Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №640/38106/21 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. справа № 640/38106/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт,-

ВСТАНОВИВ:

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся в Окружний адміністративний суд м.Києва із позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 », від 08.10.2021 №КВ 051211005783.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що наявні підстави для припинення права на виконання будівельних робіт, яке набуте ОСОБА_1 згідно з поданим повідомленням про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.10.2021 №КВ 051211005783, у зв`язку з тим, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомлені в частині належним чином розробленої та затвердженої проектної документації, чим порушено вимоги ч.8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Вважав, що будівельні роботи із реконструкції на підставі проєкту, затвердженого замовником, однак розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності (не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень), тобто без належно розробленого та відповідно затвердженого проєкту, є однією з ознак вважати такий об?єкт самочинним. Звернув увагу, що власником нежитлового приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 не надано дозвільну документацію, відповідно не погоджено облаштування вхідної групи нежитлового приміщення за вказаною адресою. Тому, з метою прав та інтересів громади від можливих порушень та з метою запобігання несприятливих наслідків просив суд припинити право на виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об?єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об?єктів з незначними наслідками (CС1) від 08.10.2021 №КВ 051211005783, яке подане ОСОБА_1 .

Додатково вказав, що позивач не видавав, не реєстрував документів, які засвідчують прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта «Реконструкція квартири № 40 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 ». Замовник будівництва чи будь-які інші особи не зверталися із декларацією про готовність до експлуатації вказаного об`єкта. Повідомив, що у володінні Департаменту відсутня будь-яка інформація щодо цього об`єкта будівництва, зокрема стосовно проведення технічної інвентаризації, фактичного закінчення будівельних робіт тощо.

Позовну заяву згідно з ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва Погрібніченка І.М. від 05.01.2022 прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження та відкрито провадження в справі.

На виконання Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399, судову справу №640/38106/21 передано до Івано-Франківського окружного адміністративного суду та розподілено судді Боршовському Т.І.

Ухвалою від 07.03.2025 суддею Боршовським Т.І. дану справу прийнято до провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

У зв`язку з відрахуванням судді Боршовського Т.І зі штату Івано-Франківського окружного адміністративного суду (наказ від 03.03.2026 №55-ОС) та повторного автоматизованого розподілу даної судової справи між суддями для розгляду справи визначено суддю Могилу А.Б.

Ухвалою судді від 18.03.2026 прийнято до провадження адміністративну справу за позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 та розпочато з початку розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Ухвала від 18.03.2026 відповідно до частини 10 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України направлена відповідачу із дотриманням вимог статті 126 Кодексу.

Відповідачем ухвала про прийняття до провадження не отримана з незалежних від суду причин, що підтверджується довідкою Укрпошти із відміткою: «за закінченням терміну зберігання». Вказана ухвала суду, відповідно до пункту 2 частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, направлена на адресу місця проживання відповідача, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Враховуючи, що вказана ухвала направлялася поштовим відправленням із відміткою «судова повістка», ця ухвала вважається врученою належним чином.

Судом, у відповідності до частини 1 статті 130 Кодексу адміністративного судочинства України, 10.04.2026 на офіційному сайті Судової влади України, веб-сторінці Івано-Франківського окружного адміністративного суду, опубліковано оголошення про розгляд даної справи (а.с.123).

Таким чином, судом вчинено усі можливі заходи з метою повідомлення відповідача про розгляд даної адміністративної справи.

У встановлений судом строк відзиву на позовну заяву та інших заяв по суті справи від відповідача до суду не надходило.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду даної справи на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.

Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зареєстрував подане замовником, ОСОБА_1 , на об`єкт будівництва «Реконструкція квартири №40 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: вулиця Миропільська, 27/16 у Дніпровському районі м. Києва» повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об??єктів з незначними наслідками (CС1) від 08.10.2021 №КВ 051211005783. При цьому, у розділі «Планувальні обмеження» зазначено, що до початку будівельних робіт рекомендовано надати до Департаменту містобудування та архітектури затверджену проектну документацію для внесення відомостей до містобудівного кадастру. До початку проектування отримати згоду балансоутримувача (управителя, ОСББ, тощо) житлового будинку, власників (співвласників) приміщень, інтереси яких зачіпаються, власника або користувача земельної ділянки на наміри щодо влаштування вхідної групи та її елементів, на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи. Елементи вхідної групи (сходи) проектувати та виконати з легких конструкцій консольного типу без влаштування фундаментів та зайняття земельної ділянки. Рівень покрівлі (навісу, козирку) не повинен перевищувати позначку підлоги вище розташованих приміщень основної частини будинку (а.с.25-28).

Згідно з наказом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.11.2021 №1224 Управлінню контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) наказано здійснити проведення позапланової перевірки ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова група «Сателлєс», відповідальної особи за проведення технічного нагляду - Лімачова Юрія Вячеславовича, відповідальної особи за проведення авторського нагляду - ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об?єкті будівництва: «Реконструкція квартири №40 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: вул. Миропільська, 27/16 у Деснянському районі м. Києва» (а.с.16).

Під час вказаної перевірки позивач листом від 09.11.2021 №073-9617 звернувся до відповідача та ТОВ «Консалтингова група «Сателлєс» у якому зазначив про необхідність їх прибуття 16.11.2021 об 11:00 год. до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). При цьому, необхідно надати документи для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (а.с.29).

Докази прибуття відповідача та/або уповноважених осіб на призначену дату та подання документів необхідних для проведення перевірки у матеріалах справи відстуні.

Крім цього, позивач звернувся до Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» із листом від 09.11.2021 №073-9615 в якому просив повідомити Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо надання замовникові будівництва згоди на наміри влаштування вхідної групи та її елементів, на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи та на розміщення місць автостоянок у нормативній кількості в межах радіусу досяжності об?єкта будівництва (а.с.30-32).

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» листом від 25.11.2021 №103/45-5089 повідомило, що для погодження на облаштування вхідної групи власнику нежитлового приміщення необхідно надати до Підприємства проєктно-дозвільну документацію. Після надання відповідної документації та погодження власників прилеглих квартир та нежитлових приміщень, Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» буде розглянуто таке питання. Станом на 23.11.2021 власником нежитлового приміщення житлового будинку №27/16 на вулиці Миропільській не надано дозвільну документацію. Відповідно, Підприємством не погоджено облаштування вхідної групи нежитлового приміщення за вказаною адресою (а.с.33).

Вважаючи, що право на виконання вищевказаних будівельних робіт підлягає припиненню, позивач звернувся із даним позов до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд застосовує нормативно-правові акти в редакції чинній на момент виникнення таких правовідносин і виходить з наступного.

Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) та Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20.05.1999 № 687-XIV (далі - Закон № 687-XIV).

Згідно з ч.1 ст.10 Закону № 687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

За приписами ч.1 ст.34 Закону №3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після: 1) подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об`єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об`єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) видачі замовнику органом державного архітектурно-будівельного контролю дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об`єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України «Про оцінку впливу на довкілля».

Як зазначено у ч.8 ст.36 Закону №3038-VI замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону №3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

У ст.5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі – Закон № 2780-XII) зазначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об`єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням норм і правил; розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; раціональне використання земель та територій для містобудівних потреб, підвищення ефективності забудови та іншого використання земельних ділянок; охорона культурної спадщини, збереження традиційного характеру середовища населених пунктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва; інформування через медіа громадян про плани перспективного розвитку територій і населених пунктів, розміщення важливих містобудівних об`єктів; участь громадян, об`єднань громадян в обговоренні містобудівної документації, проектів окремих об`єктів і внесення відповідних пропозицій до державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій; захист прав громадян та громадських організацій згідно із законодавством.

Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав (ч.2 ст.382 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.2 ст.26 Закону №3038-VI суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №3038-VI проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об`єктів (крім об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об`єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Як зазначено у ч.1 ст.29 Закону №3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

За п.8 ч.1 ст.1 Закону №3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом ч.1 ст.9 Закону № 687-XIV будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, норм і правил у порядку, визначеному Законом №3038-VI.

