Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №340/2472/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року справа № 340/2472/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., розглянувши в м.Кропивницький у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (у порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс – А» (далі – Товариство) до Кропивницької митниці (далі – Митниця) про визнання протиправним і скасування рішення щодо коригування митної вартості товару,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду зі заявою до Митниці про визнання протиправним і скасування рішення щодо коригування митної вартості товарів від 25 лютого 2025 року.

Представник підтримав вимогу заяви.

Пояснив, що Товариство застосувало такий метод визначення митної вартості товару як за ціною договору.

Зазначив, що позивач надав усі документи, які встановлювали складові митної вартості товару.

Стверджував, що документи не містили розбіжностей і ознак підробки.

Звернув увагу, що до митної вартості товару включено витрати на його перевезення.

Митниця заперечила стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (Том 1 а.с.30-34).

Представниця пояснила, що не надано належних доказів стосовно вартості перевезення товару до митного кордону України, так як між перевізником, з яким укладено договір, і тим, хто фактично перевіз вантаж, не встановлено зв`язку.

Такі обставини не дали змоги обчислити митну вартість товару за ціною договору.

Митну вартість товару встановлено за резервним методом.

17 квітня 2025 року суд відкрив спрощене позовне провадження без виклику сторін (Том 1 а.с.25-26).

20 листопада 2025 року суд прийняв ухвалу про розгляд справи у тому ж провадженні, однак з викликом сторін (Том 1 а.с.95).

11 травня 2026 року сторони до суду не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (Том 1 а.с.226-232, Том 2 а.с.1).

Представники сторін клопотали про завершення розгляду справи у порядку письмового провадження (Том 2 а.с.2-3).

Керуючись приписами частини 9 статті 205 КАС України, суд завершив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, вислухавши пояснення сторін і дослідивши матеріали справи, зробив висновок про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, позивач – дилер з продажу продукції компанії Bednar FMT s.r.o. (Чехія) (далі – Компанія) (Том 1 а.с.7-9).

24 жовтня 2024 року Товариство (покупець) і Компанія (продавець) уклали договір купівлі-продажу №14 культиватору Strip-Master EN6000 вартістю 42962,56 Євро (Том 1 а.с.10-11).

Умова поставки – FCA (Рихнов над Кнєжноу (Чехія)).

У специфікації товару зазначено таку ж вартість (Том 1 а.с.12).

У інвойсі від 18 лютого 2025 року зазначено таку ж вартість (Том 1 а.с.13).

Інвойс містить посилання на згаданий правочин (Том 1 а.с.13).

У інвойсі зазначено, що термін оплати – до 17 серпня 2025 року (Том 1 а.с.13).

06 і 07 листопада 2024 року Товариство сплатило частину коштів у сумі 2148,13 Євро і 6444,38 Євро (Том 1 а.с.14-15).

27 лютого 2025 року позивач сплатив кошти у сумі 34370,05 Євро (Том 1 а.с.16).

30 листопада 2020 року Товариство і Товариство з обмеженою відповідальністю «Плантон – Україна» (далі – Товариство 2) уклали договір перевезення (Том 1 а.с.60).

У рахунку-фактурі №50 від 18 лютого 2025 року, який склало Товариство 2, зазначено, що вартість міжнародного автомобільного перевезення становить 70000 грн (Том 1 а.с.60).

Згідно міжнародної товарно-транспортної накладної від 18 лютого 2025 року разом з культиватором перевозили і інші товари (Том 1 а.с.61).

Фактичним перевізником стала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (Том 1 а.с.61).

Товариство склало довідку про транспортні витрати (Том 1 а.с.17).

Транспортні витрати на доставку культиватора, як частину консолідованого вантажу, склали 25918,16 грн (Том 1 а.с.17).

Культиватор не страхувався, а оплату за навантаження не здійснювали.

24 лютого 2025 року Товариство подало до Митниці вантажно-митну декларацію (Том 1 а.с.40).

Митна вартість товару – вартість культиватора і транспортні витрати.

У декларації зазначено, що умова поставки – FCA (Чехія).

Разом з декларацією подано: договір купівлі-продажу; специфікація; два платіжних доручення про сплату частини вартості товару; інвойс; договір про транспортне перевезення; довідка про транспортні витрати; міжнародна товарно-транспортна накладна; рахунок-фактура на сплату транспортних витрат; інше.

