Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №160/13949/25 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 рокуСправа №160/13949/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування наказу, довідки, зобов`язання вчинити дії,-

УСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , до Військової частини НОМЕР_2 в якій позивач, з урахуванням уточнення адміністративного позову, просить:

визнати протиправним та скасувати п. 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №597 від 23.09.2023 року «Про результати проведення службового розслідування»;

визнати протиправною та скасувати довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2025 року за № 29 про обставини травми (поранення контузії каліцтва), в якій зазначено, що за обставинами травма, отримана 13.01.2023 року позивачем на посаді стрільця-гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , вважається такою, яка отримана безпосередньо під час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , та пов`язана із проходженням військової служби;

зобов`язати відповідача видати позивачу довідку про обставини травми (поранення контузії каліцтва), в якій має бути зазначено, що за обставинами травма, отримана позивачем 13.01.2023 року на посаді стрільця-гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , при безпосередній участі військовослужбовця у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань на вищевказаній посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані наказ та довідка є протиправними, оскільки травму отримано під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Відповідачі надали відзиви аналогічного змісту в яких зазначили, що службовим розслідуванням встановлено, що позивач травму отримав під час несення військової служби, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №7 від 28.02.2022 року, старшого солдата ОСОБА_2 , який прибув на підставі Указів Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», призначено на посаду старшого стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти, з 28 лютого 2022 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення і визнано таким, що з 28 лютого 2022 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №74 від 13.03.2023 року, старшого солдата ОСОБА_2 старшого стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , увільнено із займаної посади і призначено стpільцем - помічником гpанатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти Військової частини НОМЕР_1 , ВОС-100915А/630, і вважати таким, що з 13 березня 2023 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадовим окладом 2820,00 гривень на місяць, ШПК «солдат» ВОС- 100915А/630.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №198 від 14.07.2024 року, старшого солдата ОСОБА_2 стрільця- помічника гранатометника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , увільнено із займаної посади і призначено стрільцем – помічником гранатометника 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , і визнано таким, що з 14 липня 2024 року справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків з посадовим окладом 2820,00 гривень на місяць, ШПК «солдат» ВОС- 100915А/630.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №92 від 20.03.2025 року, військовослужбовця призваного за мобілізацією в Збройні Сили України старшого солдата ОСОБА_2 , стрільця – помічника гранатометника стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 12 березня 2025 року № 23-РС на посаду солдатом резерву взводу резерву НОМЕР_3 запасної роти військової частини НОМЕР_2 , визнано таким, що справи та посаду здав і вибув до нового місця служби – АДРЕСА_1 .

З 20 березня 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, з котлового забезпечення з 21 березня 2025 року.

Так, на підставі рапорту командира 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 від 31.01.2023 року, Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно- господарської діяльності) №114 від 06.02.2023 року «Про призначення службового розслідування» було призначено службове розслідування стосовно обставин і причин травмування старшого стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 .

За результатом проведеного службового розслідування, на підставі Акту службового розслідування від 23.09.2023 року, Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно - господарської діяльності) №597 від 23.09.2023 року «Про результати проведення службового розслідування», службове розслідування, стосовно обставин і причин травмування, а саме: «перелому човноподібної кісточки лівої кисті зі зміщенням», стрільця-помічника гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу механізованої роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_2 , визнано завершеним; травму, отриману старшим солдатом ОСОБА_4 13.01.2023 року визнано такою, яка отримана безпосередньо під час проходження ним військової служби у військовій частині НОМЕР_1 , та пов`язана із проходженням військової служби.

Зважаючи на встановлені обставини суд вважає за доцільне вказати про наступне.

Так, позивач не заперечує щодо застосованого відповідачем порядку проведення службового розслідування.

Відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі Порядок № 608), цей Порядок визначає підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку № 608 передбачено, що службове розслідування може призначатися у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров`ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичного впливу, зброї, спеціальних засобів або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільних осіб, особливо, якщо це призвело до їх поранення, травмування або смерті; дій військовослужбовця, які призвели до спроби самогубства іншого військовослужбовця; втрати або викрадення зброї чи боєприпасів; порушення порядку та правил несення чергування (бойового чергування), вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити або спричинило негативні наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення; скоєння військовослужбовцем під час виконання обов`язків військової служби дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої загинули або отримали тілесні ушкодження інші особи.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку № 608 службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв`язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов`язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).

Згідно з пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 608 рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 608 службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування). Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Згідно із пунктом 1 розділу V Порядку № 608 за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Згідно з п. 2 розділу IV Порядку № 608 особи, які проводять службове розслідування, мають право: отримувати інформацію, пов`язану із службовим розслідуванням, від юридичних і фізичних осіб з дотриманням вимог законодавства на підставі запиту посадової (службової) особи, яка призначила службове розслідування, чи інших уповноважених осіб відповідно до вимог законодавства України.

Так, в акті зазначено, що «виходячи з пояснень та на основі медичних довідок, виписних епікризів та довідок військово-лікарської комісії неможливо точно встановити дату отримання старшим солдатом ОСОБА_5 травмування, а саме «перелому човноподібної кісточки лівої кисті зі зміщенням». Так як в довідці №471 від 16.01.2023 року від травматологічного кабінету КПП «ПЛІЛ» ПМР м.Павлоград, та довідці ортопеда-травматолога від 18.01.2023 року вказана дата травмування 05.01.2023 року. Але в довідках військово-лікарської комісії, та в виписних епікризах надалі вказується дата травмування 13.01.2023 року. З пояснення штаб-сержанта КРИВОГО Ігоря він не впевнений чи була травма отримана саме 13.01.2023 від падіння в окоп, або це падіння тільки усугубило раніш отриману травму. З пояснення ст. лейтенанта ОСОБА_6 він не бачив як впав старший солдат ЄГОРИЧЕВ, але бачив, як штаб-сержант КРИВИЙ І. перебинтовував йому руку. З пояснень солдата ОСОБА_7 , то 13.01.2023 року з ранку приблизно з 07.00 до 10.00 у старшого солдата ОСОБА_2 не було ніяких травм та жалоб. З пояснення капітана ОСОБА_8 виходить, що у старшого солдата ОСОБА_2 боліла рука ще 09.01.2023 року і можливо після падіння 13.01.2023 року він тільки усугубив раніше отриману травму. З пояснення ст. лейтенанта БЕЗВЕРБНОГО Петра старший солдат ОСОБА_9 міг отримати таку травму як 13.01.2023 року, так і раніше, а падіння 13.01.2023 року могло посилити травмування, також він пояснює що не надавав ст. солдату ОСОБА_10 направлення до військового шпиталю у м. Павлоград. По запису в книзі «обліку хворих в амбулаторії» не можливо зрозуміти в який шпиталь було виписано направлення, а перевірити це направлення у військовому шпиталі №65, який на той час знаходився у м. Павлоград не має можливості, так як цей шпиталь переїхав у інше місто, куди саме не має можливості дізнатись.»

Таким чином, з огляду на наявні розбіжності (в датах травмування) та відсутність повної інформації (щодо перевірки направлення в шпиталь), відповідач повинен був скористатися своїм правом передбаченим п. 2 розділу IV Порядку № 608 задля встановлення дійсних обставин.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне, з урахуванням ч.2 ст.9 КАС України, визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №597 від 23.09.2023 року «Про результати проведення службового розслідування», довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2025 року за № 29 про обставини травми та зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , яка є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно провести службове розслідування з урахуванням висновків суду.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Керуючись ст. ст.243-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) №597 від 23.09.2023 року «Про результати проведення службового розслідування», довідку командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2025 року за № 29 про обставини травми.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 , яка є правонаступником Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), повторно провести службове розслідування стосовно обставин і причин травмування старшого стрільця 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 3 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Єфанова