Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №260/1646/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 травня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1646/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Фабіан Наталії Арпадівни ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Фабіан Наталію Арпадівну звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі в період з 19.10.2020 по 31.12.2020 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та інших видів грошового забезпечення, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року; 2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 19.10.2020 року по 31.12.2020 року, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, премії та інші види грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 3) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі в період з 01.01.2021 по 31.12.2021 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та інших видів грошового забезпечення, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року; 4) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, премії та інші види грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 5) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі в період з 01.01.2022 по 06.04.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та інших видів грошового забезпечення, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року; 6) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2022 року по 06.04.2022 року, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, премії та інші види грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 7) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі в період з 23.09.2023 по 31.12.2023 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та інших видів грошового забезпечення, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року; 8) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 23.09.2023 року по 31.12.2023 року, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, премії та інші види грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 9) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі в період з 01.01.2024 по 31.12.2024 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та інших видів грошового забезпечення, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2024 року; 10) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2024 року по 31.12.2024 року, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, премії та інші види грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 11) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 у належному розмірі в період з 01.01.2025 по 28.02.2025 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії та інших видів грошового забезпечення, із врахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2025 року; 12) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 01.01.2025 року по 28.02.2025 року, а також виплачені за вказаний період: грошову допомогу для оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально побутових питань, премії та інші види грошового забезпечення, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44; 13) визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця); 14) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нар

Нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по 28.02.2025 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

31 березня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

1. Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 29 січня 2020 року - дати набрання чинності судовим рішенням у справі №826/6453/18 виникли підстави для визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Разом з цим, слід зазначити, що з 30 січня 2020 року знов почало діяти правило двох розрахункових величин обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме: 1) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року; 2) 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року. При цьому, статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09 листопада 2023 року № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється. Відповідно до Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця. Зважаючи на це, у Позивача виникло право на виплату поточної індексації грошового забезпечення з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2025 року включно. За наведених обставин, бездіяльність Відповідача щодо нарахування та виплати Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2025 року (включно) із урахуванням березня 2018 року, як місяця підняття доходу (базового місяця) є протиправною.

03 квітня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування зазначають, що згідно з Постановою №704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується. Крім того, на цей час у зв`язку зі збройною агресією проти України з боку російської федерації в країні діє особливий період. У державі склалася складна фінансово-економічна ситуація. З метою подолання її наслідків впродовж 2015 року Радою національної безпеки і оборони України прийнято ряд рішень, зокрема: рішення від 25.01.2015 «Про надзвичайні заходи протидії російській загрозі та проявам тероризму, підтримуваним російською федерацією», введене в дію указом Президента України 14.02.2015 № 85/2015; рішення від 18.02.2015 «Про заходи щодо створення належної матеріально технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, а також учасників бойових дій та інвалідів війни», введене в дію указом Президента України 12.03.2015 № 140/2015; рішення від 06.05.2015 «Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України та додаткові заходи щодо забезпечення обороноздатності держави», введене в дію Указом Президента України від 26.05.2015 № 285/2015. Оскільки, Міністерство оборони України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва, наявний фінансовий ресурс направляється на здійснення заходів щодо укріплення обороноздатності держави, протидії російській загрозі та проявам тероризму, а також створення належної матеріально-технічної бази для лікування, реабілітації та оздоровлення військовослужбовців та інших осіб, у тому числі, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції.

Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що 19 жовтня 2020 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 195 солдата ОСОБА_1 , призначеного наказом Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 21 вересня 2020 року №27-РС на посаду стрільця групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прибув із військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_3 , з 18 жовтня 2020 року зараховано до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 на всі види забезпечення, (а.с. 32).

06 квітня 2022 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 97 молодшого сержанта ОСОБА_1 , помічника начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , призначеного наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від 02 квітня 2022 року №8-РС на посаду начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_5 (по АДРЕСА_4 ), ВОС - 932308А, вважати, що справи та посаду здав з 06 квітня 2022 року і вибув до нового місця служби в м. Київ. 3 06 квітня 2022 року виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення, (а.с. 31).

23 вересня 2023 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 254 сержанта ОСОБА_1 , призначеного наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по особовому складу) від 18 вересня 2023 року №22-РС на посаду начальника групи охорони та патрульно-постової служби взводу охорони та патрульно-постової служби роти ІНФОРМАЦІЯ_3 , який прибув з військової частини НОМЕР_3 АДРЕСА_4 , з 23 вересня 2023 року зараховано до списків особового складу на всі види забезпечення, (а.с. 33).

