Рішення від 05 травня 2026 р. у справі №296/2185/26 — Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2185/26

2/296/2617/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" травня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд міста Житомира

в складі: головуючої судді Пилипюк Л. М.

за участю секретаря судового засідання Клименко Е. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини,

В С Т А Н О В И В:

25 лютого 2026 року до Корольовського районного суду міста Житомира надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини.

Позов обґрунтовано тим, що сторони з 21 листопада 2020 року перебували в зареєстрованому шлюбі, в якому в них народилось двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Корольовського районного суду від 16 лютого 2026 року шлюб між сторонами розірвано. Позивач зазначає, що після розірвання шлюбу з відповідачем їхні діти залишились проживати разом з нею та перебувають на її утриманні. Відповідач надає матеріальну допомогу на утримання дітей лише після її неодноразових нагадувань та в недостатньому розмірі, що зумовлює необхідність звернення до суду з цим позовом. Також позивач додає, що ОСОБА_2 офіційно працевлаштований, має джерела доходу, а тому має змогу сплачувати аліменти в частці від заробітку.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку і не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з дня подання позовної заяви та до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Крім того, позивач просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на своє утримання в розмірі 1/4 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб на місяць, починаючи з дня пред`явлення позову та до досягнення сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою судді від 02 березня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, представник позивача адвокат Козлов А. І. заявою від 06 травня 2026 року просить розгляд справи здійснювати за його відсутності. У вказаній заяві представник позивача також зазначає, що він позов підтримує в повному обсязі та надає згоду на ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення підтверджено, що ОСОБА_2 особисто отримав судову повістку 30 квітня 2026 року.

Станом на дату ухвалення рішення від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наявності всіх умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Суд установив, що сторони – ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одружились 21 листопада 2020 року, шлюб між ними зареєстрований Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), актовий запис про шлюб – 1601. Наведене підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 .

Також установлено, що сторони є батьками двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Яке видане 07 травня 2021 року Житомирським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , яке видане 04 лютого 2025 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ).

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до статей 150,180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Частиною 3статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до частини 1 статті 183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (частини 1, 2 статті 182 СК України).

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, який становить для: дітей віком до 6 років – 2 817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років – 3 512 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд ураховує, що неповнолітні діти сторін ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з матір`ю, яка їх доглядає, виховує та матеріально утримує. Відповідач зобов`язаний утримувати та матеріально забезпечувати своїх дітей, однак добровільної згоди між батьками щодо порядку реалізації такого обов`язку не досягнуто.

Аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров`я та розвитку дитини, а кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто, забезпечення батьками такого прожиткового мінімуму забезпечує мінімальні потреби дитини.

З досліджених письмових доказів суд позбавлений можливості перевірити матеріальне становище відповідача, оскільки останній документально не підтвердив види та розмір своїх доходів.

На підставі наведеного, а також враховуючи пріоритетність інтересів дітей, на користь яких стягуються аліменти, визначений законом прожитковий мінімум для дитини відповідного віку, суд вважає за можливе визначити аліменти на утримання дітей, в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Щодо вимог позову про стягнення аліментів на дружину.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Частина 4 ст. 84 СК України визначає право на утримання вагітної дружини, а також дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Отже, для призначення судом утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років від чоловіка - батька дитини, суд має дослідити, чи проживає з позивачем дитина, матеріальне становище дружини, з якою проживає дитина, правового значення не має, а вирішальним є наявність у чоловіка - батька дитини можливості надавати матеріальну допомогу дружині.

При цьому наявність у матері дитини з якою остання проживає будь-якого доходу, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки незалежно від свого доходу, вона отримує право на утриманні від батька дитини, якщо він має можливість надавати таку допомогу.

Суд установив, що син сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 . Станом на дату розгляду справи дитина не досягла трирічного віку.

На підставі наведеного та враховуючи право дружини на утримання від чоловіка до досягнення дитиною трьох років, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_1 до досягнення дитиною ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.

Разом з тим, суд ураховує, що з відповідача будуть стягуватись аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частки його заробітку, а тому з урахуванням принципів розумності та справедливості суд вважає доцільним стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дружини в розмірі 1/6 частини заробітку відповідача.

Також суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визначення розміру аліментів на утримання дружини в розмірі, не меншому за 50 % від прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Мінімального розміру аліментів на утримання дружини законом не встановлено. Норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не передбачають визначення розміру аліментів на утримання дружини з прив`язкою до прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З наведених мотивів суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Згідно з положеннями ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У зв`язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», тому судовий збір в розмірі 1 331,2 гривень слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.ст.2-5, 11-13, 141, 279, 352, 354, 430 ЦПК України, на підставі ст. ст.84, 91, 180-182, 184, 192 СК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікута не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, починаючи з 25 лютого 2026 року та до досягнення старшою дитиною повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини доходів (заробітку) платника аліментів щомісячно, починаючи стягнення з 25 лютого 2026 року та до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави 1 331 (одна тисяча триста тридцять один) гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць слід допустити до обов`язкового негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільно-процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Корольовського районного суду

міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК