Постанова від 11 травня 2026 р. у справі №344/18197/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/18197/25

Провадження № 22-ц/4808/706/26

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Томин О.О., Баркова В.М.,

секретаря Шемрай Н.Б.,

з участю представника позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 адвоката Бойчука М.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2026 року, ухвалене суддею Антоняком Т.М. в м. Івано-Франківськ, у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості по пенсії, яка набута в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

Адвокат Бойчук М.Й. звернувся в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості по пенсії, яка набута в порядку спадкування.

Позов мотивовано тим, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі № 300/1627/22 позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задоволено повністю. Цим рішенням зобов`язано Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області провести перерахунок основного розміру пенсії ОСОБА_4 з 01.12.2019 року відповідно до довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Івано-Франківській області» від 07.02.2022 № 2123 про розмір грошового забезпечення станом на листопад 2019 року, встановленого за прирівняною посадою та виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум. Рішення набрало законної сили 19.07.2022 року. На виконання даного рішення суду ГУ ПФУ перераховано пенсію ОСОБА_4 з 01.12.2019 року, проте не виплачено пенсію за минулий період часу у розмірі 150 738 гривень 92 копійки.

31 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Начальника ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області із заявою про виплату їй невиплаченої суми перерахованої за рішенням суду пенсії, у вищевказаному розмірі, оскільки її чоловік ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Проте Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, з незрозумілих підстав, відмовило їй, мотивуючи тим, що згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі № 300/1627/22 обліковується заборгованість в сумі 150 738 гривень 92 копійки, яка включена в реєстр виконання судових рішень. За твердженням ГУ ПФУ вказана заборгованість не може вважатись недоодержаною пенсією.

01.03.2024 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. видана довідка про те, що після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа за № 60/2023.

06.08.2024 року до ГУ Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області подано адвокатський запит в порядку ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» про надання інформації про хід виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 року у справі № 300/1627/22 щодо виплати заборгованості по виплаті пенсії ОСОБА_4 за період з 01.12. 2019 по 31.07.2022 в сумі 150 738 гривень 92 копійки для можливості належного розподілу спадкового майна. Головне управління Пенсійного Фонду України в Івано-Франківській області у відповідь на адвокатський запит обмежилось простою відпискою.

Враховуючи вищезазначене, позивачі просили стягнути з відповідача заборгованість по пенсії ОСОБА_4 за період з 01.12. 2019 по 31.07.2022 у сумі 150 738 гривень 92 копійки на користь позивачів у рівних частках, а також судові витрати з відповідача на їхню користь позивачів.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2026 року позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про стягнення заборгованості по пенсії, яка набута в порядку спадкування, задоволено.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість по недоодержаній пенсії ОСОБА_4 за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 у сумі 150 738 гривень 92 копійки.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківської області на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_3 понесені витрати на оплату судового збору у розмірі по 502 грн 46 коп. на користь кожного відповідача.

Рішення суд першої інстанції мотивував тим, що зазначена у листі мотивація відповідача про те, що вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду пенсії за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили, є юридично неспроможною, оскільки усталений порядок виплати органом пенсійного фонду недоотриманої пенсії на підставі рішення суду жодним чином не впливає на суть та природу такої виплати, яка залишається недоотриманою пенсією. При цьому, згідно із законом така недоотримана спадкодавцем пенсія входить до складу спадщини та успадковується на загальних підставах. У зв`язку з цим, місцевий суд дійшов висновку, що відмовляючи у здійсненні на користь позивачів виплати спадщини (суми недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_4 у розмірі 150 738,92 грн), відповідач Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області порушив спадкові права позивачів, у зв`язку з чим позовна вимога про стягнення вказаних коштів підлягає задоволенню.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судомпершої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, зазначає, що ОСОБА_4 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області як одержувач пенсії відповідно до Закону №2262-XII. ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з чим з 01.03.2023 виплату пенсії припинено у зв`язку із смертю пенсіонера. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 300/1627/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 відповідно до статей 43 і 63 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”, наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 на підставі довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області” від 07.02.2022 №2113, із врахуванням проведених платежів. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 обліковується борг в сумі 150738,92 грн., за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 який включений в Реєстр виконання судових рішень.

Отже, Закон №2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі №420/288/21 та від 21.11.2023 по справі №420/25799/21. Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1).

Отже, Закон №2262-XII визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-XII зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Аналогічний висновок викладений в постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.05.2023 по справі №420/288/21 та від 21.11.2023 по справі №420/25799/21. Порядок подання відповідною особою заяви про виплату недоодержаної пенсії, її форма, а також перелік необхідних документів визначені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1).

За наведених підстав відповідач просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

Правом на подання відзиву відповідачі не скористалася.

Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

У засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачів адвокат Бойчук М.Й. апеляційну скаргу не визнав.

Представник ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у судове засідання не прибув, хоча апелянта повідомлено належним чином про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Вислухавши доповідь судді, заперечення представника позивачів, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.

Фактичні обставини справи

Судом встановлено, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 червня 2022 року у справі № 300/1627/22, яке набрало законної сили 19.07.2022, позов ОСОБА_4 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій задоволено. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 відповідно до статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 за №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", наказу Міністерства внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Івано-Франківській області" від 07.02.2022 № 2113, із врахуванням проведених платежів.

На підставі вищевказаного рішення 28.07.2022 Івано-Франківський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист (а.с.7-8).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 24.02.2023 року.

У відповідь на звернення ОСОБА_1 відповідач листом за № 2198-968/П-02/8-0900/24 від 26.02.2024 повідомив, що пенсія ОСОБА_4 згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплачена по 28.02.2023. Виплату пенсії з 01.03.2023 припинено у зв`язку з його смертю ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Недоодержаних сум пенсій немає. Згідно з рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 300/1627/22 обліковується заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.07.2022 в сумі 150738,92 грн, яка включена в Реєстр виконання судових рішень. Рішення суду набрало законної сили 19.07.2022. Вказана заборгованість не може вважатися недоодержаною пенсією, оскільки виплата заборгованості донарахованої на виконання рішення суду здійснюється за рахунок додатково виділених коштів з Державного бюджету, фінансування яких здійснюється за окремою бюджетною програмою. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили. Головним управлінням Фонду в області ведеться облік рішень суду, виплата за якими проводиться за рахунок коштів Державного бюджету України, а оскільки стягувачем у справі №300/1627/22 є ОСОБА_4 , підстав для проведення виплати пенсії на виконання рішення суду у справі № 300/1627/22 або внесення відомостей про зміну стягувача у даній справі немає (а.с.5-6).

Згідно з довідкою приватного нотаріуса Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б за № 49/01-16 від 01.03.2024 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Федчук О.Б. заведена спадкова справа за № 60/2023 після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнім місцем реєстрації якого було АДРЕСА_1 . На день видачі довідки спадкоємцями майна померлого є його дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_2 , дочка - ОСОБА_3 , які зареєстровані за останнім місцем реєстрації померлого (а.с.10).

Зазначені у вказаній довідці обставини підтверджені копією спадкової справи, витребуваної судом апеляційної інстанції, із якої встановлено, що позивачі є спадкоємцями за законом, які у встановлений законом строк звернулася до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та на ім`я кожного із них 01.02.2024 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить апеляційний суд

Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Спір між сторонами у цій справі виник з приводу захисту позивачами свого права на спадкування за законом, а саме права власності на спадкове майно у вигляді невиплаченої пенсії спадкодавця.

Підставою своїх позовних вимог позивачі зазначили наявність у них як спадкоємців права на спадкування недоотриманої суми пенсії.

Конституцією України (стаття 41) та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Частиною першою статті 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до частин першої, другої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1219 ЦК України передбачені права та обов`язки особи, які не входять до складу спадщини, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема: особисті немайнові права; право на участь у товариствах та право членства в об`єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; права та обов`язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.

Відповідно до статті 52 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.

Відповідно до частини першої статті 61 Закону № 2262-ХІІ, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

Частинами другою та третьою статті 61 Закону № 2262-ХІІ визначено, що при зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

Положення частини третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону №2262-ХІІ також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст вказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в частині першій статті 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Отже, положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та статті 61 Закону № 2262-ХІІ, який визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім`ї за умови, якщо саме ці суб`єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості - переходить у спадщину, яку члени сім`ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23 вересня 2020 року у справі № 428/6685/19, від 30 січня 2024 року у справі № 420/8604/21.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20) зазначив, що «тлумачення статті 1227 ЦК України доводить, що:

- цією правовою нормою встановлено сингулярне правонаступництво членів сім`ї спадкодавця на отримання належних йому та не отриманих ним за життя грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат. Указані суми включаються до складу спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця членів сім`ї чи їх відмови від права на отримання вказаних сум. Специфіка правонаступництва прав на отримання сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат обґрунтовується необхідністю: а) створення умов для охорони майнових інтересів членів сім`ї спадкодавця в разі, коли вони не є його спадкоємцями; б) забезпечення можливості реалізації права на одержання членами сім`ї спадкодавця належних йому грошових коштів без дотримання передбаченої ЦК України процедури оформлення спадщини;

- право на одержання грошових сум заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, інших соціальних виплат виникає у членів сім`ї спадкодавця внаслідок вказівки закону (стаття 1227 ЦК України) та додаткового юридичного факту - смерті спадкодавця. Окрім цього, звичайно, необхідно, щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання певних сум. Причини, через які ці суми не були отримані, можуть бути різноманітними, але закон не надає їм юридичного значення. Моментом, з якого виникатимуть права на отримання виплат, буде момент смерті спадкодавця. Законодавець не вказує, що перехід права на отримання цих сум є спадкуванням, а члени сім`ї - спадкоємцями. Це має важливе значення, оскільки дозволяє зробити висновок, що на набуття права на одержання грошових сум відповідно до статті 1227 ЦК України не поширюються норми про спадкування за заповітом або законом, зокрема, щодо усунення від спадкування (стаття 1224 ЦК України), прийняття, строків прийняття та оформлення спадщини, врахування цих сум при визначенні розміру обов`язкової частки (стаття 1241 ЦК України), задоволення вимог кредиторів (стаття 1281 ЦК України). Відповідно, при включенні зазначених прав до складу спадщини їх спадкування має відбуватися за правилами, встановленими для спадкування за заповітом або законом;

- право на перерахунок певних виплат, яке мав винятково спадкодавець, що був їх одержувачем, оскільки така можливість пов`язана з його суб`єктивним правом (зокрема право на страхові виплати). Саме тому у членів сім`ї спадкодавця або ж у спадкоємців не виникає права вимагати перерахунку відповідних сум. Теж саме стосується і випадку вимагати призначення тієї чи іншої виплати. Тому потрібно відмежовувати ситуації при застосуванні положень статті 1217 ЦК України, за яких члени сім`ї чи спадкоємці вимагають перерахунку чи призначення певних виплат, та випадки, за яких спадкодавцю неправомірно припиняють ті чи інші виплати».

Для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (частини друга, четверта, сьома статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина перша статті 18 ЦПК України).

Тлумачення статті 1227 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що невиконання рішення суду, яке ухвалено за життя спадкодавця та набрало законної сили, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії. У розумінні положень статті 1227 ЦК України ці суми вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Правопорядок не може допускати ситуації коли нівелюється законна сила судового рішення. Очевидно, що такий підхід дозволяє отримати результати, яких розум і справедливість могли б очікувати.

Схожі висновки, висловлені Верховним Судом у постанові від 03 жовтня 2025 року у справі №671/931/24.

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з частинами першою, другою статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв`язку, встановивши, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 300/1627/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_4 , однак суми пенсії, що належали спадкодавцю залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачі успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до положень статті 1227 ЦК України, а тому заявлена ними вимога про стягнення грошових коштів з органу пенсійного фонду є ефективною в розрізі поновлення порушених відповідачем спадкових прав позивачів.

Отже, місцевий суд правильно задовольнив позовні вимоги у зв`язку з незаконним перешкоджанням відповідачем реалізації прав позивачів, як спадкоємців за законом, на отримання належного їм спадкового майна - пенсії спадкодавця, яка залишилася неотриманою останнім за життя.

Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89, 367, 368 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги про те, що сума коштів на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.06.2022 у справі № 300/1627/22 не була виплачена позивачам за життя через відсутність відповідного фінансування, не заслуговують на увагу, оскільки невиконання рішення суду з підстав не передбачених законом, яке ухвалено за життя спадкодавця, про зобов`язання пенсійного фонду здійснити перерахунок та виплату спадкодавцю пенсії, не позбавляє його спадкоємця (спадкоємців) можливості спадкувати право на отримання грошових сум пенсії.

Аргументи апелянта про те, що сума пенсії, на яку заявник мав право на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», не входить до складу спадщини, є неспроможними, оскільки у разі відсутності у померлого пенсіонера з числа військовослужбовців (інших осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ) членів сім`ї, які належать до кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або членів сім`ї, які проживали разом із ним на день його смерті, або у випадку, коли вказані особи у межах визначених законом строку не звернулися за отриманням сум пенсії, які належали померлому пенсіонерові, правовідносини пов`язані з отриманням цих сум пенсії, що підлягали виплаті такому пенсіонерові за його життя, стають спадковими (постанова Верховного Суду від 30 січня 2024 року у справі №420/8604/21).

У цій справі позивачі є спадкоємцями за законом, які у встановлений законом строк звернулися до державного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 та на ім`я кожного із них 01.02.2024 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а тому вони у рівних частках успадкували належні спадкодавцю суми пенсії відповідно до статті 1227 ЦК України у розмірі, в якому спадкодавець мав право на їх виплату на момент своєї смерті. З цих підстав аргументи апеляційної скарги про неналежність невиплаченої пенсії до складу спадщини є безпідставними.

Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, тому його необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня ухвалення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: О.О. Томин

В.М. Барков

Повний текст постанови складено 15 травня 2026 року.