Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №600/1331/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1331/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загіну Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач ), звернувся в суд з позовом до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористані 45 календарних дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, компенсація за невикористані 27 календарних дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, компенсація за невикористані 15 календарних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік та компенсація за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки;

- зобов`язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 45 календарних дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, компенсації за невикористані 27 календарних дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, компенсації за невикористані 15 календарних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік та компенсації за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проходження військової служби та звільнення з неї відповідачем протиправно з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення із огляду на наступне.

Звертав увагу суду на те, що згідно архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2023-2025 роки останньому у період з вересня 2023 року до часу звільнення з військової служби у січні 2025 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - постанова КМУ №168).

Разом з тим, під час звільнення з військової служби у січні 2025 року НОМЕР_1 мобільним прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_2 ) було нараховано та виплачено позивачеві грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік тривалістю 45 календарних днів, за 2023 рік тривалістю 27 календарних днів, за 2024 рік тривалістю 15 календарних днів у розмірі 89 346,10 грн, а також грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки тривалістю 14 календарних днів за кожен рік у розмірі 86 265,20 грн.

Однак, під час нарахування компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки та компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій відповідачем протиправно не включно до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункової величини), з якого обчислюється розмір компенсацій як за основну так і невикористану додаткову відпустки додаткову винагороду передбачену постановою КМУ №168.

2. Відповідач правом передбаченим статтею 162 КАС України на подання відзиву не скористався та відзиву на адміністративний позов не подав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

2. Згідно з Витягом з Наказу начальника НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 07.01.2025 №18-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.01.2025.

3. З інформації відображеної в особистих картках грошового забезпечення вбачається, що під час проходження військової служби в період з червня 2023 року до часу звільнення з військової служби у січні 2025 року ОСОБА_1 перебував на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 мобільному прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 ).

4. Як вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2023-2025 роки ОСОБА_1 у період з вересня 2023 року до часу звільнення з військової служби у січні 2025 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Під час звільнення з військової служби у січні 2025 року 15 мобільним прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_2 ) було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік тривалістю 45 календарних днів, за 2023 рік тривалістю 27 календарних днів, за 2024 рік тривалістю 15 календарних днів у розмірі 89 346,10 грн, а також грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки тривалістю 14 календарних днів за кожен рік у розмірі 86 265,20 грн.

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до абзацу першого пункту 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 листопада 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з пунктами другим-третім статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (абзаци перший, другий пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII).

Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

У рік звільнення зазначених в абзацах першому та другому цього пункту військовослужбовців зі служби у разі невикористання ними щорічної основної або додаткової відпустки їм виплачується грошова компенсація за всі не використані за час проходження військової служби дні щорічних основної та додаткової відпусток, а також додаткової відпустки військовослужбовцям, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, та додаткової відпустки, передбаченої статтею 16-2 Закону України «Про відпустки» (абзац 3 пункту 14 статті 10-1 Закону №2011-XII).

2. Згідно з пунктом 2 розділу І Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 липня 2018 року №854/32306, (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.. Місячне грошове забезпечення - грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. Місячне грошове забезпечення складається із: основних видів грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням); щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія).

Згідно з пунктом 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 у рік звільнення зі служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), зазначеним у пунктах 4, 5 цієї глави, у разі невикористання ними щорічної основної та додаткової відпусток виплачується грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, у тому числі військовослужбовцям-жінкам, які мають дітей.

Виплата грошової компенсації за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки здійснюється на підставі наказу.

Грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення місячного розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

3. Пунктами 2 та 4 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні», визначено військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Кабінету Міністрів України невідкладно: 1) ввести в дію план запровадження та забезпечення заходів правового режиму воєнного стану в Україні; 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов`язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду судом цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

4.На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №168.

Абзацом 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168 в редакції, чинній на час виникнення спірних у даній справі відносин) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

5.Враховуючи положення частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на те, що питання врахування передбаченої Постановою №168 додаткової винагороди до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, було предметом розгляду Верховного Суду у подібних спірних відносинах, зокрема, у постанові від 20 серпня 2024 року (справа №420/693/23).

Так, у вказаній вище справі Верховний Суд виходив з того, що положення пункту 4 статті 9 Закону №2011-XII є відсилочними, оскільки розміри грошового забезпечення визначає Кабінет Міністрів України, а право визначити порядок виплати грошового забезпечення законодавець, зокрема, делегував Міністру оборони України.