У ст.23 Закону № 687-XIV встановлено, що замовники на проектування і будівництво об`єктів архітектури мають право: обирати архітектора - розробника проекту або залучати його за результатами архітектурного чи містобудівного конкурсу, обирати підрядника на будівництво або залучати його за результатами будівельного тендера; затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки; здійснювати контроль і технічний нагляд за додержанням вимог містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки під час проектування об`єкта архітектури, затвердженого проекту під час будівництва; залучати осіб, які мають кваліфікаційний сертифікат, для здійснення функцій замовника та інжинірингу.

Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником (ч.1 ст.31 Закону №3038-VI).

Згідно з ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

За приписами ч.7 ст.36 Закону №3038-VI право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: 1) подання замовником заяви про припинення права, набутого на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт; 2) отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником; 3) на підставі судового рішення, що набрало законної сили.

Відповідно до ч.2 ст.39-1 Закону №3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення. Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.

Замовник будівництва після припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, або скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації може повторно надіслати повідомлення або подати декларацію згідно з вимогами, встановленими законодавством (ч.3 ст.39-1 Закону №3038-VI).

Тобто, скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт може бути у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

При цьому, чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.

Верховний Суд у постановах від 23 серпня 2023 року по справі №640/7308/19, від 22 січня 2021 року по справі №640/11869/20, від 20 травня 2021 року по справі №826/7115/17 зробив висновок про те, що факт подання наведених у надісланому повідомленні та у зареєстрованій декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, може бути виявлений органом ДАБІ не лише за результатом проведеної перевірки. При цьому, достатньою та необхідної правовою підставою для скасування органом архітектурно-будівельного контролю реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об`єкта до експлуатації є встановлення факту наведення у них замовником недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів чи відхилення від проектної документації, що дає підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом; закон не зобов`язує органи ДАБІ проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною.

У зареєстрованому позивачем повідомленні від 08.10.2021 №КВ 051211005783, яке подане ОСОБА_1 , на об`єкт будівництва «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 », у розділі «Планувальні обмеження» зазначено, що до початку проектування відповідач повинен отримати згоду балансоутримувача (управителя, ОСББ, тощо) житлового будинку, власників (співвласників) приміщень, інтереси яких зачіпаються, власника або користувача земельної ділянки на наміри щодо влаштування вхідної групи та її елементів, на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи. Елементи вхідної групи (сходи) проектувати та виконати з легких конструкцій консольного типу без влаштування фундаментів та зайняття земельної ділянки. Рівень покрівлі (навісу, козирку) не повинен перевищувати позначку підлоги вище розташованих приміщень основної частини будинку (а.с.25-28).

Водночас, під час проведення позапланової перевірки Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено, що станом на 23.11.2021 власником нежитлового приміщення житлового будинку АДРЕСА_2 не надано дозвільної документації. Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м. Києва» не погоджено облаштування вхідної групи нежитлового приміщення за вказаною адресою.

Вказане підтверджується листом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Дніпровського району м.Києва» від 25.11.2021 №103/45-5089.

Тобто, повідомлення ОСОБА_1 про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 », що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 08.10.2021 №КВ 051211005783, містить недостовірні відомості щодо належним чином розробленої та затвердженої документації, оскільки відповідачем не виконано вимоги розділу «Планувальні обмеження».

При цьому, відповідачем не спростовано факту неотримання згоди балансоутримувача (управителя, ОСББ, тощо) житлового будинку, власників (співвласників) приміщень, інтереси яких зачіпаються, власника або користувача земельної ділянки на наміри щодо влаштування вхідної групи та її елементів, на порушення благоустрою прибудинкової території для влаштування підходу до вхідної групи.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, враховуючи те, що наявність недостовірних даних щодо правових підстав виконання будівельних робіт без належних документів підтверджується доказами та жодним чином не спростовано відповідачем, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 », від 08.10.2021 №КВ 051211005783, є обґрунтованими.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позов Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про припинення права на виконання будівельних робіт підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України під час задоволення позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У даній справі судові витрати відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Припинити право ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 під нежитлове приміщення (офіс з торговим залом) з влаштуванням вхідної групи за адресою: АДРЕСА_2 », від 08.10.2021 №КВ 051211005783.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.