Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №320/16981/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Київ справа №320/16981/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 1641894-24/10-19 від 12.01.2024 року винесене ГУ ДПС у Київській області відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що контролюючим органом неправильно визначено розмір грошового зобов`язання в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні, оскільки воно було обраховано, у тому числі, на підставі неправильно визначеної площі земельної ділянки, з огляду на що повідомлення-рішення має бути скасовано.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 5 вересня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Відповідач позов не визнав, надав відзив на позовну заяву, в якому доводив правомірність податкового повідомлення-рішення тією обставиною, що інформація стосовно земельної ділянки наявна в базі даних ДПС, відповідно до якої повідомлення-рішення було сформовано, враховуючи викладене просив у позові відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач: ОСОБА_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України Серія НОМЕР_1 , виданим Рокитнянським РВ ГУ МВС України в Київській області 28.12.1995, РНОКПП: НОМЕР_2 ,

Позивачу на праві приватної власності належить земельна ділянка з кадастровим номером 3223786000:06:037:0024, площею 1,4005 га., що розташована за адресою Київська область, Рокитнянський район (Синявська сільська рада); нормативна грошова оцінка: 26365.96 грн., вказані обставини підтверджуються витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9930043712023 від 18.10.2023, інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.10.2023;

земельна ділянка з кадастровим номером 3223786000:06:037:0014, площею 0,2774 га., що розташована за адресою Київська область, Рокитнянський район (Синявська сільська рада); нормативна грошова оцінка: 5373,16 грн., вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.02.2024;

земельна ділянка з кадастровим номером 3223786000:06:037:0011, площею 0,5491 га., що розташована за адресою Київська область, Рокитнянський район (Синявська сільська рада); нормативна грошова оцінка: 3979,35 грн., вказані обставини підтверджуються інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 26.02.2024.

12 січня 2024 року Головним управлінням ДПС у Київський області було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «МПЗ» № 1641894-24/10-19, яким позивачу визначено мінімальне податкове зобов`язання у загальній сумі 3812,19 грн. за 2022 рік щодо земельних ділянок: з кадастровим номером 3223786000:06:037:0014, площею 0,2774 га., у сумі 2108,98 грн., ділянка з кадастровим номером 3223786000:06:037:0011, площею 0,5491 га., у сумі 456,79 грн., з кадастровим номером 3223786000:06:037:0024, площею 1,4050 га. у сумі 1246,42 грн.

Позивач не погоджується із вказаним повідомленням-рішенням, оскільки площа земельної ділянки з кадастровим номером 3223786000:06:037:0024 в ППР вказана, як 1,4050 га, хоча правильна її площа 1,4005 га, враховуючи, що розмір земельної ділянки впливає на суму грошового зобов`язання позивач вважає податкове повідомлення-рішення форми «МПЗ» від 12.01.2024 № 1641894-24/10-19 протиправним тому звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив із такого.

Згідно з ч. 1ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі- ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно з пп.16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За правилами п.37.2 ст. 37 ПК України податковий обов`язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов`язує сплату ним податку.

30 листопада 2021 року з метою забезпечення збалансованості бюджетних находжень шляхом підвищення ефективності використання економічних ресурсів країни, а також усунення прогалин чинного законодавства Верховна Рада України прийняла Закон України № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі- Закон № 1914-ІХ), який набрав чинності 1 січня 2022 року.

Зазначеним законом, серед іншого, запроваджено поняття «мінімального податкового зобов`язання» (далі - МПЗ).

За визначенням, наведеним в пп.14.1.114-2 п. 14.1 ст. 14 ПК України, МПЗ - мінімальна величина податкового зобов`язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума МПЗ, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі-підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов`язанням (далі - ЗМПЗ).

Першим роком, за яким визначається МПЗ, є 2022 рік (п. 64 підрозділу 10 розділу ХХПК України).

Розділом IV ПК України «Податок на доходи фізичних осіб» врегульовані питання, пов`язані із оподаткуванням доходів фізичних осіб (ст.ст. 162, 179).

Згідно з пп.162.1.1-1 п. 162.1 ст. 162 ПК України платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа - резидент, яка володіє та/або користується (орендує (суборендує), на умовах емфітевзису, постійно користується) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, у частині МПЗ.

Відповідно до пп.54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, […], якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, […], є контролюючий орган.

Статтею 170 ПК України визначено особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів; при цьому особливості визначення ЗМПЗ платників податку власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, визначені п.170.14 зазначеної статті.

Відповідно до пп.170.14.1 п. 170.14 ст. 170 ПК України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, ЗМПЗ визначається контролюючим органом.

За правилами, наведеними в пп.170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України, МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

При обчисленні МПЗ нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених п.271.2 ст. 271цьогоКодексу.

Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою ЗМПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов`язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.

Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом, за несвоєчасну сплату річного податкового зобов`язання на суму позитивного значення різниці між сумою ЗМПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.

Таке річне податкове зобов`язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст. 102цьогоКодексу.

Позитивне значення різниці між сумою ЗМПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів є частиною зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб.

Сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення різниці між сумою ЗМПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги площі кожної із земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, та сплачується (перераховується) до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

За правилом, наведеним в пп.170.14.4 п. 170.14 ст. 170 ПК України, сума податку на доходи фізичних осіб у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів у наступному податковому (звітному) році.

