Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №537/1617/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

Головуючий І інстанції: МАХАНЬКОВ О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 р. Справа № 537/1617/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Ральченка І.М.,

Суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.03.2026, пров. Тополевий, 3, м. Кременчук, Полтавська, 39621, повний текст складено 30.03.26 по справі № 537/1617/26

за позовом ОСОБА_1

до Інспектора 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції у місті Кременчуці Управління Патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Позднякова Сергія Володимировича третя особа Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України

про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Крюківського районного суду м. Кременчука із позовом до Інспектора 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції у місті Кременчуці Управління Патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Позднякова Сергія Володимировича, третя особа Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просив суд:

- поновити строк на оскарження постанови серії ЕНА №6540846 від 21.01.2026;

- скасувати постанову ЕНА №6540846 від 21.01.2026;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення. Рішення суду після набрання законної сили направити до органу державної виконавчої служби для вирішення питання щодо закриття виконавчого провадження.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції у місті Кременчуці Управління Патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Позднякова Сергія Володимировича, третя особа: Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - залишено без руху, надано позивачу строк у три дні, для усунення зазначених недоліків з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зазначена ухвала про залишення позовної заяви без руху направлена позивачу до електронного кабінету, 21.03.2026 о 05:02:04 год. доставлена зазначеній особі, що стверджується довідкою про доставку електронного документу.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30.03.2026 адміністративний позов фізичної особи ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції у місті Кременчуці Управління Патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Позднякова Сергія Володимировича, третя особа: Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі - повернуто позивачу.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що суд першої інстанції не зазначив, які саме недоліки позовної заяви ним не були усунуті.

Ухвала не містить належного мотивування, що позбавляє позивача можливості зрозуміти причини повернення позову та усунути відповідні недоліки.

На переконання позивача, суд першої інстанції порушив вимоги Кодекса адміністративного судочинства України щодо обґрунтованості судового рішення.

Відповідач не скористався своїм правом та не надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку було залишено без руху у встановлений для цього строк позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами необхідно повернути позивачу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до п.4,5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При цьому КАС не передбачає конкретну форму викладу позовних вимог, а наділяє позивача правом визначати учасників справи та довільно викласти зміст позовних вимог спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачених законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Отже, ст.160 КАС не конкретизує вимоги щодо змісту позовної заяви, який викладається позивачем в довільній формі. Головним є те, щоб позовна заява містила виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, достатність яких в подальшому має бути оцінена судом в ході судового розгляду справи по суті.

Колегія суддів зазначає, що в постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 Велика Палата Верховного Суду дійшла правових висновків про те, що звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

Крім того, у постанові від 25.01.2024 у справі №320/14843/23 Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок про те, що відкриття провадження у справі регламентовано нормами глави 2 розділу II КАС, які не наділяють суд повноваженнями при вирішенні питання про відкриття провадження у справі давати оцінку обраному позивачем способу захисту порушеного права, належності, допустимості та достатності доказів, на які посилається позивач у позовній заяві, визначати належних учасників справи. Ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.12.2024 у справі № 215/1175/24.

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.03.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху, надано позивачу строк 3 дні з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Серед недоліків позвоної заяви, які необхідно усунути, суд першої інстанції визначив необхідність сплати судового збору, надання клопотання про поновлення строку звернення до суду з наведення підстав для такого поновлення, також суд зазначив про необхідність уточнення відповідача та зазначення відомостей про наявність чи відсутність електронних кабінетів у всіх учасників справи.

24.03.2026 ОСОБА_1 надав до суду заяву про усунення недоліків з додатками, серед яких квитанція про сплату судового збору.

Крім того, у зазначеній заяві позивач виклав клопотання про поновлення строку на звернення до суду та уточнив належного відповідача у справі.

Проте, суд першої інстанції взагалі не розглянув зазначене клопотання та не надав оцінки жодному доводу позивача.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним чи залучення співвідповідача. Заміна чи залучення відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Отже, визначення відповідачів є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Аналогічний за змістом правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №819/940/18, від 09.06.2021 у справі № 813/2950/16, від 18.04.2022 у справі № 640/33582/20.

Крім того, після відкриття провадження у справі суд першої інстанції (в разі наявності підстав, визначених нормами КАС) може провести підготовче судове засідання для з`ясування відповідно до частини 2 статті 173 цього КАС України, зокрема, питань щодо складу учасників судового процесу.

Подібний висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 25.01.2024 у справі № 320/14843/23.

Підсумовуючи наведене вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасних та необґрунтованих висновків про те, що на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява має бути повернута позивачу.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У такий спосіб здійснюється “право на суд”, яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати “вирішення” спору судом (рішення у справі “Кутіч проти Хорватії”).

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має “застосовуватися на практиці і бути ефективним” (рішення у справі “Белле проти Франції”). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа “повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права” (рішення у справах “Белле проти Франції” та “Нун`єш Діаш проти Португалії”).

У рішеннях від 13.01.2000 у справі “Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії” та від 28.10.1998 у справі “Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії” Європейський Суд з прав людини зазначив про порушення п.1 ст.6 Конвенції, яке виявилося в надто суворому тлумаченні внутрішніми судами процесуальної норми, що позбавило заявників права на доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.3 ст.312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Згідно п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, оскільки висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та необґрунтованим, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції на підставі ст.320 КАС України підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 320, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Крюківського районного суду м. Кременчука від 30.03.2026 по справі № 537/1617/26 скасувати.

Адміністративну справу № 537/1617/26 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 взводу 2 роти Батальйону патрульної поліції у місті Кременчуці Управління Патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Позднякова Сергія Володимировича третя особа Крюківський відділ державної виконавчої служби у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов