Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №240/24456/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Житомир

справа № 240/24456/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Лятошинського Бориса, 5, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.09.2025 №064250011142 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити пенсію за віком відповідно до п.2 ч.1 ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 24.07.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернувся до органу Пенсійного фонду України із відповідною заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" зі зниженням пенсійного віку згідно зі ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, згідно з рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області позивачу відмовили у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідної кількості років проживання/роботи у зоні посиленого радіологічного контролю - 4 роки.

Вважаючи дану відмову незаконною, а своє право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - порушеним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 24.10.2025 провадження у справі відкрито. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвала про відкриття провадження була направлена позивачу та відповідачу за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

13 листопада 2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, через систему "Електронний суд", надійшов відзив (за вх. №82214/25) у прохальній частині якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів відповідач вказує, що позивач 17.09.2025 звернувся через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком згідно статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-XIІ).

Зазначає, що за результатами розгляду заяви позивача відповідачем прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України № 796-XIІ у зв`язку із відсутністю у позивача необхідного періоду проживання на території посиленого радіологічного контролю станом на 01 січня 1993 року - 4 роки.

Вказує, що зважаючи на відсутність доказів факту постійного проживання та (або) роботи позивача в зоні посиленого радіологічного контролю з моменту Чорнобильської катастрофи (26 квітня 1986 року) по 01 січня 1993 року тривалістю понад 4 роки, позивач не має права на призначення пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796- XIІ, оскільки не дотримано вимог, передбачених цією статтею.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Судом встановлено, що згідно з копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Малинським РВ УМВС України в Житомирській області 12.06.1997, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

17.09.2025 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та 24.09.2025 прийнято рішення №064250011142 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у зв`язку з відсутністю необхідного періоду проживання чи роботи на території посиленого радіологічного контролю .

Зазначено, що на момент звернення вік заявника становить 55 років 1 місяць, страховий стаж складає 39 років 5 місяців 04 дні. За доданими документами період проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення становить 23 роки 2 місяці 1 день, станом на 01.01.1993 - 1 рік 11 місяців 24 дні.

Вказано, що до проживання не зараховано періоди згідно з довідкою №1423 від 04.09.2025, оскільки довідка видана на підставі трудової книжки, довідок №173 від 11.08.2025, №310 від 21.10.2024, оскільки довідки видані на підставі пояснень свідків, а не на підставі погосподарських чи будинкових книг за відповідні роки.

Листом від 24.09.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивача про прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області рішення від 24.09.2025 №064250011142 про відмову у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Вважаючи прийняте рішення протиправним та таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Частиною першою статті 9 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.03.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV), передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону №1058-ІV.

В той же час, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796-ХІІ).

Статтею 49 Закону №769-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:

з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.

Статтею 55 Закону №796-ХІІ визначені умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Згідно з частиною першою статті 55 Закону №796-XII, Особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Пунктом 2 частини першої статті 55 зазначеного Закону №796-ХІІ встановлено, зокрема, що:

- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-ХІІ прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Згідно з пунктом 13 розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про прокуратуру" та цього Закону, призначається одна пенсія за вибором особи. Порядок фінансування пенсій, призначених відповідно до законів України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", встановлюється зазначеними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали та територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-ХІІ.

Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 має посвідчення серії НОМЕР_2 громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у (категорія 4), видане Житомирською облдержадміністрацією 06.02.2009.

Відповідно до пункту 6 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 №501 (далі - Порядок №501), який був чинний на момент видачі позивачу посвідчення категорії 4, громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, і віднесеним до категорії , видається посвідчення коричневого кольору, серія В.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 501, видача посвідчень провадиться: народним депутатам України, керівним і відповідальним працівникам Секретаріату Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Верховного Суду України, Генеральної Прокуратури, Вищого Арбітражного Суду, Кабінету Міністрів, а також керівникам центральних органів державної виконавчої влади, представникам Президента України в областях і містах Києві та Севастополі, працівникам підприємств і організацій, розташованих в зоні відчуження - Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; іншим потерпілим і учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС - Радою Міністрів Республіки Крим, обласним, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій за місцем проживання.

Посвідчення видається громадянам, які постійно проживають або постійно працюють на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 01.01.1993 прожили або відпрацювали у цій зоні не менше чотирьох років, - на підставі довідки встановленого зразка (додаток № 7).

З аналізу наведених правових норм слідує, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, статус особи, яка постійно проживає або постійно працює на території зони посиленого радіологічного контролю категорії 4 та надає право користування пільгами, встановленими Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є відповідне посвідчення.

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо - є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Отже, належним і достатнім документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII (зокрема, зменшення пенсійного віку для вирішення питання про призначення пенсії за віком), є саме «посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю».

Така правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 11.09.2019 у справі № 205/8713/16-а, від 25.11.2019 у справі № 464/4150/17, від 09.01.2020 у справі №363/3976/16-а, від 26.03.2020 у справі №652/610/16-а, від 18.06.2020 у справі № 751/2738/17.

Таким чином, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Порядком №501 чітко визначено, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії.

Доказів визнання недійсним посвідчення позивача як на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії, так і на момент звернення до суду з даним позовом не надано.

Водночас, аналізуючи положення абзацу другого підпункту 7 пункту 2.1 розділу II Порядку №22-1, Верховний Суд у постанові від 28.05.2025 у справі №460/658/24 виснував, що підставою для призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, є належність особи до потерпілих від Чорнобильської катастрофи та факт проживання (роботи). Наявність посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII. Відтак, вагомим у цьому випадку є встановлення факту фізичного перебування особи на території радіоактивного забруднення у зв`язку з постійним проживанням або роботою на цій території.

Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України суд під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, суд встановив, що позивач належить до осіб потерпілих від Чорнобильської катастрофи, однак наявність посвідчення відповідної категорії не є безумовною і єдиною підставою для призначення пенсії на підставі положень абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 55 Закону №796-XII.

Відповідно до довідки, виданої Малинською міською радою №1423 від 04.09.2025, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Довідкою підтверджується, що він дійсно проживав за вищевказаною адресою у період з 26.04.1986 по даний час (момент видачі довідки), за виключенням проходження військової служби в період з 01.12.1988 по 24.11.1990.

Також зазначено, що м.Малин, Житомирської області було віднесене до зони радіологічного контролю (четверта зона) відповідно до постанови КМУРСД №136 від 23.07.1991 та Закону України №76-VІІІ від 28.12.2014. З 28 грудня 2014 року дію цього статусу припинено згідно із Законом України №76-VІІІ від 28.12.2014.

Підставою для видачі довідки слугували:

- довідка №310 від 21.10.2024 та №361 від 28.08.2025 (ДНЗ "Малинський професійний ліцей");

- довідка №173 від 11.08.2025 (Малинський каменедробильний завод);

- трудова книжка серія НОМЕР_3 ;

- пояснення двох свідків.

Як вже встановлено судом, відповідачем не зараховано позивачу періоди проживання згідно з довідкою №1423 від 04.09.2025, оскільки довідка видана на підставі трудової книжки, довідок №173 від 11.08.2025 та №310 від 21.10.2024, та на підставі пояснень свідків, а не на підставі погосподарських чи будинкових книг за відповідні роки.

Відповідно до довідки №361 від 21.10.2024, виданої ДНЗ "Малинський професійний ліцей", ОСОБА_1 у період з 01.09.1985 по 19.07.1988 навчався в Малинському середньому професійно-технічному училищі №36 Житомирської області по професії електромонтер сільської електрифікації і зв`язку. Форма навчання - денна. В період навчання проживав у гуртожитку навчального закладу за адресою: м.Малин, вул.Городищанська, 20.

Крім цього зазначено, що Малинське СПТУ №36 знаходиться за адресою: вул.Городищанська, буд. 20, м. Малин, Житомирська область, яке було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю (IV ЗОНА) до 28.12.2024 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 та Закону України від 28.12.2014 №76-VIII.

Згідно з довідкою №310 від 28.08.2025, виданою ДНЗ "Малинський професійний ліцей", ОСОБА_1 у період з 01.08.1988 по 19.11.1988 навчався у Малинському середньому професійно-технічному училищі №36 Житомирської області по професії водій автомобіля категорії "С". Форма навчання - денна.

Відповідно до довідки №173 від 11.08.2025, виданої АТ "Малинський каменедробильний завод", ОСОБА_1 у період з 08.01.1991 по 14.11.1993 працював на АТ "Малинський каменедробильний завод".

Водночас, згідно з довідкою №171 від 11.08.2025, виданою АТ "Малинський каменедробильний завод", вказане підприємство знаходиться за адресою: 11634, Житомирська область, Малинський район, селищна рада Гранітненська, комплекс будівель і споруд №4, яке було віднесене до зони посиленого радіологічного контролю (4 зона) до 28.12.2014 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 №106 та Закону України від 28.12.2014 №76-YIII.

Суд наголошує, що законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.

У даному випадку позивач проживав, навчався та працював у м. Малин, яке відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23 липня 1991 року № 106, відноситься до зони посиленого радіологічного контролю (категорія 4).

За наданими документами судом встановлено, що період проживання позивача в зоні посиленого радіологічного контролю становить 5 років 1 місяць 29 днів, з яких: з 01.09.1985 по 19.07.1988 - навчався в Малинському середньому професійно-технічному училищі №36 Житомирської області (2 роки 10 місяців 19 днів); з 01.08.1988 по 19.11.1988 - навчався у Малинському середньому професійно-технічному училищі №36 Житомирської області (3 місяці 19 днів) та з 03.01.1991 по 01.01.1993 - робота в АТ "Малинський каменедробильний завод" (1 рік 11 місяців 30 днів).

Таким чином, загальний термін проживання позивача на території зони посиленого радіологічного контролю станом на 01.01.1993 становить понад 4 роки, що є достатнім для виникнення права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.09.2025 №064250011142 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В спірному випадку заява позивача від 17.09.2025 про призначення пенсії за віком розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області та за результатом її розгляду прийнято рішення від 24.09.2025 №064250011142.

Таким чином, оскільки відповідальним за прийняття оскаржуваного рішення є орган Пенсійного фонду, що розглядав таку заяву, належним способом захисту порушеного права є зобов`язання саме такого органу Пенсійного фонду призначити пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

З метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати суб`єкта владних повноважень - Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Щодо часу з якого слід призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

За таких обставин, враховуючи дату звернення позивача до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком - 17.09.2025, дату народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд вважає, що така пенсія повинна бути призначена з 24.07.2025.

Відповідно до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи те що, відповідачами не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, з огляду на з`ясовані обставини справи суд дійшов висновку про задоволення позову.

В силу приписів ч.1 ст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача

Керуючись статтями 4, 6-9, 32, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 255, 258, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідн. номер НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (майдан Київський, буд. 6, м.Луцьк, Луцький р-н, Волинська обл., 43027, код ЄДРПОУ 13358826) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 24.09.2025 №064250011142 у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ч.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 24.07.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 (двадцять) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 18 травня 2026 року.

Суддя А.В. Горовенко