Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №440/2926/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 15 травня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/2926/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у невнесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення його з військового обліку;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості стосовно непридатності до військової служби з виключенням з військового обліку ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система Оберіг), відповідно до інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні № 6071/2020 від 26.10.2020 року, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.01.2002, на підставі пункту 1 частини 1 статті 18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та відповідно до графи 1 статті 74-А Наказу Міністерства оборони України № 207 від 1999 року, Позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, без обов`язку повторного проходження військово-лікарської комісії. Однак відповідачем до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів внесено інформацію про взяття позивача на військовий облік. При цьому, згідно з відміткою у Тимчасовому посвідченні № 6071/2020 від 26.10.2020, позивача рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.01.2002 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку відповідно до графи 1 статті 74-А Наказу МОУ № 207/1999.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом, а її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідач копію ухвали про відкриття провадження у справі отримав 19.03.2026, відзив на позов у строк, визначений частиною першою статті 261 КАС України, не надав.

За змістом частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

25.01.2002 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі ст. 18 п. 1.1 ЗУ «Про ВОіВС» згідно Графи 1 ст. 74А наказу МОУ 207/1999 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

До тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 26.10.2020 внесено запис ІНФОРМАЦІЯ_6 про зняття позивача з військового обліку з 26.10.2020 та виключення з військового обліку 26.10.2020 на підставі ст. 37 п. 6 пп.3 ЗУ "Про ВОіВС".

18.01.2026 позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_7 заяву, у якій просив внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність до військової служби та виключення з військового обліку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 від 23.01.2026 № 11/379 позивача повідомлено, що згідно з інформацією, що міститься в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 , при цьому відомості про його виключення з військового обліку відсутні.

У разі наявності у Вас свідоцтва про хворобу, затвердженого рішенням 12-ї Харківської регіональної ВЛК, Ви можете бути виключені з військового обліку за місцем перебування на військовому обліку.

Не погодившись з наведеним, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі Закон № 2232-ХІІ), частиною першою статті 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною третьою статті 1 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частини 7 статті 1 Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Станом на час розгляду справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).

Згідно із статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Згідно з пунктом 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно пункту 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення: оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Отже, обов`язки щодо обліку військовозобов`язаних покладені на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі Порядок №1487).

Відповідно до пункту 22 Порядку №1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється відповідно до Закону України Про військовий обов`язок і військову службу.

Частиною 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу визначено підстави виключення з військового обліку. Так, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пункту 3 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З положень ст.2 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Пунктами 75, 77-79 Постанови Кабінету міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560) визначено, що придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони. Рішення (постанову) військово-лікарської комісії щодо придатності резервіста або військовозобов`язаного до проходження військової служби під час мобілізації вноситься до бази даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів не пізніше ніж протягом наступного дня з дня надходження відповідного рішення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозов`язаного серія НОМЕР_2 , виданого 26.10.2020, 25.01.2002 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі ст. 18 п. 1.1 ЗУ “Про ВОіВС” згідно Графи 1 ст. 74А наказу МОУ 207/1999 визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку. У цьому ж документі також наявні відмітки ІНФОРМАЦІЯ_9 про зняття позивача з військового обліку з 26.10.2020 та виключення з військового обліку 26.10.2020 на підставі ст. 37 п. 6 пп.3 ЗУ "Про ВОіВС".

Так, відповідно до ст. 74 «а» гр. І наказу Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2 (у редакції наказу Міністерства оборони України № 207 від 12.07.1999), деформації кінцівки, що викликають порушення функцій або утруднюють носіння стандартного військового одягу та взуття: а) зі значним порушенням функцій зі значним порушенням функцій - непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку.

Наказ Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2 втратив чинність на підставі наказу Міністерства оборони № 402 від 14.08.2008.

Так, зі змісту наказу Міністерства оборони № 402 від 14.08.2008 вбачається, що формулювання «Непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку», яке застосовувалося у наказі Міністра оборони України від 4 січня 1994 року № 2, відсутне. Натомість, законодавець застосовує фразу «Непридатні до військової служби» (без другої частини «зі зняттям з військового обліку»).

За відомостями тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 , виданого 26.10.2020 ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 25.01.2002 призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі ст. 18 п. 1.1 ЗУ “Про ВОіВС” згідно Графи 1 ст. 74А наказу МОУ 207/1999 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Разом з цим, згідно абз.2 п.1 ст.18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній станом на 01.10.2001) від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни: визнані за станом здоров`я непридатними до військової служби в мирний час.

Варто зауважити, що в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 абз.2 п.1 ст.18 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» більше не містить уточнення «в мирний час».

Аналізуючи наведені матеріальні норми права та обставини справи у сукупності, з огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним зазначити, що відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 виданого 26.10.2020 ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач був знятий з військового обліку 26.10.2020 та виключений з військового обліку 26.10.2020 на підставі ст. 37 п. 6 пп.3 ЗУ "Про ВОіВС".

Суд враховує, що станом на визнання призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 позивача непридатним до військової служби, застосовувалася термінологія згідно наказу МОУ від 04.01.1994 № 2 (у редакції наказу МОУ від 12.07.1999 № 207) «Непридатні до військової служби зі зняттям з військового обліку», яка з прийняттям наказу МОУ від 14.08.2008№ 402 змінилася, та більше не містить уточнення «зі зняттям з військового обліку».

