Постанова від 14 травня 2026 р. у справі №563/1815/25 — Корецький районний суд Рівненської області

Суд: Корецький районний суд Рівненської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 травня 2026 р.

Справа: №563/1815/25

Суддя: Загородько Н. А.

Справа № 563/1815/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2026 року м. Корець

Корецький районний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судового засідання Павлишина Н.А.

за участю: захисника адвоката Геруса Б.І.

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

- за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

встановив:

31.08.2025 року о 00 год. 07 хв. в м.Корець по вул. Володимирська, 48, Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом "Шкода", д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння. Огляд зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820. Результат огляду 0,36 проміле. Водій ОСОБА_1 порушив вимогу п.2.9 а ПДР України за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Захисник особи, яка притягається до відповідальності адвокат Герус Б.І. в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 вину не визнає та подав клопотання про закриття провадження по справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскількиу протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі, в нього не було ознак алкогольного сп`яніння. За результатами огляду на місці зупинки результат був 0,36 проміле, поліцейські не запропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медичному закладі.

Заслухавши учасників розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до п.п. «а» п 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння визначається ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп`яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст.251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст. 254 КУпАП.

Доводи захисника про відсутність події та складу адміністративного правопорушення суд вважає такими, що спрямовані на уникнення відповідальності, з огляду на таке.

Відповідно до п.2.9 а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Адміністративна відповідальність за таке порушення передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Із матеріалів справи вбачається, що 31.08.2025 року о 00 год. 07 хв. у м. Корець по вул. Володимирська, 48, Рівненського району Рівненської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Шкода», д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився за згодою водія на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, результат огляду становив 0,36 проміле, що перевищує допустиму норму.

Факт проведення огляду саме за згодою водія підтверджується матеріалами справи, а тому доводи захисника про порушення процедури огляду є безпідставними.

Посилання захисника на те, що у протоколі не зазначено про відмову ОСОБА_1 від проходження огляду у медичному закладі, суд до уваги не бере, оскільки у даному випадку огляд був проведений на місці зупинки транспортного засобу за добровільною згодою водія із використанням сертифікованого спеціального технічного засобу, а чинне законодавство не зобов`язує поліцейських у кожному випадку додатково направляти особу до закладу охорони здоров`я за відсутності заперечень щодо результатів огляду на місці.

Твердження захисника, щодо відсутності у водія ознак алкогольного сп`яніння, також не спростовують факту вчинення правопорушення, оскільки визначальним доказом у даній категорії справ є результат огляду на стан сп`яніння, проведеного у встановленому законом порядку, який засвідчив наявність алкоголю в організмі водія у концентрації 0,36 проміле. Самостійне проходження огляду через певний проміжок часу після фіксації правопорушення не спростовує результатів первинного огляду, проведеного безпосередньо після зупинки транспортного засобу, оскільки концентрація алкоголю в організмі людини є змінною в часі. З відеозапису вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд в медзакладі.

Судом не встановлено істотних порушень вимог закону під час складання адміністративних матеріалів чи проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, які б ставили під сумнів достовірність отриманих доказів або свідчили про недопустимість таких доказів.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами, а тому підстав для закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення не вбачається.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП підтверджена і іншими належними та допустимими доказами, що містяться у матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 439042 від 31.08.2025 року

в якому викладені обставини вчинення правопорушення; направленням на огляд водія т/з з метою

виявлення стану сп"яніння, актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного

сп"яніння, результатом тесту № 3136, згідно якого ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння (0,36 проміле), відеозаписом від 30.08.2025 року, який був досліджений в судовому засіданні і з якого вбачається наявний склад правопорушення в діях ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, відповідно до п.7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015, стан алкогольного сп`яніння встановлюється у разі наявності показника більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно результату огляду, проведеного за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, у ОСОБА_1 виявлено 0,36 проміле алкоголю, що перевищує допустимий законом показник та свідчить про перебування водія у стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Отже, судом досліджені та перевірені доказами обставини, які беззастережно свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення та узгоджуються зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

При накладенні стягнення згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховується характер вчиненого правопорушення, а саме грубе порушення вимог Правил дорожнього руху України, дані про особу правопорушника.

При визначенні виду адміністративного стягнення враховується, що такий вид покарання, як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами, що передбачено санкцією ч. 1 ст.130 КУпАП, забезпечать належний вплив на подальшу поведінку особи та недопущення в подальшому вчинення подібних правопорушень.

Клопотання захисника Геруса Б.І. про закриття справи про адміністративне правопорушення не підлягає задоволенню , оскільки судом в судовому засіданні встановлена наявність вини ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі наведеного ст.40-1, ч. 1 ст. 130, ст.ст. 221, 280, 283, 284 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України та застосувати до неї адміністративне стягнення - штраф в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобоми строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п"ять) грн. 60 коп..

Штраф має бути сплачений упродовж 15 днів з дня вручення постанови. У разі несплати штрафу у вказаний строк, буде стягнуто подвійний розмір зазначеного штрафу на підставі ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днів з моменту її винесення до Рівненського апеляційного суду через Корецький районний суд Рівненської області.

Суддя: Загородько Н.А

Оригінал: reyestr.court.gov.ua