Вирок від 14 травня 2026 р. у справі №512/251/26 — Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/251/26

Провадження №1-кп/512/36/26

с-ще Саврань

"15" травня 2026 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.02.2026 за №1202616718000020, по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лозувата, Ульяновського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого, депутатом не являється, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з пунктом 21 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 340 від 08 травня 1993 року, посвідчення водія видається після складення особою у територіальному сервісному центрі МВС іспитів, передбачених пунктом 18 цього Положення, відповідно якого посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорій A1, А, B1, В, С1, C, D1 і D видаються особам, які склали в територіальному сервісному центрі МВС теоретичний, практичний іспити, категорії BE, C1E, CE, D1E i DE - практичний, а на право керування трамваєм або тролейбусом - теоретичний іспити.

Під час теоретичного іспиту перевіряється знання Правил дорожнього руху та інших предметів, передбачених програмою підготовки. Під час практичного іспиту перевіряються навички керування транспортними засобами відповідної категорії на майданчиках для навчання з початкового керування та в умовах дорожнього руху на визначених територіальним сервісним центром МВС маршрутах.

Відповідно до пункту 23 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами посвідчення водія, виготовлене на бланку, отримується особисто під підпис після пред?явлення паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання або посвідки на тимчасове проживання (зокрема е-посвідки на постійне проживання або е-посвідки на тимчасове проживання), посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, та оригіналу медичної довідки встановленого зразка, дійсної на дату подання заяви про обмін посвідчення водія або отримання його після втрати чи викрадення.

Інформація про видане посвідчення водія вноситься працівником територіального сервісного центру МВС до Єдиного державного реєстру МВС.

Так, ОСОБА_4 , в період часу з 4 по 7 лютого 2026 року, (більш точного часу встановити в ході судового розгляду не виявилось можливим), перебуваючи за місцем свого мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч порядку, установленому Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08 травня 1993 року, маючи умисел у підробленні та подальшому використанні посвідчення водія, яке видається установою, що має право видавати такі документи та яке надає право на керування транспортними засобами, вступив у попередню змову за допомогою мобільного застосунку «Facebook Messenger» з невстановленою особою, з метою підробки офіційних документів, які стали б підставою отримання посвідчення водія, за грошову винагороду в загальній сумі 22700,00 грн., з метою подальшого його використання в особистих цілях.

В подальшому ОСОБА_4 , достовірно знаючи та розуміючи, що він не має права на керування транспортним засобом, переслідуючи намір отримати право на керування транспортним засобом та отримати посвідчення водія, всупереч встановленого законом порядку видачі посвідчень водія, достовірно знаючи, що він порушує порядок його отримання, так як не проходив відповідного навчання та не підтвердив свою кваліфікацію водія, згідно попередньої домовленості із невстановленою особою, з якою зв?язувався за допомогою мобільного застосунку «Facebook Messenger» та узгодив виготовлення підробленого посвідчення водія, передав цій особі грошові кошти в сумі 22700,00 грн., копію свого паспорта громадянина України, власної фотокартки, тобто надав повні анкетні дані необхідні для виготовлення підробленого посвідчення водія, яке надає право на керування транспортними засобами на його ім?я з метою його подальшого використання.

Після чого, 8 лютого 2026 року близько 16 години 35 хвилин (більш точного часу встановити в ході судового розгляду не виявилось можливим), ОСОБА_4 реалізуючи домовленості через відділення ТОВ «Нова пошта», яке розташоване за адресою: Кіровоградська область, Голованівський район, Заваллівська Територіальна громада с. Таужне, вул. Філатова, 1-а, отримав від неї підроблений способами термосублімаційного друку та термодруку документ - посвідчення водія з серійним номером НОМЕР_1 , заповнене на ім?я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане 17.02.2026 ТСЦ 8041, з відкритими категоріями «А, В», бланк якого не відповідає встановленому зразку аналогічних бланків посвідчень водія, що перебувають в офіційному обігу на території України.

Враховуючи викладене ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 358 КК України, яке кваліфікується як підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.

17.02.2026 близько 18 години 27 хвилин (більш точного часу встановити в ході судового розгляду не виявилось можливим), водій ОСОБА_4 , керуючи мотоциклом марки «FORTE FT300-CТА», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_2 , рухаючись біля приміщення СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, с-ще Саврань, вул. Миру, буд. 59, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи намір на використання завідомо підробленого посвідчення водія, достовірно знаючи, що посвідчення водія НОМЕР_3 видане 17.02.2026, заповнене на ім?я ОСОБА_4 , містить ознаки підроблення, з метою використання вищевказаного підробленого документу, свідомо розуміючи, що він не має права на керування транспортним засобом, так як не проходив відповідного навчання та відповідно не отримував право на керування транспортними засобами зазначеної категорії, а саме категорії «А», був зупинений працівниками СРПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області за порушення правил п. 2.9 (в) Правил дорожнього руху України - керування транспортним засобом з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

В цей же день та час, ОСОБА_4 , перебуваючи біля приміщення СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: Одеська область, Подільський район, с-ще Саврань, вул. Миру, буд.59, достовірно знаючи про те, що наявне у нього посвідчення водія НОМЕР_3 видане 17.02.2026, заповнене на ім?я ОСОБА_4 , яке є офіційним документом та має юридично значущий характер, містить ознаки підробки, тобто в офіційний документ внесені недостовірні відомості, щодо його отримання в установленому законом порядку, надав працівнику СРПП СПД №2 ВП №1 Подільського РУП ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , посвідчення водія НОМЕР_3 видане 17.02.2026, заповнене на ім?я ОСОБА_4 та при перевірці якого було встановлено, що вказане посвідчення водія є підробленим документом. Тим самим, своїми умисними діями ОСОБА_4 використав завідомо підроблений документ, що перебуває в офіційному обігу на території України.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

Письмове повідомлення про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень вручено ОСОБА_4 19.03.2026.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не застосовувався.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 після роз`яснення йому обвинувачення, вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358 та частиною 4 статті 358 КК України, визнав повністю. Пояснив, що обставини викладені у його обвинуваченні та встановлені органами досудового розслідування, ним визнаються та не оспорюються, погоджується з кваліфікацією вчинених діянь, розкаюється у вчиненому.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно було встановлено, що інкриміноване протиправне діяння вчинено обвинуваченим, тому просив суд визнати ОСОБА_4 винуватим та призначити йому покарання за частиною 3 статті 358 КК України - у виді 2 років обмеження волі, за частиною 4 статті 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі, на підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі та на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю 1 рік.

Обвинуваченому ОСОБА_4 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження.

Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї вини в обсязі пред`явленому йому обвинуваченні, а також враховуючи те, що він та інші учасники судового провадження вважають, що обставини даного кримінального провадження доведені наявними у ньому доказами і не потребують дослідження у ході судового розгляду, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування, стосовно фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позиції немає.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в іншим спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини.

Це узгоджується з вимогами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно з яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

Роз`яснивши учасникам судового розгляду наслідки щодо позбавлення їх права оскаржити в апеляційному порядку обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що характеризують особу обвинуваченого.

Отже, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за частиною 3 статті 358 КК України - як підроблення офіційного документа, який видається та посвідчується установою, яка має право видавати та посвідчувати такі документи, і який надає права та звільняє від обов`язків, з метою використання його підроблювачем чи іншою особою, вчиненому за попередньою змовою групою осіб та за частиною 4 статті 358 КК України - у використанні завідомо підробленого документа.

Підстав, у відповідності до частини 3 статті 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни суд не вбачає.

При призначенні міри покарання для обвинуваченого ОСОБА_4 суд враховує наступне:

- відношення обвинуваченого до вчиненого (визнання вини, щире каяття);

- ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які в силу статті 12 КК України відносяться відноситься до категорії нетяжкого злочину та кримінального проступку;

- особу обвинуваченого, який в порядку статті 89 КК України раніше не судимий, визнав свою вину, щиро розкаявся, має постійне місце проживання, відповідно до довідки-характеристики виданої Заваллівською селищною радою Голованівського району Кіровоградської області ОСОБА_4 один виховує трьох дітей, оскільки мати була позбавлена батьківських прав у 2017 році, громадський порядок не порушує, спиртні напої не вживає, привітний, чемний, допомагає людям похилого віку, до старостинського округу скарг не надходило, неодружений, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП "Центральної міської лікарні" Гайворонської міської ради не перебуває.

Відповідно до досудової доповіді представника персоналу органу пробації ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_4 та небезпеки для суспільства оцінюються як середній.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 66 КК України, суд відносить щире каяття, яке проявилося в критичній оцінці ним свого діяння шляхом визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставини передбачені статтею 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченого - відсутні.

На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по вказаному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, які в силу статті 12 КК України відносяться до категорії нетяжкого злочину та кримінального проступку, беручи до уваги особу ОСОБА_4 , який в порядку статті 89 КК України раніше не судимий, повністю визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, щиро розкаявся, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за частиною 3 статті 358 КК України - у виді 2 років обмеження волі, за частиною 4 статті 358 КК України - у виді 1 року обмеження волі, на підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити обвинуваченому остаточне покарання у виді 2 років обмеження волі та на підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік.

Ураховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не застосовувався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування запобіжного заходу до набрання вироком законної сили стосовно обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Матеріальна шкода у кримінальному провадженні - відсутня.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судової експертизи документів від 25.02.2026 № СЕ-19/102-26/3537-ДД в сумі 3565,60 грн відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду від 19.02.2026 на тимчасово вилучене майно - скасувати.

Вирішуючи питання про речові докази, суд, виходить з положень статті 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтею 50, пунктом 1 частини 1 статті 66, частиною 1 статті 70, статтями 75, 76, частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України, частиною 3 статті 349, статтею 368, частиною 1 статті 369, статтями 370, 371, 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Лозувата, Ульяновського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, офіційно непрацюючого, одруженого, з середньою освітою, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , відповідно до статті 89 КК України раніше не судимого, депутатом не являється - визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 358, частиною 4 статті 358 КК України та призначити йому покарання:

- за частиною 3 статті 358 КК України у виді 2 (двох) років обмеження волі;

- за частиною 4 статті 358 КК України у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити обвинуваченому ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі на строк два роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік.

На підставі пунктів 1, 2 частини 1, пункту 2 частини 3 статті 76 КК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 виконання наступних обов`язків: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення судової експертизи документів від 25.02.2026 № СЕ-19/102-26/3537-ДД в сумі 3565,60 грн відповідно до частини 2 статті 124 КПК України стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 (паспорт Громадянина України серія НОМЕР_4 виданий 22.04.2016 Гайворонським РС УДМС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави.

Речові докази, а саме:

- посвідчення водія серії НОМЕР_3 видане від 17.02.2026 на ім`я ОСОБА_4 , яке поміщено до сейф-пакету CRI 1202037 - знищити;

- DVD+R диск з відеозаписом з цифрової нагрудної камери "NC-M6B" зберігати в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон марки "Xiaomi Redmi 9A", який йому передано під гарантійну розписку ОСОБА_4 , залишити останньому за належністю, звільнивши від зобов`язань за гарантійною розпискою;

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Любашівського районного суду від 19.02.2026 на тимчасово вилучене майно - скасувати.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Матеріальна шкода у кримінальному провадженні - відсутня.

Вирок може бути оскаржений обвинуваченим або його захисником в частині, що стосується інтересів обвинуваченого, але в межах вимог, заявлених ними в суді першої інстанції, а також прокурором в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду (65078, м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, 24-а) шляхом подання апеляційної скарги через Савранський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку (п.п.1, 6, ч.1 ст.393, п.1 ч.1, п.1 ч.2 ст.395 КПК України).

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України (ч.2 ст.394 цього Кодексу).

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції (ч.ч.1, 2 ст.532 КПК України).

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1