Рішення від 11 травня 2026 р. у справі №523/27084/25 — Пересипський районний суд міста Одеси

Справа № 523/27084/25

Провадження №2/523/803/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"12" травня 2026 р. Пересипський районний суд міста Одеси в складі

головуючого судді - Сувертак І.В.

при секретарі - Мельніченко Г. О.

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду № 5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_1 ), про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

Установив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою та просила визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості № 97-754 від 15 жовтня 1997 року, зареєстрований на Одеській універсальній біржі «Вітязь», укладений між ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього на той час сина ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітніх на той час дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_7 придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Позов мотивується тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_1 (Покупець), яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього на той час сина ОСОБА_7 , та громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітніх на той час дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Продавці), був укладений Договір № 97-754 купівлі-продажу нерухомості.

Даний Договір був укладений та зареєстрований на Одеській універсальній біржі «Вітязь», про що в журналі реєстрації договорів з об`єктів нерухомості зроблено реєстраційний запис № 97-754.

Відповідно до умов вказаного Договору, продавці продали, а позивач купила трикімнатну квартиру загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану квартиру було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 31.10.1997 року, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 245 стор. 13.

Сторони договору виконали свої зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується текстом самого договору та фактичними обставинами:

1. Продавці передали об`єкт нерухомості (квартиру) покупцям.

2. Покупці прийняли квартиру та сплатили за неї грошові кошти у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень (п. 6 Договору).

3. З моменту укладення договору позивач та її син, третя особа по справі ОСОБА_7 , відкрито володіють та користуються вказаною квартирою, сплачують комунальні послуги. Спори щодо права власності чи користування квартирою відсутні.

На даний час у позивача виникла необхідність розпорядитися своїм майном. Однак, нотаріуси відмовляють у посвідченні будь-яких правочинів, посилаючись на те, що біржовий договір купівлі-продажу не був нотаріально посвідчений, як того вимагала ст. 227 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Вирішити це питання у позасудовому порядку шляхом переоформлення договору чи звернення до біржі неможливо, оскільки Юридична особа Одеська універсальна біржа «Вітязь» (код ЄДРПОУ 24526296) припинила свою діяльність.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: Статус юридичної особи: Припинено. Дата запису про припинення: 27.12.2005. Номер запису: 1 556 111 0002 003342. Підстава: Ліквідація.

Таким чином, єдиним способом захисту мого права власності є визнання договору дійсним у судовому порядку.

Ухвалою Пересипського районного суду м. Одеси від 02 лютого 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у вказаній цивільній справі. Роз`яснено відповідачам, що у випадках ненадання відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд згідно вимог ч.8 ст. 178 та ч.2 ст. 191 ЦПК України розглядатиме справу за наявними матеріалами. (а.с. 39,40).

Позивачем подано заяву про підтримання позовних вимог, позивач не заперечувала проти винесення судом заочного рішення та розглядом справи за її відсутністю. (а.с. 31).

Відповідачі у судове засідання не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись у встановленому законом порядку. Відзив на адресу суду не надали, що відповідно до ст. 223 ЦПК України, не перешкоджає розгляду справи по суті на підставі наявних доказів.

Третя особа надала заяву про розгляд справи за її відсутності. (а.с. 26).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити по справі заочне рішення за письмовою згодою сторони позивача. (а.с. 31).

Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 15 жовтня 1997 року між ОСОБА_1 (Покупець), яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього на той час сина ОСОБА_7 , та громадянами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітніх на той час дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 (Продавці), був укладений Договір № 97-754 купівлі-продажу нерухомості.

Даний Договір був укладений та зареєстрований на Одеській універсальній біржі «Вітязь», про що в журналі реєстрації договорів з об`єктів нерухомості зроблено реєстраційний запис № 97-754.

Відповідно до умов вказаного Договору, продавці продали, а позивач купила трикімнатну квартиру загальною площею 65,5 кв.м., житловою площею 38,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Право власності на вказану квартиру було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 31.10.1997 року, про що зроблено запис у реєстровій книзі № 245 стор. 13.

При підписанні договору між позивачами та продавцями була досягнута домовленість щодо усіх істотних умов цього правочину та вони повністю його виконали, але не оформили його нотаріально.

Сторони договору виконали свої зобов`язання у повному обсязі, що підтверджується текстом самого договору та фактичними обставинами:

1. Продавці передали об`єкт нерухомості (квартиру) покупцям.

2. Покупці прийняли квартиру та сплатили за неї грошові кошти у розмірі 25000 (двадцять п`ять тисяч) гривень (п. 6 Договору).

3. З моменту укладення договору позивач та її син, третя особа по справі ОСОБА_7 , відкрито володіють та користуються вказаною квартирою, сплачують комунальні послуги. Спори щодо права власності чи користування квартирою відсутні.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли під час дії Цивільного кодексу України 1963 року, тому мають регулюватися саме його нормами.

Відповідно до ст. 153 ЦК Української РСР 1963 року, договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах.

Згідно ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» № 1957 XII від 10 грудня 1991 року в редакції, яка діяла на час укладення договору купівлі продажу в 1997 році, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягали нотаріальному посвідченню. Угода вважалась укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Відповідно до ч.2 ст. 47 ЦК УРСР, якщо одна із сторін повністю або частково виконала угоду, яка потребує нотаріального посвідчення, а інша ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, суд вправі за вимогою виконавчої сторони визнати угоду дійсною. В цьому разі подальше нотаріальне посвідчення угоди не потребується.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Судом встановлено, що з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину нікчемним є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов`язковому нотаріальному посвідченню. У зв`язку з недодержанням вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину договір може бути визнано дійсним лише з підстав, встановлених статтями 218 та 220 ЦК України.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 13 ЦПК України, суд розглядаю справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що між сторонами дійсно був укладений договір купівлі-продажу квартири та всі істотні умови даного договору сторонами були виконані.

При вчиненні правочину дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, перехід права власності, всі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі продажу квартири, правочини були реальними і вчинені у формі, дозволенній чинним законодавством України в 1997 році.

При таких обставинах, суд вважає, що позовні вимоги правомірні, підтверджені нормами ст. 47 ч.2 ЦК України в редакції 1963 року, що регулювала дані правовідносини на час укладення договору купівлі-продажу і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожному доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

У зв`язку з тим, що відповідачі ухиляються від нотаріального посвідчення угоди, і така можливість втрачена, правочин підлягав державній реєстрації і така реєстрація не була проведена, враховуючи неможливість вирішення цього питання в іншому порядку, ніж судовому, суд приходить до висновку про необхідність захисту прав шляхом задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 4-7,1-13,17-18,109,131,137,211,223,259, 263-265, 268, 280, 352,354 ЦПК України, ст. 47 ЦК України в редакції 1963 року, суд,

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_4 (остання відома адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_5 (адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_1 ), про визнання договору купівлі-продажу дійсним - задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу нерухомості № 97-754 від 15 жовтня 1997 року, зареєстрований на Одеській універсальній біржі «Вітязь», укладений між ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітнього на той час сина ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , яка діяла від свого імені та в інтересах неповнолітніх на той час дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за яким ОСОБА_1 та ОСОБА_7 придбали квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду в порядку ст. 355 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя