Рішення від 12 травня 2026 р. у справі №495/5796/24 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 495/5796/24

№ провадження 2/495/1276/2026

З А О Ч Н Е р і ш е н н я

ІМЕНЕМ УКрАЇНи

13 травня 2026 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород – Дністровський міськрайонний суд Одеської області,

у складі головуючого одноособово судді Прийомової О.Ю.,

за участю секретаря Чибукової О.В.,

Справа № 495/5796/24

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Білгород – Дністровському Одеської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , у якому просить припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягується на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2019 року у справі №495/3605/19, починаючи з 26 червня 2023 року; зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підлягають стягненню на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2019 року у справі №495/3605/19, з 1/3 частини до 1/10 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття.

Стислий виклад вимог позивача та заперечень відповідача

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 18 червня 2019 року рішенням Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області у справі 495/3605/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у розмірі 1/3 частини на утримання дітей: сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

29 липня 2019 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Березнюк Ангеліною Володимирівною, відкрито виконавче провадження 59659740.

Про вказане судове рішення стороні позивача не було відомо, оскільки матеріально утримував своїх дітей та які проживали разом із ним.

Крім того, син ОСОБА_6 постійно проживає разом із ним на території Польщі, у місті Варшаві.

Відповідно до заяви від 04.02.2024 , з якої вбачається, що ОСОБА_7 є власником майна та здає в оренду квартиру по АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 та в тому числі, його синові ОСОБА_9 .

Відповідно до довідки від 05.02.2024 вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжує навчання у першому класі Галузевої школи 1 ступеня №31 у м. Варшаві, вул. Жимовського 38 з 01 вересня 2023 року на спеціальності – електрик.

Відповідно до повідомлення про надання номеру PESEL від 26.03.2023 року ОСОБА_11 , тобто, починаючи з 26.03.2023 ОСОБА_10 на законних на те підставах проживає разом із батьком на території Польщі.

Крім того, при ухвалені рішення суду не було враховано факту перебування на утриманні інших дітей Позивача.

Так, окрім сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , Позивач є батьком дітей:

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт батьківства підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2024 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за №916;

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Факт батьківства підтверджується Випискою зі свідоцтва про народження, яка видана 11 серпня 2021 року Управлінням реєстрації актів громадянського стану м. Варшави, актовий запис за №1465011/00/AU/2021/661750;

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Факт батьківства підтверджується Випискою зі свідоцтва про народження, яка видана 01 вересня 2023 року Управлінням реєстрації актів громадянського стану м. Варшави, актовий запис за №№1465011/00/AU/2023/156671.

Позивач розуміє всю відповідальність покладену на нього щодо піклування і виховання дітей, тому, протягом всього часу дії рішення суду намагався вчасно сплачувати аліменти на утримання дітей та направляти додаткові кошти на їх утримання, до того моменту, як вони почали мешкати із ним.

Однак, як вже зазначалося, у позивача значно змінився сімейний стан та матеріальний стан.

Позивач не має власного рухомого та нерухомого майна, має на утриманні 5-х дітей.

Тимчасові підробітки позивача не дають можливість сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини всіх доходів (заробітку) щомісячно.

Зазначене вище свідчить про те, що у зв`язку із народження ще трьох дітей та збільшення матеріального навантаження на позивача сплата аліментів у розмірі визначеному рішенням суду є неможливою.

У зв`язку із ростом цін на товари та послуги, решти заробітку (доходу), що залишається позивачу після сплати аліментів не достатньо для забезпечення потреб членів родини.

У зв`язку із чим, позивач змушений звернутися до суду із позовом про припинення стягнення аліментів та зменшення розміру аліментів.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

24 червня 2024 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Савицького С.І. по справі відкрито спрощене позовне провадження.

03 жовтня 2024 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи без участі сторони позивача.

Розпорядженням керівника апарату від 03 грудня 2024 року № 633 по справі призначено повторний автоматизований розподіл, у зв`язку із застосуванням до судді ОСОБА_15 дисциплінарного стягнення у виді внесення подання ВРП про звільнення судді з посади.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 03.12.2024 справа надійшла до провадження судді ОСОБА_16

04 грудня 2024 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Анісімової Н.Д. призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Розпорядженням керівника апарату від 23 червня 2025 року № 1554 по справі призначено повторний автоматизований розподіл у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_16 .

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.06.2025 справа надійшла до провадження судді Прийомової О.Ю.

26 червня 2025 року ухвалою судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області справа прийнята до провадження судді Прийомової О.Ю.

18 листопада 2025 року ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з Державної прикордонної служби України витребувано відомості про перетин державного кордону ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_17

03 лютого 2026 року витребувані докази надійшли до суду.

13 травня 2026 року суд перейшов до заочного розгляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

Судом дійсно встановлено та підтверджено матеріалами справи наступне.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2019 року у справі № 495/3605/19 Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено.

Вирішено стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 19.04.2019 року і до досягнення дітьми повноліття./а.с. 12-13/

29 липня 2019 року старшим державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрито виконавче провадження № 59659740 з примусового виконання виконавчого листа № 495/3605/19 виданого 23.07.2019./а.с. 11/

Згідно інформації з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) ОСОБА_1 усього за 2018 рік отримав дохід 1950 грн; за 2019 рік – 4400,00 грн; за 2020 рік – 6621,16 грн./а.с. 9-10/

Позивач є батьком дітей:

ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Факт батьківства підтверджується Випискою зі свідоцтва про народження, яка видана 11 серпня 2021 року Управлінням реєстрації актів громадянського стану м. Варшави, актовий запис за №1465011/00/AU/2021/661750; /а.с.15-17/

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Факт батьківства підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого 14 березня 2024 року Білгород-Дністровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис за № 916; /а.с.18/

ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Факт батьківства підтверджується Випискою зі свідоцтва про народження, яка видана 01 вересня 2023 року Управлінням реєстрації актів громадянського стану м. Варшави, актовий запис за №№1465011/00/AU/2023/156671. /а.с. 19-21/

Відповідно до довідки від 05.02.2024 вбачається, що ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 продовжує навчання у першому класі Галузевої школи 1 ступеня №31 у м. Варшаві, вул. Жимовського, 38 з 01 вересня 2023 року на спеціальності – електрик. Навчання відбувається у стаціонарній формі, поза навчанням учень продовжує практичне вивчення професії. За планом учень закінчить школу у червня 2026 року. /а.с. 22-23/

Згідно заяви від 04.02.2024, ОСОБА_7 є власником майна та здає в оренду квартиру по АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 та в тому числі, його синові ОСОБА_9 /а.с. 24-25/

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано номер PESEL./а.с. 26-27/

Відповідно до інформації, наданої Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_10 – в`їзд.

Нормативне обґрунтування. Оцінка аргументів сторін, висновки суду

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонічного розвитку її особливості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України "Про охорону дитинства").

Згідно із положеннями статті 12 Закону України "Про охорону дитинства", на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи з об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Дитина є найбільш вразливою стороною в ході будь-яких сімейних конфліктів.

Егоцентричне переслідування власних інтересів кожним з розлучених батьків, швидше за все матиме негативний вплив на дітей.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави- учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Згідно статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що визначено частиною другою ст. 150 СК України.

Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

У відповідності до ч.1, 2, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.

За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 5 ст.183 СК України визначений розмір аліментів із розрахунку: на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

За своєю суттю аліменти - це кошти, покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків, з ким проживає дитина і який бере активну участь у її вихованні. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц,від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц, від 14 серпня 2024 року у справі № 760/4661/20.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Судом установлено, що 18 червня 2019 року Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області по справі № 495/36085/19 ухвалив рішення про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду, тобто з 19.04.2019 року і до досягнення дітьми повноліття.

Виконавчий лист у справі № 495/36085/19 звернуто до виконання, що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59659740 від 29.07.2019.

Відповідно до п.17 Постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина.

Згідно правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 28.09.2022 припинення стягнення аліментів можливе тоді, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю утримує. У такому разі відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача (постанова ВС від 28 вересня 2022 року у справі № 686/18140/21 (провадження № 61-6611св22)).

Наявність рішення про стягнення аліментів не є перешкодою для вирішення спору про припинення такого стягнення і стягнення аліментів на користь іншого з батьків, бо саме у зміні обставин, які існували на момент ухвалення першого рішення, полягає новий спір.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначені норми не встановлюють вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати аліментів. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі.

Враховуючи, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із батьком ОСОБА_18 , навчається у першому класі Галузевої школи 1 ступеня №31 у м. Варшаві, вул. Жимовського, 38 з 01 вересня 2023 року, відповідач вказані обставини не заперечує, відзив не надала, суд вважає за можливе дійти висновку, що ОСОБА_10 проживає разом із батьком, а отже обставини, які існували на момент ухвалення рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2019 року у справі № 495/3605/19, змінились, суд вважає за можливе вимоги позову в частині припинення стягнення аліментів задовольнити.

Водночас, розглядаючи вимоги щодо зменшення розміру стягнення аліментів, суд виходить із наступного.

За ч.1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як передбачено п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року за № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 05.02.2014 № 143цс13, з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст. 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Але Верховний Суд України також вказав на те, що при розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 липня 2024 року у справі № 552/2073/23 (провадження № 61-1193св24) зазначено, що: «звертаючись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, ОСОБА_1 посилався на те, що у нього змінився матеріальний та сімейний стан, оскільки у другому шлюбі у нього народився син і на його утриманні перебувають малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці, що зумовило збільшення витрат на утримання нової сім`ї. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що зменшення розміру аліментів у зв`язку з тим, що позивач має на утриманні дитину, яка народилась в іншому шлюбі, та дружину, яка перебуває у декретній відпустці, без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення дитини від шлюбу з ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та суперечитиме її інтересам».

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, дійсно матеріалами справи підтверджено, що окрім сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , позивач є батьком дітей ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , однак батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншими. Зміна сімейного стану позивача, а саме: наявність у нього неповнолітніх дітей, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів.

Крім того, хоча позивач і зазначає, що у зв`язку із народженням у нього трьох дітей збільшилось матеріальне навантаження на останнього, і сплата аліментів у раніше визначеному розмірі (рішенням суду від 2019 року), більше не є можливою, доказів на підтвердження вказаного не надає.

Дані з індивідуальної відомості про застраховану особу не містять інформації за звітний 2017 рік, у 2018 році дохід позивача складав 1950,00 грн, у 2019 році - 4400,00 грн, 2020 році – 6621,16 грн, інформація про дохід за період з 2021-2024 роки – відсутня.

Водночас, матеріалами справи підтверджено що позивач виїхав за межі України 18.11.2020.

Таким чином, суд критично оцінює вищеописаний документ, оскільки такий не дає підстав прослідкувати зміни матеріального становища позивача, що за ствердженням останнього мають місце на день звернення із позовом до суду, у порівнянні із станом, що існував на момент ухвалення рішення суду у справі № 495/3605/19.

За таких обставин, враховуючи відсутність доведення важкого матеріального становища позивача, прийнявши до уваги відсутність правових підстав для зменшення розміру аліментів з визначених у позові обставин, суд приходить до висновків про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в частині зменшення розміру аліментів на утримання дитини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.18, 180-184 СК України, ст.ст. 12, 13, 83, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру або звільнення від сплати аліментів – задовольнити частково.

Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стягується на підставі рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 18 червня 2019 року у справі №495/3605/19, починаючи з 26 червня 2023 року.

У задоволенні вимог в частині зменшення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4

Відповідач: ОСОБА_19 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_5 .

Повний текст рішення складений 18 травня 2026 року.

Суддя: