0001:0019, яка розташована на території Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, номер запису про інше речове право: 61007157 та скасувати запис щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки площею 3,2132 га, кадастровий номер 5624683700:09:0001:0019, яка розташована на території Грушвицької сільської ради Рівненського району Рівненської області, номер запису про інше речове право: 61007157.

Ухвалою суду від 27.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі.

26.11.2025 року представником відповідача Зайко Костянтином Сергійовичем ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» подано відзив на позовну заяву, в якому просили в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в нового орендаря у справі №570/4768/25 відмовити в повному обсязі.

23 січня 2026 року представником ОСОБА_1 адвокатом Лук`янчук В.С. подано відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі в нового орендаря у справі №570/4768/25 відмовити в повному обсязі.

Ухвалою від 09.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ" до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 квітня 2026 року на 09:45 в приміщенні Рівненського районного суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року заяву представника позивача - задоволено. Проведено розгляд справи в режимі відеоконференції в приміщенні цього ж суду для участі представника позивача адвоката Андросюка Ігоря Сергійовича в судовому засіданні, яке відбудеться 07 травня 2026 року об 12 год. 30 хв., та за необхідності, й наступні судові засідання.

Позивач позов підтримав. Пояснив суду про обставини, що описані вище.

Представник відповідачів ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» та ОСОБА_1 просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст. 81 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення своїх позовних вимог, з`ясувавши фактичні обставини справи суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Обставини, встановлені при розгляді справи.

01.08.2025 року між відповідачем ОСОБА_1 (по договору – Орендодавець) та ФЕРМЕРСЬКИМ ГОСПОДАРСТВОМ «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» (по договору – Орендар) укладено договір оренди землі. За умовами договору оренди землі Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 3,2132 га, у тому числі 3,2132 га ріллі, кадастровий номер 5624683700:09:0001:0019 для ведення с/г виробництва. Строк дії договору 10 років з правом пролонгації. Орендна плата вноситься Орендарем і грошовій формі 20000,00 грн. до виплати.

Згідно акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду від 01.08.2025 року відповідач ОСОБА_1 . Орендодавець передає, а Орендар ФГ «Переможець» приймає в оренду земельну ділянку строком на 10 (десять років) площею 3,2132 га.

04.08.2025 року проведено державну реєстрацію вказаного договору оренди землі від 01.08.2025 року, про що внесено запис до Державного реєстру речового права №61007157 та відповідно прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 80252478 від 06.08.2025 року державним реєстратором Власюком Русланом Віталійовичем, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав, індексний номер №438443844 від 06.08.2025 року.

Згідно до витягу з Державного реєстру речових прав, індексний №438443844 від 06.08.2025 року, підставою формування даного витягу є заява з реєстраційним номером: 68248838 від 04.08.2025 року заявник ОСОБА_1 внесено відомості про припинення речового права, зокрема оренди земельної ділянки на підставі договору оренди земельної ділянки серія та номер б/н від 05.05.2018 року, сторонами якого є ОСОБА_1 та ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» код ЄДРПОУ 41099127.

Відповідачі зазначили, що на час проведення державної реєстрації права оренди ФГ «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» згідно договору оренди земельної ділянки загальною площею 3,2132 га, у тому числі 3,2132 га ріллі, кадастровий номер 5624683700:09:0001:0019, вже було внесено запис про припинення попереднього договору оренди землі, який був укладений між позивачем та ОСОБА_1 , а відтак ФГ «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» у відповідності до Закону України «Про оренду землі» здійснено державну реєстрацію укладеного договору оренди від 01.08.2025 року.

Положення законодавства, позиція сторін.

Відповідно до положень ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду (ст.90 ЗК України).

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч.5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до приписів ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

16.01.2020 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020), яким стаття 33 Закону України «Про оренду землі», що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» законодавець фактично розмежував два механізми, які раніше були закладені в попередній редакції статті 33 Закону України «Про оренду землі», а саме: реалізації переважного права на укладення нового договору оренди землі (який відповідно до чинних приписів Закону України «Про оренду землі» врегульовано статтею 33) та реалізації права на поновлення договору оренди землі (який регулюється субсидіарно приписами статті 32-2 Закону України «Про оренду землі» та статті 126-1 ЗК України). Положення частин першої-п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» як до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», так і після цього залишилися схожими.

При цьому назву статті 33 Закону України «Про оренду землі» було змінено з «Поновлення договору оренди землі» на «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк», а з тексту фактично вилучено частини 6- 8, які використовувались як механізм реалізації права орендаря на автоматичну пролонгацію за умови відсутності заперечень орендодавця, та опис процедури поновлення.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності в постанові від 23.11.2023 у справі №906/1314/21 виклав правовий висновок про те, що зміст поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться в абзаці 4 розділу IX Перехідних положень Закону України «Про оренду землі», базується саме на положеннях статті 126-1 ЗК України, що пов`язує можливість поновлення існуючого договору з наявністю у цьому договорі обов`язкової умови про його поновлення. У разі наявності такої умови договір поновлюється на такий самий строк і на таких саме умовах.

Натомість укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі), яке було передбачене частиною 1 статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», базується на встановленому законом переважному праві добросовісного орендаря та надає сторонам при застосуванні цієї процедури можливість змінювати істотні умови договору.

Тому поняття «поновлення договору оренди», про яке йдеться у абзаці 4 розділу IX Перехідні положення Закону України «Про оренду землі» та поняття «поновлення договору оренди», яке містилось у Законі України «Про оренду землі» у попередній редакції, є змістовно різними.

Відповідно до приписів статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) після закінчення строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі. До листа-повідомлення про укладення договору оренди землі на новий строк орендар додає проект договору. При укладенні договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно із статтею 122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні нового договору оренди землі можуть бути оскаржені в суді шляхом реалізації стороною права на звернення до суду для укладення нового договору

Таким чином, нова редакція статті 33 Закону України «Про оренду землі», яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин, на відміну від попередньої редакції цієї статті, надає орендарю переважне право перед іншими особами на укладення нового договору, а не поновлення попереднього. Сторони договору оренди можуть погодити істотні умови і укласти новий договір оренди на тих самих або нових погоджених сторонами умовах, при цьому укладення нового договору у відповідності до цієї статті здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передачу земельних ділянок у власність або користування згідно зі статтею 122 ЗК України.

Отже, порівняльний аналіз змісту статті 33 Закону «Про оренду» вказує на те, що ця стаття передбачала в колишній редакції переважне право на поновлення договору (шляхом укладення додаткової угоди), а в чинній - переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк.

Для поновлення договору оренди орендар до закінчення строку оренди мав завчасно (у даному випадку - у строк, встановлений договором) звернутися до орендодавця з офертою, тобто з проектом відповідного договору, а орендодавець мав розглянути цей проект і або погодитися з ним, або відхилити, або за необхідності провести з орендарем переговори щодо нового строку оренди або зміни умов (Постанова ВСУ від 28.05.2025 року по справі №927/1218/23).

Суд зазначає, що позивачем не надано оферту щодо укладення нового договору оренди з ОСОБА_1 , зокрема відсутні дані щодо погодження нових істотних умов між позивачем ТОВ «Західна Агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 з метою укладення нового договору оренди, а тому у позивача відсутні підстави для визнання укладеним додаткової угоди та скасування запису про державну реєстрацію права оренди укладеного з ФГ «Переможець».

Згідно ч.3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, а за ч.4 ст.203, ч.2. ст. 207 ЦК України, ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договори щодо оренди землі мають бути підписаними, а лише потім підлягають державній реєстрації, з дати якої відповідно і виникає право оренди землі. Підпис особи під договором є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі, і свідчить, що договір відповідає внутрішній волі підписанта і досягнуто усіх істотних умов договору. Відсутність підпису суперечить письмові формі правочину. Хоч орендар ТОВ ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» користувались майном в період дії договору оренди землі з 05.05.2018 року (дата державної реєстрації 30.07.2018 року) по момент закінчення строку дії договору а саме по 30.07.2025 рік, але оскільки орендодавець відповідач – у даній справі ОСОБА_1 звернувся до державного реєстратора із письмовою заявою про припинення попереднього договору оренди укладеного із позивачем про що було внесено державним реєстратором відповідних запис про припинення речового права оренди, а також ОСОБА_1 здійснено волевиявлення на укладення нового договору оренди землі із ФГ «Переможець», що підтверджується наявним підписом в договорі оренди землі від 01.08.2025 року, такі обставини вказують на бажання припинення договірних відносин із позивачем.

Крім того, стосовно позовної вимоги позивача щодо визнання укладеною додаткову угоду №БН від 01.04.2025 року до договору оренди землі б/н від 05.05.2018 року між ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» та ОСОБА_1 в редакції викладеній в позовній заяві, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лук`янчук В.С. вказала, що спірну додаткову угоду ОСОБА_1 не підписував, то й істотних умов з позивачем не погоджував, і такий правочин не може вважатись вільним та не відповідають внутрішній волі власника земельної ділянки.

Крім того, відповідачі звертають увагу, що така додаткова угода не тільки пролонговує строк дії попереднього договору оренди, але й містить інші умови, які орендодавцем не погоджено (не підписано), така додаткова угода порушує права власника майна на вільне розпорядження, володіння та користування своїм майном.

Відповідно до договору оренди землі від 05.05.2018 року укладеного між позивачем ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та ОСОБА_1 передбачено, що зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою Сторін, окрім випадків передбачених Договором. Дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (постанови від 28 травня 2024 року в справі №604/648/23, від 12 квітня 2024 року в справі №131/970/23).

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди (постанова Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі №604/646/23).

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Висновки суду.

За приписами ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст.317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

Укладення ОСОБА_1 нового договору оренди землі з іншим орендатором не порушує переважне право ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ», оскільки дія попереднього договору оренди землі закінчилася, а новий договір укладений відповідачем вже після його припинення.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку про те, що переважне право ТОВ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» на укладення з ОСОБА_2 договору оренди землі на новий строк є припиненим і не підлягає захисту, а тому в задоволені позову слід відмовити повністю.

Частиною першою, другою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що не підлягають до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (ч.1, ч.3 п.1ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відзиві ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» просить здійснити відшкодування судових витрат на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. На підтвердження зазначеної суми долучено договір про надання правничої допомоги №25-01/13 від 13.01.2025 року, розрахунок №2 суми гонорару адвокатського бюро за надану правничу допомогу від 16.10.2025 року та рахунок на оплату 2/25 від 16.10.2025 року, вказаними доказами підтверджено обсяг наданих послуг і виконаних робіт та їх вартість.

Згідно п.2 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

Відповідно до ч.6 ст.137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Аналогічних висновків дійшла ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги Позивачем не подавалось.

Заявлені витрати на правничу допомогу у розмірі 15000 грн. цілком відповідають та є співмірними щодо складності справи, витраченим часом представника, яка розглядалась в порядку загального позовного провадження, оскільки не є малозначною, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, значенню справи для сторін, актуальним цінам на такий вид послуг, тощо. Зазначена сума витрат на правничу допомогу не викликає будь-якого занепокоєння щодо можливого надмірного збагачення, а є цілком справедливою оплатою за виконану роботу. Тому підлягають до стягнення з позивача на користь відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ"до ОСОБА_1 , ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» про визнання відсутнім права оренди та визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» на корись ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАХІДНА АГРОВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 41099127, пров. Центральний, 1, м. Дубно Рівненська область, 35601).

Відповідач: ОСОБА_1 (РНКОПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ПЕРЕМОЖЕЦЬ» (код ЄДРПОУ 33379884, вул. Шкільна, 13, кв. 7, с. Грушвиця Перша, Рівненського району Рівненської області, 35364).

Суддя Красовський О.О.