Відповідно до пп.170.14.5 п. 170.14 ст. 170 ПК України до загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів платника податку включаються:

податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Підпунктом 170.14.6 п. 170.14 ст. 170 ПК України встановлено, що у разі згоди платника податку з визначеним контролюючим органом ЗМПЗ та/або розрахованою сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку зобов`язаний сплатити зазначену у відповідному податковому повідомленні-рішенні суму податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі незгоди платника податку з визначеним контролюючим органом ЗМПЗ та/або розрахованою у відповідному податковому повідомленні-рішенні сумою річного податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб такий платник податку має право у порядку, встановленому ст. 42 цього Кодексу, звернутися до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних, використаних для розрахунку суми податку на доходи фізичних осіб, з наданням підтвердних документів, зокрема щодо:

земельних ділянок, що знаходяться у платника податку у власності та/або постійному користуванні або в оренді (суборенді, емфітевзисі), їх нормативної грошової оцінки та площі;

суми доходу, отриманого від реалізації власної сільськогосподарської продукції;

суми сплачених податків, зборів, платежів.

Підпунктами 271.1.1 - 271.1.2 п.271.1 ст. 271 ПК України передбачено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельної ділянки, нормативну грошову оцінку якої не проведено.

Правила визначення МПЗ наведені уст. 38-1 ПК України.

Згідно з пп.38-1.1.2 п. 38-1.1 ст. 38-1 ПК України МПЗ щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:

МПЗ = НГО x S x К x М / 12, де:

МПЗ- мінімальне податкове зобов`язання;

НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю;

S - площа земельної ділянки, гектарах;

К - коефіцієнт, що становить 0,05;

М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.

При цьому, п. 67 підрозділу 10 розділу ХХПК України установлено, що тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у пп.пп.38-1.1.1і 38-1.1.2 п.38-1.1 ст. 38-1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,04.

За правилами, наведеними в пп.38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 ПК України, МПЗ визначається за період володіння (користування) земельною ділянкою, який припадає на відповідний податковий (звітний) рік.

Пунктом 38-1.2 ст. 38-1 ПК України встановлено, що мінімальне податкове зобов`язання не визначається для:

земельних ділянок, що використовуються дачними (дачно-будівельними) та садівничими (городницькими) кооперативами (товариствами), а також набуті у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) у результаті приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи перебували у їх постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування, крім таких земельних часток (паїв), переданих органами місцевого самоврядування в оренду;

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю або єдиний податок четвертої групи, що перебувають у консервації, або забруднені вибухонебезпечними предметами, або щодо яких прийнято рішення про надання податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів на підставі заяв платників податків про визнання земельних ділянок непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами.

МПЗ для земельних ділянок, земельних часток (паїв), передбачених абз. 7 цього пункту, не визначається за період, за який не визначається плата за землю або єдиний податок четвертої групи.

Виходячи з приписів пп.пп. 38-1.1.2, 38-1.1.4 п. 38-1.1 ст. 38-1 ПК України: МПЗ щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223786000:06:037:0024, має складати:

26365.96 грн (НГО) x 1,4005 га (S) x 0,04 (К) x 8 (М) / 12 = 984,68 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає, що Головним управлінням ДПС у Київській області неправильно обраховано розмір грошового зобов`язання за земельну ділянку з кадастровим номером 3223786000:06:037:0024.

Суд відхиляє доводи відповідача стосовно того, що ним була використана інформація, яка міститься в базі ДПС, з огляду на те, що така інформація є внутрішньою та має інформаційний характер, натомість за приписами пп. 170.14.3 п. 170.14 ст. 170 ПК України МПЗ обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.

Наявними матеріалами справи підтверджено доводи позивача щодо застосованого відповідачем неправильного розміру земельної ділянки при обрахунку МПЗ.

При цьому, суд зазначає, що спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним не тільки з огляду на помилково застосовану площу земельної ділянки, але й враховуючи неправильно застосований коефіцієнт.

Крім цього, визначаючи грошове зобов`язання щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223786000:06:037:0014, площею 0,2774 га. та земельної ділянки з кадастровим номером 3223786000:06:037:0011, площею 0,5491 га., відповідачем також не враховано приписи п. 67 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, відповідно до яких що тимчасово, для розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт «К», визначений у пп.пп.38-1.1.1 та 38-1.1.2 п.38-1.1 ст. 38-1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,04.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

З огляду на встановлені фактичні обставини справи та правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення № 1641894-24/10-19 від 12.01.2024 року винесене ГУ ДПС у Київській області відносно ОСОБА_1 не відповідає наведеним в ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду не спростовують.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та, зокрема рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року (заява 4909/04), відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Як наслідок, спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно, адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.

З матеріалів справи слідує, що Позивач є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджено копією пенсійного посвідчення наявного у матеріалах справи № 2515105190, виданого 31.05.2017 (Серія НОМЕР_3 ).

Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» позивач є звільненим від сплати судового збору.

Відповідно до абз 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи наведене питання щодо розподілу судових витрат судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 72-77, 139, 243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 1641894-24/10-19 від 12.01.2024 року винесене ГУ ДПС у Київській області відносно ОСОБА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено та підписано 18 травня 2026 року.

Суддя Кочанова П.В.