Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №507/436/26 — Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/436/26

Провадження № 2/507/370/2026

Номер рядка звіту 61

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" травня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Вужиловського О.В.,

при секретарі судового засідання - Войковської І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка Подільського району Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач - ОСОБА_1 05 березня 2026 року звернулася до суду із вказаним позовом, в якому в обґрунтування своїх вимог вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її сестра ОСОБА_3 . Після її смерті залишилося спадкове майно, а саме житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вона є спадкоємцем другої черги після смерті сестри, фактично прийняла спадщину після її смерті, доглядає за будинком. Спадщину після смерті ОСОБА_3 ніхто не прийняв, так як спадкоємець першої черги – ОСОБА_2 , син померлої ОСОБА_3 , не звертався до нотаріальної контори з приводу оформлення спадщини, а також проживає в іншій місцевості. Вона звернулась до нотаріуса з приводу оформлення спадщини, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, оскільки як зазначила нотаріус ОСОБА_2 не відмовився від свого права на спадщину, протягом строку, встановленого чинним законодавством та є таким, що прийняв спадщину, після смерті матері ОСОБА_3 .. У зв`язку з цим нотаріус рекомендував звернутися до суду з питання про встановлення факту не проживання зі спадкодавцем та неприйняття ним спадщини в установленому законом порядку.

Просила суд визнати за нею право власності на спадкове майно, після смерті її сестри ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 .

Представник позивача – адвокат Жмурко С.Л. вимоги позивачки підтримала просила їх задовольнити.

Відповідач: ОСОБА_2 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду. Відзиву на позовну заяву не надав.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 06 лютого 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в загальному порядку. (а.с. 30).

Ухвалою від 01 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с. 37).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами статті 247 ЦПК України не здійснювалось в зв`язку з відсутністю сторін.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. ).

Згідно довідки Любашівського РБТІ та свідоцтва про спадщину ОСОБА_3 є власником будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 19 ).

Згідно технічного паспорту домоволодіння по АДРЕСА_1 складається з житлового будинку, який позначено літерою «А», загальною площею 21.1 кв.м., житловою площею 8.4 кв.м.

Позивач є рідною сестрою ОСОБА_3 , їхні родинні відносини підтверджуються свідоцтвом про народження , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу , свідоцтвом про укладення шлюбу, свідоцтвом про розірвання шлюбу . (а.с. 12-13, 20).

Рішення Любашівського районного суду Одеської області від 13 травня 2026 року ОСОБА_1 визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Як вбачається з листа нотаріуса від 19 червня 2025 року № 403/02-14, позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на спадщину за законом на все спадкове майно, належне ОСОБА_3 . Проте, нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на все спадкове майно, оскільки син ОСОБА_3 був зареєстрований за місцем відкриття спадщини та не відмовився від свого права на спадщину, протягом строку, встановленого чинним законодавством та є таким що прийняв спадщину, після смерті ОСОБА_3 .. У зв`язку з цим нотаріус рекомендував звернутися до суду з питання про встановлення факту непроживання зі спадкодавцем та неприйняття ним спадщини в установленому законом порядку. Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не відкривалась (а.с. 6)

З довідки Любашівської селищної ради № 02-20/05-703 від 07.04.2025 року видно, що ОСОБА_3 до дня смерті – ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована по АДРЕСА_2 (а.с. 10)

Згідно інформації з Довідки Любашівської селищної ради від 12 березня 2026 року № 02-20/11/05-543 ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 04.02.2022 року (а.с. 29).

Із свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 19.10.2009 року видно, що ОСОБА_2 є власником житлового будинку по АДРЕСА_3 (а.с. 18)

Також свідок в судовому засіданні підтвердив факт того, що ОСОБА_2 не проживав разом з ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01.01.2004 року тощо.

Відповідно до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1262 ЦК України, спадкоємцями другої черги за законом є рідні сестри спадкодавця.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не відмовився від неї в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який на час відкриття спадщини не проживав разом із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати в нотаріальну контору заяву про прийняття спадщини. Відповідно до ч.1 ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положеннями ч.ч.1, 6 ст.29 ЦК України передбачено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

Згідно з вимогами ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком понад шість місяців на рік, а місце перебування - це адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.

Аналіз наведених норм права дозволяє сформулювати суду висновок про те, що сама по собі реєстрація місця проживання особи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини не може бути підтвердженням, відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України, своєчасності й повноти прийняття спадщини спадкоємцем. Для цього, окремо слід довести факт постійного (спільного й безперервного) проживання спадкоємця зі спадкодавцем станом на день смерті останнього.

У постановах. Верхового суду від 27 лютого 2019 року у справі 471/601/17 (провадження № 61-38452ск18, від 10 квітня 2020 року у справі № 355/832/17 (провадження №), 61-27212св19) зроблено висновок про те, що державна реєстрація позивача у спірному житловому будинку сама по собі не є беззаперечним доказом його постійного проживання на момент смерті матері за адресою реєстрації.

Дослідженими судом доказами підтверджено факт непроживання ОСОБА_2 за місцем своєї реєстрації, в тому числі станом на день смерті спадкодавця ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 та протягом достатньо тривалого часу до цього, та відповідно неприйняття ним спадщини після смерті матері.

В даній справі ефективним способом захисту прав позивача є визнання права власності на спадкове майно, в ході якого доведено факт неприйняття спадщини спадкоємцем першої черги. До подібних висновків дійшов Верховний Суд в постановах від 26 липня 2023 року у справі № 641/3893/20, від 02 квітня 2025 року у справі № 751/344/23, від 09 квітня 2025 року у справі № 305/2221/21 (провадження № 61-3777св24).

З урахуванням встановлених судом обставин справи, оцінивши досліджені судом докази з точки зору їх належності, допустимості, достатності та достовірності в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі.

.Розподіл судових витрат між сторонами.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач не просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а отже підстави для відшкодування витрат відсутні.

Підстави для негайного виконання рішення відсутні.

Заходи забезпечення позову по даній цивільній справі не застосовувалися.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29, 1216, 1218, 1262, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право приватної власності на спадкове майно, що залишилося в спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , як за спадкоємцем другої черги за законом, а саме на житловий будинок, який позначено літерою «А» загальною площею 21.1 кв.м., житловою площею 8.4 кв.м, який розташований : АДРЕСА_1 , загальною вартістю 14032 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Любашівським районним судом Одеської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Вужиловський О.В.