28 лютого 2025 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 61 капітана ОСОБА_1 , начальника гауптвахти відділення організації охорони, патрульно-постової служби, розшуку та діяльності ІНФОРМАЦІЯ_6 , призначеного наказом начальника Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 06 грудня 2025 року №1605, на посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_4 , BOC-3420003, вважати таким, що справу та посаду здав, з 28 лютого 2025 року і вибув до нового місця служби в АДРЕСА_5 . 3 28 лютого 2025 року виключено із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_2 та всіх видів забезпечення, (а.с. 34).

03 лютого 2026 року наказом командира військової частини НОМЕР_4 ( по стройовій частині) № 36 майора ОСОБА_1 , заступника командира військової частини з психологічної підтримки персоналу звільненого у запас наказом командувача Сил підтримки Збройних Сил України (по особовому складу) від 26 січня 2026 року №17, за підпунктом «б» (за станом здоров`я за наявності інвалідності (якщо військовослужбовець не висловив бажання продовжувати військову службу)) пункту третього частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», вважати таким, що з 03 лютого 2025 року справи та посаду здав, з 03 лютого 2026 року виключено з списків особового складу частини та усіх видів забезпечення та направлено до ІНФОРМАЦІЯ_7 , (а.с. 48).

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Щодо застосування у період з 19 жовтня 2020 року по 06 квітня 2022 року та з 23 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, судом встановлено наступне.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (надалі - Закон 2011-XII).

Окрім того, цей Закон встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Згідно з частиною першою - третьою статті 9 Закону 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців (далі - Постанова № 704).

Відповідно до пункту 10 Постанови № 704 ця постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.

Постановою № 704, зокрема, затверджено: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 Постанови № 704 у редакції, чинній на момент прийняття постанови, визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначалися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас у пункті 1 приміток Додатку 1 до Постанови № 704 закріплено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

У примітці Додатку 14 Постанови № 704 визначено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 01 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до десяти гривень.

З 24 лютого 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), якою пункт 4 Постанови № 704 викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Як зазначалося вище, Постановою №704 затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі - Постанова № 103), якою внесено зміни до Постанови № 704, зокрема, пункт 4 викладено в новій редакції: установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14» (пункт 6 Постанови № 103).

Постанова №103 набула чинності 24 лютого 2018 року.

На момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 вже був викладений в редакції змін, викладених згідно з пунктом 6 Постанови № 103, відповідно передбачав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Водночас текст примітки, зокрема, додатків 1, 14 до Постанови № 704 - у зв`язку з прийняттям Постанови № 103 - не змінився, відповідно виникла неузгодженість тексту примітки з положеннями пункту 4 Постанови № 704 в редакції, викладеній згідно з пунктом 6 Постанови № 103.

Кабінет Міністрів України постановою від 28 жовтня 2020 року № 1038 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2006 р. №1644 і від 30 серпня 2017 р. № 704» виправив цю неузгодженість, виклавши, зокрема, примітку до додатку 1 до Постанови № 704 в новій редакції: « 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень». В аналогічній редакції викладена також і примітка додатку 14 до Постанови № 704.

Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.

Відтак з дати ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 відновилася первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, тобто та, яка була до внесення змін згідно з пунктом 6 Постанови № 103. Текст примітки до додатку 1 до Постанови № 704 в цьому контексті суттєвого значення вже не має, адже акцентується головним чином на тексті пункту 4 Постанови № 704, а надто на розмірі розрахункової величини - прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

Разом з тим, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704» (далі - Постанова № 481), яка набрала чинності 20.05.2023, скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та пунктом 2 постанови абзац перший викладено в такій редакції: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

Таким чином, з 20.05.2023 (дата набрання чинності Постановою № 481) базова величина, з якої обраховується розміри посадових окладів, окладів (спеціальним) званням військовослужбовців є сталою та становить 1762,00 грн.

Водночас рішенням Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, визнано дії Кабінету Міністрів України при прийнятті Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 неправомірними. Визнано протиправним та нечинним пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 стосовно внесення змін до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». В іншій частині задоволення позовних вимог відмовлено.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 року по справі № 320/29450/24, залишено без змін.

Отже, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року по справі № 320/29450/24 набрало законної сили 18 червня 2025 року, а відтак пункт 2 постанови КМУ № 481 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин з 18 червня 2025 року.

В цій справі позивач оскаржує правомірність нарахування і виплати йому грошового забезпечення за період з 19 жовтня 2020 року по 06 квітня 2022 року та з 23 вересня 2023 року по 28 лютого 2025 року.

Іншими словами, позивач, апелюючи до дати ухвалення судового рішення – 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18, доводить, що з цієї дати його посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу має визначатися - за правилами пункту 4 Постанови № 704 - шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року (у випадку з позивачем - на 01 січня 2022-2026 року відповідно), а не «на 01 січня 2018 року» (протягом спірного періоду, як було чи могло б бути згідно з пунктом 6 Постанови №103, якби не судове рішення у справі № 826/6453/18) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

Своєю чергою, застосування згаданих нормативних актів вже було предметом розгляду у Верховному Суді, зокрема, у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, у якій написано, з-поміж іншого, таке: «на думку колегії суддів зазначення у пункті 4 Постанови №704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.

Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

При цьому суд зазначає, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23 листопада 2018 року № 2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.

У свою чергу, Закон України від 14 листопада 2019 року № 294-IX «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» № 1082-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» №1928-IX, Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» № 2710-IX та Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020-2023, 2025, відповідно, не містять.

Тобто, положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.

Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що посадовий оклад позивача, його оклад за військовим званням як військовослужбовця, з 19 жовтня 2020 року по 06 квітня 2022 року мав би визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (а не «на 1 січня 2018 року»).

Щодо позовних вимог про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2024 року по 28 лютого 2025 року (включно) із застосуванням березня 2018 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця), судом встановлено наступне.

Правові відносини, пов`язані з індексацією грошових доходів населення та збереженням їх купівельної спроможності, врегульовані Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (надалі - Закон № 1282-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону індексація грошових доходів населення є встановленим законами та іншими нормативно-правовими актами України механізмом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення); суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їхніх сімей і пенсій, які індексуються відповідно до закону за цими видами страхування; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється у розмірі 103 відсотки. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Механізм реалізації зазначених положень Закону визначений Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078).

Пунктом 1-1 Порядку № 1078 передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, а індексація проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, установлений у розмірі 103 відсотки.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (посадовими окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу; розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі; допомога по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей.

Крім того, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Пунктом 10-2 Порядку № 1078 передбачено, що для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Отже, для визначення права військовослужбовця на індексацію має значення місяць останнього підвищення посадового окладу за відповідною посадою. Саме з місяця, наступного за таким підвищенням, здійснюється подальше обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 було врегульовано питання грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема визначено нові розміри посадових окладів, окладів за військовими званнями та інших складових грошового забезпечення. Зазначене підвищення посадових окладів військовослужбовців застосовувалося з 01 березня 2018 року.

Таким чином, березень 2018 року є місяцем підвищення посадових окладів військовослужбовців, у якому значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації здійснюється з квітня 2018 року.

Як вбачається з картки особового рахунку військовослужбовця № С-12, позивачу не нараховувалась індексація за період з січня по липень 2024 року та за січень – лютий 2025 року, (а.с. 30).

Суд зазначає, що статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року.

Отже, у 2024 році обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розпочалося заново з січня 2024 року. Відповідно, підстави для нарахування індексації могли виникнути лише після перевищення індексом споживчих цін порогу індексації 103 відсотки з урахуванням нового порядку обчислення, встановленого на 2024 рік.

Згідно з повідомленням Державної служби статистики України від 12 червня 2024 року «Індекс споживчих цін у травні 2024 року», ІСЦ у травні 2024 року щодо квітня 2024 року становив 100,6 відсотка, а за період січень-травень 2024 року 102,0 відсотка. Тобто станом на травень 2024 року поріг індексації 103 відсотки ще не був перевищений.

Відповідно до повідомлення Державної служби статистики України від 12 липня 2024 року «Індекс споживчих цін у червні 2024 року», ІСЦ у червні 2024 року щодо травня 2024 року становив 102,2 відсотка, а за період січень-червень 2024 року 104,3 відсотка. Саме за результатами червня 2024 року відбулося перевищення порогу індексації.

Разом з тим, відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів у зв`язку з індексацією здійснюється не в місяці, за який визначено індекс споживчих цін, а з першого числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. Оскільки індекс споживчих цін за червень 2024 року був офіційно опублікований у липні 2024 року, право на виплату поточної індексації виникло з 01 серпня 2024 року.

З картки особового рахунку військовослужбовця вбачається, що за січень-липень 2024 року позивачу індексація не нараховувалась, а з серпня 2024 року відповідач почав нараховувати позивачу індексацію у розмірі 130,20 грн щомісячно.

Такий розмір індексації відповідає пункту 4 Порядку № 1078, оскільки у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 3028 грн, а величина приросту індексу споживчих цін після перевищення порогу індексації становила 4,3 відсотка. Відповідно, сума індексації становила: 3028 грн х 4,3% = 130,20 грн.

Отже, відсутність нарахування індексації грошового забезпечення за січень-липень 2024 року не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки у зазначений період право на виплату поточної індексації ще не настало. Натомість з серпня 2024 року, після офіційного опублікування індексу споживчих цін, який свідчив про перевищення порогу індексації, відповідач почав нараховувати позивачу індексацію.

Крім того, з картки особового рахунку військовослужбовця вбачається, що з серпня по листопад 2024 року позивачу нараховувалась індексація у розмірі 130,20 грн щомісячно, а у грудні 2024 року у розмірі 254,35 грн.

Збільшення суми індексації у грудні 2024 року також відповідає механізму, визначеному Порядком № 1078. Так, згідно з повідомленням Державної служби статистики України від 13 листопада 2024 року «Індекс споживчих цін у жовтні 2024 року», ІСЦ за період січень-жовтень 2024 року становив 108,4 відсотка. Отже, величина приросту індексу споживчих цін становила 8,4 відсотка.

З урахуванням того, що прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2024 році становив 3028 грн, сума індексації з грудня 2024 року складала: 3028 грн х 8,4% = 254,35 грн. Саме така сума індексації і була нарахована відповідачем позивачу у грудні 2024 року.

Оцінюючи ненарахування індексації за січень-лютий 2025 року, суд враховує, що на 2025 рік законодавцем знову було встановлено спеціальне правило обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Так, статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення проводиться наростаючим підсумком, починаючи з січня 2025 року, який приймається за 1 або 100 відсотків. Цією ж нормою прямо передбачено, що сума індексації, яка склалася у грудні 2024 року, у січні 2025 року не нараховується.

Отже, сума індексації, нарахована позивачу у грудні 2024 року, не підлягала автоматичному перенесенню та виплаті у січні 2025 року. З 2025 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розпочалося заново, із січня 2025 року, який приймався за 100 відсотків.

З картки особового рахунку військовослужбовця вбачається, що за січень-лютий 2025 року позивачу індексація не нараховувалась. Водночас така обставина також не свідчить про протиправність дій відповідача, оскільки на 2025 рік законом було встановлено окремі правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

Згідно з повідомленням Державної служби статистики України від 12 березня 2025 року «Індекс споживчих цін у лютому 2025 року», ІСЦ у лютому 2025 року щодо січня 2025 року становив 100,8 відсотка.

Оскільки відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 індексація проводиться лише у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації 103 відсотки, підстави для нарахування індексації були відсутні.

Отже, за січень-лютий 2025 року підстави для нарахування позивачу індексації були відсутні, оскільки поріг індексації було перевищено лише після врахування індексу споживчих цін за травень 2025 року, офіційно опублікованого у червні 2025 року.

Судом встановлено, що відповідач нараховував індексацію грошового забезпечення позивачу у ті періоди, коли для цього існували правові підстави, тоді як у січні-липні 2024 року та січні-лютому 2025 року обумовлене спеціальним законодавчим регулюванням відповідних бюджетних періодів і не свідчить про протиправність дій відповідача.

Щодо нарахування та виплати позивачу одночасної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, слід зазначити, що аналіз пунктів 2-3 Порядку № 44 дає підстави для висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату, відповідно до вимог Закону № 1282-ХІІ.

Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання, суд констатує, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд у постанові від 08 травня 2025 року у справі № 380/6610/24.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Зважаючи на те, що позивача від сплати судового збору звільнено, підстави для вирішення питання щодо відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Фабіан Наталії Арпадівни ( АДРЕСА_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у застосуванні у період із 19 жовтня 2020 року по 06 квітня 2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення з 19 жовтня 2020 року по 06 квітня 2022 року грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії, нарахованих та виплачених у зв`язку із проходженням військової служби, з врахуванням раніше виплачених сум та одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, за період:

- з 19 жовтня 2020 року по 31 грудня 2020 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01 січня 2020 року.

- з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01 січня 2021 року.

- з 01 січня 2022 року по 06 квітня 2022 року, виходячи із розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01 січня 2022 року.

4. В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18 травня 2026 року.

СуддяТ.В.Скраль