Рішення від 14 травня 2026 р. у справі №523/23025/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/23025/25

Провадження №2/523/1208/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2026 р. м.Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючої судді - Середи І.В.,

за участю секретаря – Ячменьової Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 9 в м. Одесі в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

31 жовтня 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг від 10 вересня 2018 року у розмірі 31283,01 грн, посилаючись на те, що 10 вересня 2018 року між банком та відповідачкою укладений кредитний договір, однак через порушення нею зобов`язань та з урахуванням внесених коштів на погашення кредиту у відповідачки станом на 26 січня 2026 року виникла заборгованість у розмірі 31283,01 грн, з яких 25290 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5993,01 грн – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, яку позивач просить стягнути на його користь разом з понесеними судовими витратами.

19 листопада 2025 року після отримання судом інформації про зареєстроване місце проживання відповідачки провадження у справі відкрито за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони у судове засідання не з`явилися.

В матеріалах справи є клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог та згоду на заочний розгляд справи.

Відповідачка про дату, час та місце слухання справи повідомлялася шляхом направлення судових повісток за зареєстрованою адресою проживання, судова повістка на 12 травня 2026 року повернулася до суду без вручення адресату з довідкою АТ «Укрпошта» - «За закінченням терміну зберігання».

Отже відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вона вважається такою, що повідомлена належним чином. Причини своєї неявки суду не повідомила, із клопотаннями до суду не зверталася.

Відповідно до положень ст.ст.280, 281 ЦПК України суд з письмової згоди позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з вимогами ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи встановлено, що 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 , ознайомившись із умовами кредитування, власноручно підписала анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку, на підставі якої банк відкрив картковий рахунок та видав кредитну картку з початковим кредитним лімітом, який в подальшому збільшився до 28000 грн. Для отримання доступу до рахунку та використання кредитного ліміту відповідачка отримала кредитну картку «Універсальна» номер – НОМЕР_1 зі строком дії до 10/22.

Відповідачка у свою чергу після отримання картки активувала її та користувалася кредитними коштами.

Після спливу строку дії першої картки ОСОБА_1 для можливості користування рахунком додатково отримувала наступні картки: № НОМЕР_2 , строк дії - 11/24; № НОМЕР_3 , строк дії - 11/24; № НОМЕР_4 , строк дії - 12/24; № НОМЕР_5 , строк дії - 12/25; № НОМЕР_6 , строк дії - 12/25; № НОМЕР_7 , строк дії - 03/24, № 4149437875195818, строк дії - 03/24; НОМЕР_8 , строк дії - 03/25. У процесі користування рахунком змінилася відсоткова ставка на 40,8 % річних.

У процесі користування рахунком 17 серпня 2023 року ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої отримала додаткову кредитну картку номер - НОМЕР_9 , строк дії - 06/27, тип – Універсальна GOLD, а також погодила інші суттєві умови користування кредитним рахунком.

Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_2 підписала власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 «Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України».

Починаючи з 17 серпня 2023 року відсотки нараховувалися відповідно до підписаної відповідачкою заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 40,8 %, за якою банк нарахував відсотки у розмірі 5993.01 грн.

У зв`язку із початком повномасштабного вторгнення та збройної агресії російської федерації позивач скасував відсоткову ставку у березні 2022 року, а у подальшому із 01 квітня 2022 року відсоткова ставка поступово повернута до погодженого розміру.

Оскільки відповідачка належним чином умови кредитного договору не виконувала, то станом на 22 вересня 2025 року за розрахунками позивача з урахуванням внесених нею коштів на погашення кредиту за нею утворилася заборгованість у розмірі 31283,01 грн, з яких 25290 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5993,01 грн – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом.

Відповідно до частин першої та другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитними коштами.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

З виписки за картковим рахунком вбачається, що позичальниця користувалася кредитними коштами та частково виконувала свої кредитні зобов`язання щодо повернення цих коштів.

На підставі викладеного, оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, беручи до уваги недопустимість односторонньої відмови від виконання договірного зобов`язання, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення боргу за кредитом в розмірі 31283,01 грн, підлягають задоволенню, так як фактично отримані та використані позичальницею кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, що є порушенням грошового зобов`язання.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України та ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з відповідачки також підлягають стягненню на користь позивача сплачений ним і документально підтверджений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 279, 280-283, 354-355 ЦПК України –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_10 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, юридична адреса: вул. Грушевського, буд.1-Д, м. Київ, 01001) заборгованість за кредитним договором б/н від 10 вересня 2018 року станом на 22 вересня 2025 року у розмірі 31283,01 грн, з яких 25290 грн - заборгованість за тілом кредиту та 5993,01 грн – заборгованість за простроченими відсотками за користування кредитом, а також судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення складено 15 травня 2026 року.

Суддя