Так, у 2020 році ІНФОРМАЦІЯ_6 підтвердив статус позивача, видавши тимчасове посвідчення серія НОМЕР_2 , де зазначено, що ОСОБА_1 «не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку, згідно Графи 1 ст. 74А наказу МОУ 207/1999», а також про те, що 26.10.2020 ОСОБА_1 виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_6 за ст. 37 ч. 6 п. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Дослідивши положення статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у редакції до набранням чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024, суд вважає необхідним зазначити, що згідно з п. 3 ч. 6 вказаної статті обов`язковому виключенню з військового обліку підлягали громадяни, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку. У подальшому, із набранням чинності Законом України № 3633-ІХ від 11.04.2024, зазначену норму було викладено у новій редакції, проте п. 3 ч. 6 статті 37 Закону № 2232-XII зберіг ідентичну за змістом правову підставу для виключення з військового обліку «визнання особи непридатною до військової служби».

Таким чином, попри зміну термінологічних конструкцій у законодавстві, правова суть та наслідки визнання особи непридатною до військової служби за станом здоров`я залишилися незмінними в обох редакціях Закону № 2232-XII.

Враховуючи, що рішення призовної комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 від 25.10.2002 про визнання непридатним до військової служби зі зняттям з військового обліку та від 26.10.2020 про виключення з військового обліку військовозобов`язаних - є чинними та не скасованими актами індивідуальної дії, позивач набув сталого правового статусу особи, яка не підлягає військовому обліку.

Згідно висновків Верховного Суду у постанові від 21 травня 2025 року (справа № 280/2880/24), законодавець виокремлює поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому, при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону №2232 висновується, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.

Отже, законодавство не передбачає можливості взяття на військовий облік осіб, виключених з військового обліку, яким є позивач.

Тобто, відповідач був зобов`язаний діяти лише відповідно до чинного законодавства, зокрема пункту 2 частини першої статті 37 Закону № 2232, який можливості поновлення на військовому обліку осіб, виключених з нього, не передбачає.

Щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, суд зазначає наступне.

До 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів регулювався Порядком організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженим постановою Кабінету

Міністрів України від 07.12.2016 №921 (далі - Порядок №921), який містить аналогічні норми щодо порядку виключення з військового обліку військовозобов`язаних, а саме згідно з пунктом 56 Порядку №921 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. При цьому, взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 16 цього Порядку. Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Як вище встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, згідно даних застосунку «Резерв+» станом на 24.12.2025, ОСОБА_1 має статус військовозобов`язаного та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_10 .

При цьому, позивач визнаний непридатним до військової служби та відповідно до тимчасового посвідчення внесено відомості про його виключення з військового обліку. Однак, ці відомості не внесено до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, що не спростовано відповідачем у справі.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон №1951-VIII), який набрав чинності 20.04.2017, Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень статті 2 Закону №1951-VIII слідує, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Статтею 16 Закону №1951-VIII внесено зміни в Закон №2232-XII, а саме частину 1 статті 34 Закону №2232-XII викладено в такій редакції: 1. Персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати.

Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України (частина 8 статті 5 Закону №1951- VIII).

Отже, відповідальні особи за ведення Реєстру уповноважені на верифікацію персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних або резервістів.

Оскільки позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку та посвідчення містить відмітку про виключення його з військового обліку, то вказані відомості повинні бути відображені в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідач, всупереч приписам закону, допустив протиправну бездіяльність: не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку та не вніс належних відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку.

Не внесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій, не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Суд зауважує, що тягар настання несприятливих наслідків через невиконання (не належне виконання) територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх обов`язків, у тому числі й щодо своєчасного внесення даних про військовозобов`язаного до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, не може покладатися на позивача та створювати для нього додаткових обов`язків.

Враховуючи, що саме відповідач є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача, внесення до нього змін, у тому числі й щодо виключення з військового обліку із зазначенням підстав для такого виключення, дії щодо повторного постановлення на військовий облік військовозобов`язаного за відсутності підтвердження належними доказами законодавчо визначених для цього підстав та проходження військово-лікарської комісії з метою підтвердження раніше встановленої непридатності до військової служби за станом здоров`я є протиправними.

Інші доводи не спростовують докази, досліджені та перевірені під час розгляду справи та не впливають на висновки суду, викладені в цьому рішенні.

При цьому, суд також враховує, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що оскільки позивач був офіційно визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується належним військово-обліковим документом (тимчасовим посвідченням серія НОМЕР_2 від 26.10.2020), він втратив статус військовозобов`язаного. Наявність реєстрі неналежних відомостей про перебування позивача на обліку як військовозобов`язаного є наслідком помилкових дій органу військового управління та подальшої бездіяльності відповідача щодо їх виправлення.

За таких обставин, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку та зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі даних тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 , виданого 26.10.2020 .

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Згідно ч. 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд доходить висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору загальному розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо невнесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації відносно ОСОБА_1 про виключення з військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про визнання ОСОБА_1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі даних тимчасового посвідчення військовозобов`язаного серія НОМЕР_2 , виданого 26.10.2020 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова