Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №380/23633/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/23633/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення у березні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій»;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у червні 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у березні 2017 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми;

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2018 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій;

- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у лютому 2018 року з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», ураховуючи раніше виплачені суми.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що проходив військову службу у Державній прикордонній службі України. У період із січня 2015 року по січень 2018 року включно та з листопада 2018 року по 07.09.2025 включно перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військовій частині НОМЕР_1 ), а у період з лютого 2018 року по жовтень 2018 року включно – у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військовій частині НОМЕР_2 ). Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.09.2025 №347-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.09.2025. Під час проходження військової служби позивачу нараховувалась та виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, з січня 2016 року по лютий 2018 року щомісячно. Поряд із цим, у червні 2016 року, березні 2017 року та лютому 2018 року позивачу виплачено грошову допомогу на оздоровлення без включення до розрахунку місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди. Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, такими, що порушують його права на отримання грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення, гарантовані п.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Просить позов задовольнити повністю.

Від відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позову. Посилається на те, що грошове забезпечення позивача обчислювалось та нараховувалось у межах виділених коштів відповідно до ст.17 Конституції України, ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Зазначає, що згідно з п.8 Інструкції про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73, винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Вважає, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення. Просить у задоволенні позову відмовити.

Від відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечує. Зазначає, що умови, порядок та розмір винагороди не встановлюються законодавством України, а її розмір у конкретному випадку визначається на підставі наказів Адміністрації Держприкордонслужби в межах видатків на грошове забезпечення, передбачених Держприкордонслужбі у Державному бюджеті України на відповідний рік. Вказує, що ця виплата не є додатковим видом грошового забезпечення у розумінні ч.2 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а відноситься до інших соціальних гарантій. Згідно з п.8 Інструкції №73 винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою судді від 08.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Позивач, ОСОБА_1 , проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, зокрема у період із січня 2015 року по січень 2018 року включно та з листопада 2018 року по 07.09.2025 включно – у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), а у період з лютого 2018 року по жовтень 2018 року включно – у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.09.2025 №347-ОС підполковника ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 07.09.2025.

У період із січня 2016 року по лютий 2018 року позивач щомісячно у складі грошового забезпечення отримував щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889. Вказане підтверджується архівними відомостями особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016-2018 роки та не є спірним між сторонами.

Згідно з архівними відомостями особистих карток грошового забезпечення позивача за 2016-2018 роки, у червні 2016 року позивачу нараховано та виплачено грошову допомогу на оздоровлення у розмірі 7399,25 грн, у березні 2017 року – у розмірі 7399,25 грн та у лютому 2018 року – у розмірі 7601,30 грн. У ці ж місяці позивачу нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду відповідно у розмірі 4439,55 грн, 4439,55 грн та 1432,11 грн, яка до складу грошового забезпечення для обрахунку грошової допомоги на оздоровлення не була включена.

Виплата грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та березні 2017 року здійснена ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), а у лютому 2018 року – ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_2 ).

Позивач вважає протиправними дії відповідачів щодо невключення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, до складу сум грошового забезпечення, з якого йому нараховувалась та виплачувалась у червні 2016 року, березні 2017 року та лютому 2018 року грошова допомога на оздоровлення, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – Постанова №1294), яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з ч.1 ст.10-1 Закону №2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Наказом Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228, затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі – Інструкція №425), яка діяла у спірний період до 2018 року.

За змістом п.27 розділу IV Інструкції №425, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та набули право на щорічну основну відпустку, один раз на рік надається грошова допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Розмір грошової допомоги для оздоровлення визначається виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством України на день підписання наказу про надання цієї допомоги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі – Постанова №889) закріплено питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців, серед яких і військовослужбовці Державної прикордонної служби України.

Підпунктом 2 пункту 1 Постанови №889 встановлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення.

Відповідно до п.2 Постанови №889, граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої п.1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

На виконання вимог Постанови №889 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02.02.2016 №73, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347, затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі – Інструкція №73).

Як видно з матеріалів справи та не заперечується відповідачами у відзивах, до складу грошового забезпечення, з якого проведено обчислення грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, березні 2017 року та лютому 2018 року, не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889.

Підставою для такого неврахування відповідачі вказують, серед іншого, на те, що згідно з п.8 Інструкції №73 щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення та інших одноразових виплат.

Суд враховує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №522/2738/17. Так, ухвалюючи постанову від 06.02.2019 у вищеозначеній справі, Велика Палата дійшла таких висновків:

«…Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: 1) посадовий оклад; 2) оклад за військовим званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення; 4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Тобто, до грошового забезпечення військовослужбовців як обрахункової величини не включаються одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Такий принциповий підхід застосовується незалежно від виду виплат».

Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17, в якій Велика Палата Верховного Суду відступила від попередніх висновків та зазначила, що структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів. Щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого обчислюється одноразова грошова допомога при звільненні з військової служби.

Подібне правозастосування викладено також у постанові Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №820/3423/18.

Суд встановив, що щомісячна додаткова грошова винагорода згідно з Постановою №889 нараховувалась та виплачувалась позивачу щомісяця у період із січня 2016 року по лютий 2018 року включно, тому така винагорода не може вважатись одноразовою і повинна бути включена до обрахункової величини при визначенні розміру грошового забезпечення, з якого нараховується грошова допомога на оздоровлення.

Суд відхиляє посилання відповідачів на п.8 Інструкції №73, оскільки структура грошового забезпечення військовослужбовців визначена законом, а саме ч.2 ст.9 Закону №2011-XII, а тому не може бути звужена нормами підзаконних нормативно-правових актів.

Посилання відповідачів на постанови Верховного Суду від 29.08.2019 у справі №820/375/18, від 21.11.2019 у справі №815/5547/17, від 09.01.2020 у справі №809/1489/16, від 14.05.2020 у справі №817/1196/17, від 15.07.2020 у справі №750/6945/17, від 16.07.2020 у справі №820/5473/17, від 16.09.2020 у справі №826/14853/17, від 13.10.2020 у справі №240/9504/19 не приймаються до уваги, оскільки наведені висновки сформовані до прийняття постанови Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2021 у справі №825/997/17, в якій Велика Палата відступила від попередніх правових позицій щодо нездійснення включення щомісячної додаткової грошової винагороди до складу грошового забезпечення для обчислення одноразових виплат.

Таким чином, відповідачі у період проходження позивачем військової служби повинні були розраховувати грошову допомогу на оздоровлення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яка мала постійний характер.

За таких обставин, суд приходить висновку про протиправність дій відповідачів щодо розрахунку позивачу розміру грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року, березні 2017 року ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) та у лютому 2018 року ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) без урахування у складі місячного грошового забезпечення щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889.

Як наслідок, обґрунтованими є і похідні вимоги про спонукання до вчинення дій відповідачів.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Щодо судового збору, то згідно з п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від його сплати, а відтак розподіл на підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в :

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у червні 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення у березні 2017 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій».

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_4 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у червні 2016 року та грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у березні 2017 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, ураховуючи раніше виплачені суми.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення у лютому 2018 року без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_3 ; РНОКПП: НОМЕР_5 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у лютому 2018 року, з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, ураховуючи раніше виплачені суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.