Відповідно, у постанові від 20 серпня 2024 року у справі №420/693/23 Верховний Суд констатував, що делегуючи Кабінету Міністрів України право визначати розміри грошового забезпечення, а Міністру оборони України установлювати порядок його виплати, законодавець установив певну ієрархію щодо визначення переліку складових грошового забезпечення, що враховуються при обчисленні окремих видів одноразових виплат для військовослужбовців Державної прикордонної служби України. Тому саме положення Інструкції №558 унормували приписи Закону №2011-ХІІ.

6.При цьому пункт 6 глави 8 розділу V Інструкції №558 не містить жодних застережень щодо заборони урахування винагород до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється розмір такої компенсації. Навпаки, за приписами вказаної норми, до такого розрахунку включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які військовослужбовець отримував на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби. Отже, під час обчислення розміру таких виплат, відповідач був зобов`язаний урахувати суму винагороди, яку позивач отримував перед звільненням.

Таким чином, ураховуючи те, що додаткова винагорода, запроваджена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, Верховний Суд дійшов висновку, що указана винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача (як розрахункова величина), з якого обчислюється розмір компенсації за всі невикористані позивачем дні оплачуваних відпусток.

Зазначена позиція також підтримана Верховним Судом і в постановах від 23 вересня 2024 року у справі №240/32125/23, від 10 квітня 2025 року у справі №380/10576/23, від 24 квітня 2025 року у справі №460/2217/23.

7. Як вбачається з архівних відомостей особистих карток грошового забезпечення за 2023-2025 роки ОСОБА_1 у період з вересня 2023 року до часу звільнення з військової служби у січні 2025 року нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Під час звільнення з військової служби у січні 2025 року 15 мобільним прикордонним загоном (військова частина НОМЕР_2 ) було нараховано та виплачено ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористану щорічну основну відпустку за 2022 рік тривалістю 45 календарних днів, за 2023 рік тривалістю 27 календарних днів, за 2024 рік тривалістю 15 календарних днів у розмірі 89 346,10 грн, а також грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій, за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки тривалістю 14 календарних днів за кожен рік у розмірі 86 265,20 грн.

8. Разом з цим грошова компенсація за невикористані календарні дні щорічної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій нарахована та виплачена позивачу без урахування додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168.

Однак, враховуючи, що додаткова винагорода, встановлена Постановою №168, є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, і така виплачувалась позивачу впродовж 2022-2025 років, суд вважає, що така винагорода підлягала включенню до складу грошового забезпечення позивача як розрахункової величини, з якої обчислюється розмір компенсацій як за щорічну основну, так і додаткову (як учаснику бойових дій) невикористані відпустки.

9. З огляду на викладене та враховуючи наведені позиції Верховного Суду з подібних спірних відносин, суд приходить до висновку про те, що додаткова винагорода, передбачена Постановою №168, безпідставно не включена відповідачем до розрахунку грошової компенсації за невикористані позивачем дні щорічної основної відпустки та додаткової відпустки як учаснику бойових дій.

10. Тому суд зобов`язує відповідача здійснити позивачу перерахунок грошової компенсації за невикористані дні щорічної основної та додаткової відпустки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення позивача з урахуванням отриманих ним сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та провести виплату грошової компенсації з урахуванням раніше виплачених сум.

11. Вказане, беручи до уваги положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи, є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах.

Відтак, заявлений позов підлягає задоволенню.

Аналогічної позиції при вирішенні подібних спірних відносин дотримується і Сьомий апеляційний адміністративний суд, зокрема, у справах №240/24009/24 (постанова від 15 вересня 2025 року), №240/21849/24 (постанова від 15 вересня 2025 року), №240/31245/23 (постанова від 29 жовтня 2025 року).

12. Відповідно до частини 1 та 2ї статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Згідно частин 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для задоволення заявлених вимог. Натомість відповідачем не доведено правомірність оскаржуваної бездіяльності.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

1. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 мобільного прикордонного загону (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась та виплачувалась компенсація за невикористані 45 календарних дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, компенсація за невикористані 27 календарних дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, компенсація за невикористані 15 календарних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік та компенсація за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки.

3. Зобов`язати НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані 45 календарних дні щорічної основної відпустки за 2022 рік, компенсації за невикористані 27 календарних дні щорічної основної відпустки за 2023 рік, компенсації за невикористані 15 календарних дні щорічної основної відпустки за 2024 рік та компенсації за невикористані 84 календарних дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2020-2025 роки з урахуванням щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» з врахуванням раніше виплачених сум.

3. Розподіл судових витрат не здійснюється.

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач - НОМЕР_1 мобільний прикордонний загін Державної прокордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ).

Суддя О.В. Боднарюк