Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №300/2071/26 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. справа № 300/2071/26

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Потятинник Юрій Романович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Потятинник Юрій Романович, звернулася в суд із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій щодо відмови в переведенні з пенсії за віком відповідно до Закону Украйни "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу"; зобов`язання провести перерахунок пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та виплатити різницю, починаючи з 13.02.2026 відповідно до даних довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №6 від 12.02.2026 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі №7 від 12.02.2026, які видані Коломийською районною державною адміністрацією.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 13.02.2026 позивач звернулася до відповідача із письмовою заявою про перевід її на пенсію державного службовця з якої її було переведено відповідачем без її згоди та відома на пенсію на загальних підставах. У заяві позивач просила також провести перерахунок пенсії на підставі поданих нею актуальних довідок про складові заробітної плати. Відповідач листом від 13.03.2026 відмовив у задоволенні вищевказаної заяви з мотивів того, що діючим законодавством не передбачено перерахунку пенсій державним службовцям, у зв`язку із збільшення заробітної плати діючим державним службовцям, а тому перевід на пенсію державного службовця позивачу невигідний, так як не призведе до збільшення розміру отримуваної пенсії. Вважає, що відповідач оспорюваними діями протиправно відмовив у переводі з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та у відповідному перерахунку розміру пенсії, з урахуванням наявності статусів «інваліда 3 групи довічно» та «ветерана праці».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2026 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. Зазначив, що оскільки 01.05.2016 набрав чинності Закон №889-VIII "Про державну службу", згідно з п.2 Прикінцевих та перехідних положень якого втратив чинність Закон № 3723-XII, окрім статті 37, що застосовується до призначення пенсій державним службовцям. Законом №889-VIII не передбачено можливість здійснення перерахунків уже призначених пенсій державним службовцям. При цьому, згідно з пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" №889-VIII збережено право державних службовців лише на призначення (не перерахунок) на умовах статті 37 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ. Окрім цього, позивач не зверталася до Пенсійного фонду із заявою встановленого зразка щодо переведення на інший вид пенсії, відповідно рішення про відмову в такому переведенні відповідачем не приймалося. Таким чином, позивач не може вимагати прийняття рішення про перерахунок пенсії в судовому порядку без попередньої відмови в здійсненні такого перерахунку органом Пенсійного фонду.

Суд, розглянувши відповідно до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 13.02.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про перевід її на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу" та перерахунок пенсії на підставі довідок про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 12.02.2026 №6 та №7, виданих Коломийською районною державною адміністрацією (а.с.12-13, 28).

За результатами розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області листом від 13.03.2026 №5879-3920/А-02/8-0900/26 фактично відмовив позивачу у переведенні на інший вид пенсії та врахуванні наданих довідок про складові заробітної плати. У листі вказано, що заявниця з 28.11.2011 перебувала на обліку як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 28.04.2014, згідно з поданою заявою її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу". З 01.05.2020 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", як більш вигідний для позивача вид пенсії. Водночас Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсії відповідно до даного закону з урахуванням заробітної плати після призначення пенсії (а.с.10-11).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII (надалі також - Закон №889-VIII), який набрав чинності 01.05.2016.

Статтею 90 Закону №889-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

До 01.05.2016 діяло законодавство у сфері державної служби, яке передбачало право державного службовця на призначення пенсії на умовах, визначених статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII (надалі також - Закон №3723-VIII).

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону №3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом пункту 8 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством, тобто відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ після 1 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ і "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби. Після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за №889-VІІІ та мають передбачені частиною 1 статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 за №3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Із матеріалів справи вбачається, що підставою для відмови в переведенні позивача на пенсію державного службовця стало зменшення розміру пенсії при такому переході. У листі відповідача від 13.03.2026 вказано, що перерахунок раніше призначених пенсій по новій довідці про заробітну плату не передбачено Законом №889-VІІІ, а з 28.04.2014 до 01.05.2020 позивач уже отримувала пенсію державного службовця (а.с.10-11).

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону № 1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду від 25 травня 2023 року в справі № 580/3805/22.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами частини 3 статті 45 Закону №1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

Згідно з пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення. До такого переведення розмір пенсій, призначених відповідно до зазначених законів, не переглядається. Пенсії, призначені відповідно до зазначених законів, індексуються у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про статус народного депутата України", "Про наукову і науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону, а також видатки на індексацію зазначених пенсій фінансуються за рахунок коштів державного бюджету.

Як уже зазначено судом вище, позивач з 28.04.2014 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" №3723-VIII.

Отже, ОСОБА_1 реалізувала своє право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" в 2014 році, звернувшись до органу Пенсійного фонду з заявою про переведення на даний вид пенсії.

З 01.05.2020 позивача автоматично переведено з пенсії за віком, призначеної за нормами Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком за нормами Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З таким рішенням Пенсійного органу позивач погодилася і його не оскаржила.

Надалі, 13.02.2026 позивач звернулася до Пенсійного органу із заявою, у якій просила перевести її на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу".

При цьому ОСОБА_1 додала до заяви нові довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №6 від 12.02.2026 та довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, класифікацію яких було проведено, має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі №7 від 12.02.2026, які видані Коломийською районною державною адміністрацією.

Тобто ОСОБА_1 просить пенсійний орган перевести її на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", право на яку було реалізовано нею ще в 2014 році.

Суд наголошує, що пунктом 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо особі призначено пенсію відповідно до законів України, зокрема "Про державну службу", її виплата продовжується до переведення за бажанням особи на пенсію на інших підставах або за бажанням особи поновлюється у розмірі, який було встановлено до переведення.

Тобто, ОСОБА_1 має право на поновлення пенсійної виплати призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", однак у розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону №1058, яке відбулося 01.05.2020.

Суд зауважує, що пенсійний орган відмовив позивачу в переведенні на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" не з підстав відсутності у неї права на таку пенсію, а з підстав недоцільності, оскільки пенсійна виплата в разі такого переведення буде меншою, ніж позивач отримує. Тобто, суть спору в цій справі стосується не права позивача на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу", а права розрахунку пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із врахуванням довідок, виданих Коломийською районною державною адміністрацією 12.02.202 №6 та №7.

Врахування довідок про заробітну плату при обчисленні розміру пенсійних виплат у разі переведення позивачки з одного виду на інший, призведе до фактичного перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку із збільшенням розміру заробітної плати державних службовців, що суперечить вимогам чинного пенсійного законодавства.

Суд зауважує, що довідки Коломийської районної державної адміністрації від 12.02.2026 №6 та №7 видані для призначення згідно з пунктом 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, в той час як позивачу вже була з 28.04.2014 призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, а з 01.05.2020 позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Суд бере до уваги правову позицію, викладену у Рішенні Конституційного Суду України від 23 грудня 2022 року №3-р/2022 у справі №3-132/2018 (5462/17), ухваленому за конституційною скаргою щодо перевірки на відповідність Конституції України підпункту 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державну службу" №889-VIII.

У зазначеному Рішенні Конституційний Суд України визнав вказане положення таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), у частині, в якій воно унеможливлювало здійснення перерахунку пенсій, призначених відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XІІ зі змінами. Водночас Суд наголосив на обов`язку Верховної Ради України внести відповідні законодавчі зміни з метою врегулювання порядку і механізму перерахунку пенсій, призначених за зазначеною нормою, з урахуванням приписів Конституції України, принципу правової визначеності та висновків цього Рішення.

Таким чином, Конституційний Суд України підтвердив необхідність законодавчого унормування механізму реалізації права на перерахунок пенсії державного службовця, однак до моменту такого врегулювання саме по собі визнання норми неконституційною не створює підстав для автоматичного перерахунку пенсії в судовому порядку без відповідного законодавчого механізму.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 лютого 2023 року в справі № 520/6418/21, від 19 березня 2025 року в справі №300/936/23, від 17.09.2025 в справі №560/5257/22, в ухвалах від 22.01.2026 в справі № 340/9050/23, від 18.02.2026 у справі №140/9210/24.

Оскільки предметом розгляду цієї справи є встановлення права позивача на перехід на пенсію державного службовця саме з врахуванням довідок, виданих Коломийською районною державною адміністрацією 12.02.202 №6 та №7 про складові заробітної плати державного службовця, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області цілком правомірно відмовило позивачу в задоволенні її звернення.

Тобто, за бажанням позивача їй може бути поновлена виплата пенсії державного службовця, проте в розмірі, який було встановлено до переведення на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Суд також звертає увагу, що нові довідки були видані за формою, затвердженою Порядком №622.

Проте, вказані довідки не створюють правових підстав для перерахунку пенсії позивача із одночасним переведенням на пенсію за Законом № 889-VIII, оскільки довідки за зазначеною формою, згідно із пунктом 5 Порядку № 622 видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Потятинник Юрій Романович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.