Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №513/1355/25 — Саратський районний суд Одеської області

Справа № 513/1355/25

Провадження № 2/513/210/26

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., за участю: секретаря судового засідання Русавської Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Сарата Білгород-Дністровського району Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Манової Інни Миколаївни до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

у с т а н о в и в:

Представник позивача звернулася до суду з позовом в якому просить визначити позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк, два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обчислення додаткового строку на подання заяви про прийняття спадщини встановити з дня набрання рішенням суду законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за життя ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку, площею 3,6866 га, кадастровий номер 5124587200:01:003:0112, яка розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. 18 квітня 2019 року ОСОБА_3 уклав договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзіс) з ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 обробляв земельну ділянку кадастровий номер 5124587200:01:003:0112. У вересні 2025 року ОСОБА_1 від працівників Фараонівської сільської ради дізнався, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 помер і заповіт на вищезазначену земельну ділянку залишив на його ім`я. При зверненні позивача до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області із заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, тому що він не прийняв спадщину у встановлений законом шестимісячний строк. Нотаріусом була відкрита спадкова справа № 138/2025. За захистом своїх майнових прав змушений звернутися до суду.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 15 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, прийнято до розгляду та відкрито провадження у вказаній справі в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче засідання на 10 годині 30 хвилин 09 грудня 2025 року в приміщенні Саратського районного суду Одеської області за адресою: вул. Крістіана Вернера, буд. 105, смт Сарата, Білгород-Дністровський район, Одеська область, з повідомленням учасників справи.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 09 грудня 2025 року підготовче засідання у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Миргород В.С. від 10 лютого 2026 року залучено до участі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Манової Інни Миколаївни до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини в якості співвідповідача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі рішення Вищої ради правосуддя № 206/0/15-26 від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_4 звільнена з посади судді Саратського районного суду Одеської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Розпорядженням керівника апарату Саратського районного суду Одеської області №160/26 від 24 лютого 2026 року справу передано на повторний автоматизований розподіл справ.

Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Саратського районного суду Одеської області Рязановій К.Ю.

Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області Рязанової К.Ю. від 25 лютого 2026 року прийняти до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та призначено дану справу до судового розгляду на 22 квітня 2026 року о 14 годині 30 хвилин.

Позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Манова І.М. до суду не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без їх участі, представник просила задовольнити позов у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач, Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явився, надав заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позову.

Відповідач ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про день, час та місце судового засідання до суду не з`явилася, жодних заяв чи клопотань не надала.

У відповідності до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та прийняття законного і обґрунтованого рішення.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 361/8331/18 від 1 жовтня 2020 року. В зазначеній постанові Верховний Суд виходив з такого: «якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи та матеріали нотаріальної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги, підлягають задоволенню з огляду таке.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у с. Фараонівка, Білгород-Дністровського району Одеської області помер ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 04 березня 2025 року Саратським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Відповідно до довідки № 938 від 30 вересня 2025 року виданої Петропавлівською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на момент смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований та постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно даних домової книги, на момент його смерті разом з ним за цією адресою були зареєстровані та проживали такі особи: підопічна – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підопічний – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , підопічна – ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , співмешканка – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (проживала без реєстрації). Підстава: погосподарська книга №5, о/р НОМЕР_4 .

18 квітня 2019 року ОСОБА_3 уклав договір про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзіс) з ОСОБА_1 , за яким ОСОБА_1 обробляв земельну ділянку, кадастровий номер: 5124587200:01:003:0112, зареєстрований в реєстрі за № 839.

18 квітня 2025 року ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений приватним нотаріусом Саратського районного нотаріального округу Сулаковим І.І. та зареєстрований в реєстрі за № 837, яким заповів ОСОБА_1 земельну ділянку площею 3,6866 гектара, розташованої на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області, кадастровий номер: 5124587200:01:003:0112, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського товариства.

03 жовтня 2025 року приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області Сулаковим І.І. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії – видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 3,6866 га, що розташована на території Фараонівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п.1 ч.1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат».

20 червня 2025 року спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_9 , яка є сестрою померлого ОСОБА_3 . 20 серпня 2025 року до приватного нотаріуса із заявою звернулась ОСОБА_2 про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлого чоловіка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . 02 жовтня 2025 року із заявою до приватного нотаріуса звернувся ОСОБА_1 про видачу його свідоцтва про право на спадщину за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як на поважність причини пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини позивач посилається на необізнаність у наявності заповіту, і зазначає про те, що у вересні 2025 року від працівників Фараонівської сільської ради дізнався, що ОСОБА_3 залишив на його ім`я заповіт.

За загальним правилом положення про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Відповідно до положень статті 63 Закону України «Про нотаріат» в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов`язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.

Отже, Закон пов`язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов`язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.

У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини у такому випадку потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17.

З вказаними висновками погодився Верховний Суд у постановах від 12 вересня 2018 року у справі № 484/3221/17 (провадження № 61-22510св18), від 10 січня 2019 року у справі № 263/1221/17 (провадження № 61-18261св18), від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц (провадження № 61-5609св19).

Як вбачається із дослідженої спадкової справи № 138/2025, нотаріусом не було скеровано повідомлення про відкриття спадщини позивачу. Також, в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про виклик позивача шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі. Доказів того, що позивач був присутній під час складання заповіту, або йому була вручена копія такого заповіту або доведено його зміст іншим чином, як за життя спадкодавця та в межах шестимісячного строку, після його смерті, матеріали справи не містять.

Суд вважає, що ОСОБА_1 був необізнаний про наявність заповіту, складеного на його користь, нотаріусом не були здійснені повідомлення та виклик спадкоємця за заповітом та доходить до висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення йому додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

У разі пропущення шестимісячного строку для прийняття спадщини, може бути встановлено додатковий строк для її прийняття з таких підстав: за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину; на підставі судового рішення про встановлення додаткового строку, достатнього для подання ним заяви про прийняття спадщини.

З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення йому додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 і слід визначити строк у межах передбаченого законом загального терміну шести місяців і таким достатнім строком є два місяці, перебіг яких рахується після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 1272 ЦК України, керуючись 2, 7, 19, 48, 76-81, 200, 211, 247, 258-259, 263-265, суд, -

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 в особі представника – адвоката Манової Інни Миколаївни до Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області, ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , додатковий строк, два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 18 травня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_5 , виданий 03 листопада 2004 року Саратським РВ УМВС України в Одеській області, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача: Манова Інна Миколаївна, свідоцтво на право на зайняття адвокатською діяльністю ОД № 003515, видане 21 листопада 2018 року, адреса для листування: 68200, селище Сарата, вул. Чкалова, 15 Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач: Петропавлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, код ЄДРПОУ 04380703, адреса: вул. Гагаріна, 1, с. Петропавлівка, Білгород-Дністровського району Одеської області.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , паспорт громадянина України № НОМЕР_6 , виданий 07 квітня 2025 року органом 5144, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя К. Ю. Рязанова