Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №274/1358/26 — Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/1358/26

провадження № 2/0274/1745/26

Рішення

Іменем України

18.05.2026 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в :

ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду із зазначеною позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідачки на користь товариства заборгованість за кредитним договором № 010/0024/82/0028116 від 10.03.2011 в розмірі 12473,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 10.03.2011 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 010/0024/82/0028116.

17.07.2025 року між АТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-78 F.

Відповідно до Реєстру боржників від 23.07.2025 до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025 року, ТОВ "ФК "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідачки в сумі 12473,40 грн., з яких: 12473,40 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу.

Посилаючись на те, що з моменту отримання права вимоги до відповідачки, заборгованість за кредитним договором № 010/0024/82/0028116 від 10.03.2011 не погашена, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26.02.2026 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с.65).

Відповідачка повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, який повернувся до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідачки відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд пришов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 10.03.2011 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір на підставі Заяви-анкети для отримання кредиту "Кредит котівкою" від 25.02.2011 (а.с.25,26,7-9).

За умовами договору, картковий рахунок, до якого встановлюється кредитна лінія: №2625852587, процентна ставка - 36,9%, розмір ліміту кредитування - 5500,00 грн, строк дії ліміту до 10.03.2013, строк дії ліміту - 24 місяці.

10.03.2011 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування №2625852587 (а.с.13).

Додатком №1 до кредитного договору №014/0024/82/0028116 від 10.03.2011 є Сукупна вартість кредиту (Умови видачі кредиту) (а.с.14).

Невід`ємною частиною договору є Правила ведення карткових рахунків фізичних осіб та користування картками, тарифи продукту "Кредитна картка" (а.с.9 зворот- 12,16,22).

05.11.2013 між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору №014/0024/82/0028116 від 10.03.2011 (а.с.17-19).

Даною угодою сторони вирішили змінити умови банківського обслуговування клієнта, виклавши договір в новій редакції.

Згідно п.1.1. додаткової угоди розмір поточного ліміту кредиту на дату початку кредитування складає 9300 гривень, в подальшому встановлюється та визначається відповідно до статті 10 договору.

П.1.2. строк, протягом якого клієнт користується та здійснює погашення кредиту 48 місяців, що починається з 05.11.2013 (далі - дата початку кредитування) та закінчується 05.11.2017 - дата закінчення строку користування кредитом)

П.1.3. процентна ставка за користування кредитом фіксована, річних: 30% - діє з дати початку кредитування до повного погашення кредиту.

П.1.4. процентна ставка за користування недозволеним овердрафтом - 30% річних

П.1.5. картковий рахунок клієнта, до якого встановлюються ліміти (КР): 2625852587/ 0705967800 (а.с.17-19).

Додатком №2 до додаткової угоди до кредитного договору №014/0024/82/0028116 від 10.03.2011 є Умови видачі кредиту (а.с.20).

Невід`ємною частиною додаткової угоди є Тариф продукту "Кредитна картка-Прозора", довідка про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість кредиту по продукту "Кредитна картка "Прозора", Правила ведення поточних рахунків фізичних осіб, операції за якими можуть здійснюватися з використанням спеціальних платіжних засобів та до яких встановлено ліміт кредитування, та користування платіжними картками AT «Райффайзен Банк Аваль» (а.с.20 зворот - 22).

17.07.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Райффайзен Банк Аваль» уклали договір відступлення права вимоги №114/2-78 F, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №014/0024/82/0028116 від 10.03.2011 (а.с.33-39).

14.01.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та ТОВ «Райффайзен Банк Аваль» уклали додаткову угоду №3 до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F, за умовами якої: п.1 у зв`язку із технічними помилками, що були допущені в Реєстрах боржників від 22.07.2025, 23.07.2025 р. при відступленні Прав вимоги за кредитами згідно договором, сторони вирішили внести зміни (уточнення) до Реєстрів боржників від 22.07.2025, 23.07.2025 р. (Додатки до договору) виклавши їх в редакції наведеній в Додатку 1,2 до додаткової Угоди №3 від 14.01.2026 р. до договору відступлення права вимоги № 1 14/2-78-F від 17.07.2025 р.(а.с. 40).

Згідно витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №114/2-78 F від 17.07.2025, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 12473,40 грн (а.с. 41).

Відповідно до наданого розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/0024/82/0028116 від 10.03.2011 вбачається, що станом на 31.12.2025 за відповідачкою рахується заборгованість за кредитним договором №014/0024/82/0028116 від 10.03.2011 у розмірі 12473,40 грн, з яких: 12473,40 грн- сума заборгованості за основною сумою боргу (а.с. 32).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч.2 ст.1048 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.1054 та ч.2 ст.1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч.1 ст.599 ЦК України).

Відповідно до змісту ст. ст.610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Суд наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі.

Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 21 липня 2021 року в справі 287/363/16, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування з важливим елементом змагальності судового процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про недоведеність.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд має право винести рішення у справі на користь протилежної сторони.

Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (правова позиція Верховного Суду в постанові від 29 вересня 2022 року в справі 857/7/22).

Так, стаття 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до статті 81 ЦПК України.

Суд же тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Так, відповідно з урахуванням статей 526, 527, 530 ЦК України, має бути доведеним надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Суду не надано жодного доказу, що свідчив би про факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів від АТ " Райффайзен банк Аваль" на виконання умов договору № 010/0024/82/0028116 від 10.03.20211 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 12-13,76-81,89,141,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договором - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 18 травня 2026 року

Суддя: Т.М. Вдовиченко