Митниця зробила висновок, що не надано належних доказів стосовно вартості перевезення товару до митного кордону України, так як між перевізником, з яким укладено договір, і тим, хто фактично перевіз вантаж, не встановлено зв`язку (Том 1 а.с.42).

Водночас відповідач порівняв вартість культиватора з вартістю такого ж, який імпортували раніше, і виявив заниження вартості.

24 лютого 2025 року Митниця запропонувала Товариству надати: каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару; розрахунок ціни (калькуляцію); висновки про якісні і вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; додаткові документи на підтвердження митної вартості товару (Том 1 а.с.42).

25 лютого 2025 року Товариство подало роз`яснення Компанії і дилерську угоду (Том 1 а.с.58).

Компанія адресувала роз`яснення Митниці (Том 1 а.с.48).

Підтвердила вартість культиватору, яка зазначена у договорі купівлі-продажу і інвойсі.

Повідомила, що в 2024 році інший дилер імпортував таку ж модель культиватора, однак в іншій (більшій комплектації) вартістю 76261 Євро (Том 1 а.с.48).

У роз`ясненні чітко пояснили, у чому різниця комплектацій і ціни.

25 лютого 2025 року Митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів (Том 1 а.с.39).

Підстава – не надано належних доказів стосовно вартості перевезення товару до митного кордону України, так як між перевізником, з яким укладено договір, і тим, хто фактично перевіз вантаж, не встановлено зв`язку.

Митна вартість склала 62654,84 Євро (Том 1 а.с.39).

Митна вартість складається з 62061 Євро – розрахункова фактурна вартість і 25918,16 грн – заявлена вартість транспортування частини консолідованого вантажу (Том 1 а.с.30-35).

Митну вартість встановлено за резервним методом, оскільки врахували митну декларацію про імпорт подібного товару, котрий розмитнювали 23 вересня 2024 року зі застосуванням методу за ціною договору, і роз`яснення Компанії (Том 1 а.с.45).

Згідно цієї митної декларації імпортували культиватор Strip-Master EN6000 виробництва Компанії у відмінній комплектації, аніж комплектація культиватора, яку імпортувало Товариство.

Умова поставки за цією митною декларацією такі ж як і у Товариства (FCA (Рихнов над Кнєжноу (Чехія)) (Том 1 а.с.45).

Компанія двічі надала суду детальну інформацію про відмінність комплектацій двох культиваторів (Том 1 а.с.173-178, 203-209).

Позов подано до суду 15 квітня 2025 року (Том 1 а.с.24).

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, Товариство застосувало такий метод визначення митної вартості як за ціною договору.

Приписами пунктів 5 і 6 частини 10 статті 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Товариство зарахувало витрати на такі цілі до митної вартості товару (25918,16 грн).

Приписами частини 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Позивач мав надати документи, які підтверджували, що кошти сплачені особі, з якою укладено договір про транспортне обслуговування і котра сама виконала зобов`язання або залучила іншу особу на відповідній правовій підставі.

Подання повного пакету документів для розмитнення товару – обов`язок, а не право декларанта.

Договір про перевезення укладено з Товариством 2, а перевезення виконано фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Товариство не надало Митниці документів, які б доводили взаємозв`язок між Товариством 2 і фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 у питанні перевезення, маючи такий обов`язок відповідно до приписів частини 2 статті 53 МК України.

Ненадання доказів взаємозв`язку Товариства 2 і фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у питанні перевезення породили обґрунтовані сумніви, що Товариство розрахувалось з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , не укладаючи письмовий договір, у більшій сумі, аніж про це повідомило Товариство 2.

Тому в Митниці виникли і небезпідставні сумніви в правильності обчислення митної вартості, бо позивач не виконав обов`язок стосовно надання повного пакету документів.

Приписами частини 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Небезпідставні (обґрунтовані) сумніви у правильності обчислення митної вартості, які виникли у зв`язку з невиконанням Товариством обов`язку з надання повного пакету документів, надали Митниці право витребувати додаткові документи, у тому числі і ті, яких не надали відповідно до приписів частини 2 статті 53 МК України.

Товариство не надало документів, які підтверджували б, що кошти сплачені особі, з якою укладено договір про транспортне обслуговування і котра сама виконала зобов`язання або залучила іншу особу на відповідній правовій підставі.

Приписами пункту 2 частини 6 статті 54 МК України встановлено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій – четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ненадання таких документів надало Митниці право коригувати митну вартість відповідно до приписів частини 1 статті 55 МК України.

Цією нормою права встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Приписами частин 2 і 3 статті 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до приписів частини 1 статті 57 МК України наступним методом після основного є метод за ціною договору щодо ідентичних товарів.

Тобто, щоб застосувати цей метод, треба встановити імпорт ідентичного товару, який розмитнили за ціною договору (за першим методом).

Суд витребував у Державної митної служби України (далі – Служба) інформацію стосовно імпорту ідентичного товару за першим методом у максимально наближений час до 24 лютого 2025 року (за 90 днів) (Том 1 а.с.116-117).

Такий строк (90 днів) встановлено приписами частини 3 статті 62 МК України.

Служба надала інформацію про відсутність імпортних операцій у згаданий строк (Том 1 а.с.125).

У такому випадку відповідач мав застосовувати резервний метод.

Приписами частин 1-2 статті 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Коригуючи митну вартість товару, Митниця використала вартість культиватора такої ж моделі (76261,24 Євро), яка визнана відповідно до митної декларації від 23 вересня 2024 року (Том 1 а.с.45).

Коригуючи митну вартість товару, відповідач мав роз`яснення виробника (Компанії), що культиватори вартістю 42962,56 Євро і 76261,24 Євро різняться у комплектації і ціні (Том 1 а.с.48).

Обчисливши розрахункову фактурну вартість у 62061 Євро, Митниця не погодилась з вартістю виробника, не пояснивши логічно і детально, у чому полягає її заниження (42962,56 Євро).

Водночас відповідач не пояснив, чому не взяв до уваги митну декларацію стосовно імпорту культиватора такої ж моделі від 18 березня 2024 року (Том 1 а.с.238-248).

Його вартість становила 51989,05 Євро (Том 1 а.с.248).

Умова поставки за цією митною декларацією такі ж як і у Товариства (FCA (Рихнов над Кнєжноу (Чехія)) (Том 1 а.с.238).

Заслуговує увагу і те, що підставою коригування митної вартості стало ненадання належних документів стосовно витрат на перевезення.

Однак, коригуючи митну вартість, відповідач зарахував до неї таку ж суму витрат на перевезення, яку задекларувало Товариство (25918,16 грн) (Том 1 а.с.30-35).

Отже Митниця переслідувала таку мету коригування митної вартості – збільшення вартості товару, а не витрат на перевезення.

Документи, які подані до митного оформлення, не містили жодних сумнівів що вартості товару (ціна товару у всіх документах однакова).

Підсумовуючи, суд зробив висновок про протиправність (необгрунтованість) і скасування рішення про коригування митної вартості (порушення пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України).

Отже, позов належить задовільнити.

Рішення суду може стати підставою для повторного коригування митної вартості товару, що дозволено приписами частини 1 статті 55 МК України.

Судові витрати складаються зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн і витрат на правничу допомогу – 7500 грн (Том 1 а.с.22, 88-91)

11 квітня 2025 року Товариство і адвокат Іванов О.В. уклали договір про надання правничої допомоги (до звернення до суду) (Том 1 а.с.88).

Загальна сума вартості послуг складається з гонорару у сумі 7500 грн.

11 квітня 2025 року Товариство сплатило кошти (Том 1 а.с.89).

Судом встановлено, що адвокат опрацював документи і склав позовну заяву, в якій структуровано зазначив норми права, корті регулюють спірні правовідносини, сутність порушеного права і фактичні обставини справи, брав участь у 4 судових засіданнях і склав заяви (клопотання) з важливих процесуальних питань.

Приписами частини 9 статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Митниця заявила про неспівмірність витрат на правову допомогу (Том 1 а.с.30-35).

Заявлена сума витрат на правничу допомогу прийнятна з урахуванням складності справи, затраченого адвокатом часу на виготовлення позову і процесуальних документів, значення для Товариства і кількості судових засідань.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Задовільнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс – А».

Визнати протиправним і скасувати рішення Кропивницької митниці від 25 лютого 2025 року №UA901000/2025/000024/1 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кропивницької митниці (код 44005668; вул.Лавандова,27Б м.Кропивницький Кіровоградська область) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроресурс – А» (код 39374096; вул.Перша Виставкова,29М м.Кропивницький Кіровоградська область) судові витрати у сумі 9922,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