Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №499/710/26 — Іванівський районний суд Одеської області

Суд: Іванівський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 17 травня 2026 р.

Справа: №499/710/26

Суддя: Тимчук Р. М.

Іванівський районний суд Одеської області

Іванівський районний суд Одеської області

Справа № 499/710/26

Провадження № 3/499/259/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

18 травня 2026 року селище Іванівка

Суддя Іванівського районного суду Одеської області Тимчук Руслан Миколайович, розглянувши матеріали справи відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст..173-2, ч.2 ст.173-8 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

В С Т А Н О В И В:

15.05.2026 року в провадження судді Іванівського районного суду Одеської області Тимчука Руслана Миколайовича надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №764330 від 13.05.2026 року, 13.05.2026 року о 12 год. 10 хв. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 висловлювалася умисно нецензурною лайкою в сторону свого чоловіка ОСОБА_2 , що проживає разом з нею, чим завдала шкоди психічному здоров`ю та вчинила домашнє насильство психологічного характеру.

15.05.2026 року в провадження судді Іванівського районного суду Одеської області Тимчука Руслана Миколайовича надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-8 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА №037956 від 13.05.2026 року, 13.05.2026 року о 13.45 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 не виконала вимоги термінового заборонного припису серії АА566510 від 13.05.2026 року про заборону в будь який спосіб контактувати з постраждалою особою та в межах строку дії припису контактувала з постраждалою особою.

Постановою судді від 18.05.2026 матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1ст. 173-2 КУпАП, ч.2 ст 173-8 КУпАП на підставі ст. 36 КУпАП об`єднано в одне провадження.

До матеріалів справи долучена письмова заява ОСОБА_1 на отримання електронних повісток та зазначений нею номер телефону.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте про дату та час повідомлявся, шляхом направлення смс-повісток на номер телефону, зазначений ним в заяві про направлення смс-повісток. СМС повістку не отримав, «відправлення скасовано», проте враховуючи ту обставину, що особа повідомила суду свої засоби зв`язки, тому вона несе особисто ризики, що отримання смс повістки на даний номер телефону. Крім того особа обізнано щодо складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та щодо розгляду справи в Іванівському районному суді Одеської області.

Відповідно до рішення Ради суддів України № 26 від 05 серпня 2022 року, яким рекомендовано судам здійснювати виклики та повідомлення учасників проваджень за допомогою електронної пошти або з використанням вказаних учасниками мобільних телефонів (в тому числі й з використанням месенджерів, які дозволяють отримати інформацію про доставку відповідного повідомлення), ОСОБА_1 вважається повідомленою належним чином про день та час судового розгляду, так як до матеріалів справи долучено його письмову заяву про направлення їй смс повідомлень.

Враховуючи зазначене суд бере до уваги ту обставину, що особа яка притягається до відповідальності повідомлявся належним чином про дату та час судового засідання, проте не з`явився, тому в порядку ч.2 ст.268 КУпАП суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність правопорушника.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 173-2 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаною про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вжила заходів для явки до суду, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Відповідно до змісту вимог ст.245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Процесуальна форма та зміст протоколу відповідають вимогам ст. 256 КУпАП.

Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Ч.1 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Ч.2 ст. 173-8 КУпАП передбачає відповідальність за невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений.

Вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у скоєнні адміністративних правопорушень підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 , протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.05.2026 року, формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, матеріалами справи.

Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою на те особою, а саме поліцейським ВП №1 Березівського РВП із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст.256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою.

Також у протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП.

Як вбачається в протоколі зафіксовано факт вчинення правопорушення, що підтверджено відповідними доказами, протокол підписаний особою відносно якої він складений.

При підписанні протоколу своїх заперечень він не вносив, про невідповідність протоколу не заявляв, про примусове підписання протоколу не повідомляв, на дії працівників поліції не скаржився.

За таких обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст..173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Приймаючи до уваги характер вчинених правопорушень, дані про особу правопорушника, ступінь його вини, ставлення до вчиненого суддя вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті, за якими він притягується.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП суддя вважає за необхідне на ОСОБА_1 накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, не встановлено.

Обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, не встановлено.

Підстав для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудовому колективу немає. Підстав звільнення від адміністративної відповідальності не встановлено. На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173-2 ч.1 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, враховуючи умови та характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне та достатнє для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення, в межах санкції статті 173-2 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу.

Також приходжу до висновку, що в даному випадку таке стягнення буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень порушником, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Відповідно до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення стягується судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Таким чином, відповідно до вимог ст..4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з правопорушника в дохід держави підлягає 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.173-2, ч.2 ст.173-8 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 грн. 60 коп. (шістсот шістдесят п`ять грн. 60 коп.).

Термін пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову судді подається протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.

Суддя:Руслан ТИМЧУК

Оригінал: reyestr.court.gov.ua