Суд: Рівненський районний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Дата: 05 травня 2026 р.
Справа: №570/1002/26
Суддя: Гнатущенко Ю.В.
Справа № 570/1002/26
Номер провадження 2/570/1369/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 травня 2026 року Рівненський районний суд Рівненської області у складі:
судді Гнатущенко Ю.В.
з участю секретаря судових засідань Іллюк С.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" в особі представника - адвоката Пархомчука С.В. звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 10743,00 грн., а також понесених товариством судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.06.2021 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 692674 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
30.11.2023 року між ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» укладено договір відступлення права вимоги № 1-30/11/2023, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ДЖОБЕР» відступив ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі Боржників, включно із правом вимоги до ОСОБА_1 за договором № 692674 від 19.06.2021 р.
Згідно із випискою з особового рахунку за кредитним договором, станом на 26.12.2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 692674 від 19.06.2021 р. становить 10743,00 грн, яка складається із заборгованостей за сумою кредиту в розмірі 3000,00 грн та за відсотками в розмірі 7743,00грн.
Ухвалою суду від 23.03.2026 р. позов прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом сторін у судове засідання.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідачка у судове засідання не з`явилася, причини неявки суду не повідомила, відзиву до суду не подала. Судом було вжито заходів для належного повідомлення відповідачки про дату, час та місце розгляду справи.
Також про дату, час та місце розгляду справи відповідачка була повідомлена належним чином шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України. Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
За вказаних обставин, враховуючи відсутність заперечень з боку представника позивача, відсутність відзиву, неприбуття відповідачки у судове засідання, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута без участі відповідачки, на підставі наявних у справі доказів, із ухваленням заочного рішення.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази, повно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.
Щодо заборгованості відповідачки за кредитним договором.
19.06.2021 р. між ТОВ "ФК "Джобер" та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 692674 (Кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ "ФК "Джобер" зобов`язалося надати відповідачці кредит в розмірі 3000,00 грн., на строк тривалістю 29 календарних днів з моменту підписання цього Договору та перерахування (видачі) коштів Позичальнику, а саме: з 19.06.2021 року по 17.07.2021 року включно (п.п.1.2.-1.3. Кредитного договору).
У п.1.4. Кредитного договору передбачено, що процентна ставка за Кредитом становить 1.90 % від суми Кредиту в день. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються на суму Кредиту, а у разі часткового погашення – на непогашену частину.
Відповідно до пункту 2.1. Кредитного договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит у безготівковій формі шляхом перерахування відповідних грошових коштів на рахунок банківської платіжної картки Позичальника протягом 3 (трьох) банківських днів з дати підписання Договору.
Також пунктом 9.4.3. Кредитного договору передбачено, що у випадку несплати Позичальником заборгованості за кредитом до запланованої дати повернення кредиту, цей Договір вважатиметься автоматично продовженим (автопролонгованим), а строк користування кредитом – подовженим на наступних умовах:
- строк автопролонгації Договору та подовження строку користування кредитом складає період часу з дати (дня), наступної за запланованою датою повернення кредиту і до спливу 10 (десяти) календарних днів включно;
- в період автопролонгації діє підвищена процентна ставка, у розмірі 2,9 % від суми Кредиту в день. В даному випадку продовження строку користування кредитом та автоматичне продовження (пролонгація) дії Договору може застосовуватися неодноразово, але не більш ніж на 70 календарних днів в сукупності такої пролонгації.
Як вбачається із розділу 11 Кредитного договору «Реквізити та підписи сторін» зазначений договір підписано відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G4243, дата відправлення ідентифікатора та отримання примірника Договору Позичальником - 19.06.2021.
Факт надання ТОВ «ФК «Джобер» для відповідачки грошових коштів за кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р. підтверджується листом ТОВ «САНРАЙЗ ФІНАНС» за вих. № 1102/2026-1 від 11 лютого 2026р., у якому зазначено про успішність переказу грошових коштів у розмірі 3000,00 грн від 19.06.2021 р. за кредитним договором №692674 на рахунок ОСОБА_1 за номером картки № НОМЕР_1 .
Таким чином, ТОВ «ФК «Джобер» повністю виконало свої зобов`язання за кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р., що підтверджено належними, допустимими та достатніми доказами.
Як доказ наявності заборгованості за кредитним договором у розмірі 10743,00 грн., заявленому у позові, позивач надав суду Виписку з особового рахунка за Кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р., з якої вбачається, що прострочена заборгованість відповідачки складає 10743,00 грн., з них заборгованість за сумою кредиту - 3000,00 грн, за відсотками - 7743,00 грн.
З огляду на те, що відповідно до умов Кредитного договору відповідачці були нараховані відсотки за ставкою 1,90% протягом 29 днів строку кредитування у розмірі 1653,00 грн та за ставкою 2,9% протягом 70 днів автопролонгації строку договору у розмірі 6090,00 грн, суд робить висновок, що нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 7743,00 грн (1653 + 6090) відбувалося в межах погодженого сторонами договору строку кредитування.
За змістом ст.ст. 3, 6, 627 ЦК України, в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно з ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За приписами ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч.2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України, що регулюють договір позики.
Згідно зі ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином, заборгованість відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р. у розмірі 10743,00 грн., з них: заборгованість за тілом кредиту 3000,00 грн., заборгованість за процентами – 7743,00 грн, є доведеною.
Щодо переходу права вимоги за кредитним договором до позивача.
30.11.2023 року між ТОВ «ФК «Джобер» (Кредитор) та ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» (Новий Кредитор) було укладено Договір відступлення прав вимоги №1-30/11/2023, за яким позивачу було відступлено права вимоги до боржників.
Пунктом 1.2. Договору №1-30/11/2023 передбачено, що в дату підписання цього Договору відступлення Прав Вимоги Кредитор вважається таким, що відступив, а Новий Кредитор таким, що набув Права Вимоги до Боржника та набув усіх прав і обов`язків сторони – кредитора за Кредитним договором.
Як вбачається із наданої суду копії Договору відступлення прав вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023 р., такий договір було підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено відповідними печатками, що дає підстави вважати, що права вимоги за цим договором були у повному обсязі відступлені на користь позивача ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН».
Згідно із витягом з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023 р., до ТОВ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р. у сумі 10743,00 грн, з них залишок по кредиту 3000,00 грн, залишок по відсотках 7743,00 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).
Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові і відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Таким чином, ТОВ " ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" є новим кредитором за кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р. на підставі укладеного між ним та ТОВ «ФК «Джобер» договору відступлення прав вимоги №1-30/11/2023 від 30.11.2023р., внаслідок чого у нього наявне право вимоги до відповідачки.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Стосовно вимоги про стягнення витрат на професійну правову допомогу суд зазначає наступне.
У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідачки понесені судові витрати. Зазначаючи орієнтовний розмір судових витрат у позовній заяві, представник позивача наводить такі витрати на професійну правничу допомогу:
- зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості - 2500,00 грн;
- складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики - 6250,00 грн;
- сплата судового збору за подання позовної заяви – 2662,40 грн;
- інші клопотання, заяви до суду, складення процесуальних документів, моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи - 3750,00 грн;
- канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції – 500,00 грн.
Отже, загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу склав 13000,00 грн.
Також 04.05.2026 р. представником позивача адвокатом Пархомчуком С.В. подано заяву вх.№8294 про відшкодування судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у якій представник позивача просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3ст.2 ЦПК України).
Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141 ЦПК України).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.137 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.
У частині четвертій статті 62 ЦПК України передбачено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».
Адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності) (ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).
Відповідно до ст.13 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність "адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги (ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Тлумачення наведених норм дає підстави для висновку, що до судових витрат на професійну правничу допомогу віднесено витрати на правничу допомогу адвоката, і така допомога надавалася саме тим адвокатом (адвокатами), з яким укладено договір про надання правової допомоги або з відповідним адвокатським бюро чи об`єднанням.
Такі висновки викладені Верховним Судом України у постанові від 31 травня 2023 року у справі №757/13974/21-ц.
На підтвердження розміру понесених витрат на правничу допомогу позивачем до позовної заяви додано договір про надання правової допомоги №09/07/2025 від 09.07.2025 року, додаткову угоду №1 від 20.01.2026 року до договору №09/07/2025 від 09.07.2025 року, платіжну інструкцію АТ «ПУМБ» від 20.04.2026 р. № 2685, з якої вбачається перерахування адвокату Пархомчуку С.В. грошових коштів у розмірі 13000,00 грн, призначення платежу: «Правнича допомога згідно Договору про надання правової допомоги від 09.07.2025 року, згідно рахунку 20.04.2026-50, без ПДВ».
Також до позовної заяви було додано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 8096/10, виданого 18.07.2019 р. на ім`я Пархомчука Сергія Валерійовича.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у стягненні з відповідачки на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Разом з цим, враховуючи характер виконаної роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, зі значення справи для сторони, з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, у стягненні інших витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Щодо стягнення суми сплаченого судового збору.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено в повному обсязі, з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн.
Керуючись ст. ст. 12, 89, 141, 259, 263-265, 280 - 284 ЦПК України, суд,
у х в а л и в:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" заборгованість за Кредитним договором №692674 від 19.06.2021 р. в сумі 10743,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН" суму сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрати позивача на професійну правову допомогу в розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто Рівненським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Сторони справи:
Позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФК АЙКОН ДЕБТ КОЛЛЕКШН», код ЄДРПОУ 44002941, адреса: вул. Саперне поле, буд. 12, кв. прим.1008, м. Київ.
Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Гнатущенко Ю.В.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua