Постанова від 06 травня 2026 р. у справі №725/4169/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Суд: Чернівецький районний суд міста Чернівців

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 06 травня 2026 р.

Справа: №725/4169/26

Суддя: Войтун О. Б.

Єдиний унікальний номер 725/4169/26

Номер провадження 3/725/849/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.05.2026 року м. Чернівці

Суддя Чернівецького районного суду міста Чернівців Войтун О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , проживаючої по АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №649314, 24.04.2026 року о 23 год. 00 хв. у м. Чернівці по вул. О. Маланчука, 30-А водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «BMW 523i» реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога. Висновок №160 від 24.04.2026 р.. Таким чином гр. ОСОБА_1 порушила вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, та її дії працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні її представник – адвокат Кусмарцев М.О. підтримав письмове клопотання про закриття провадження посилаючись на те, що своєї вини ОСОБА_1 не визнає, оскільки не перебувала в стані алкогольного сп`яніння. Зауважував, що обставини зазначені у протоколі не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом по вул. Маланчука (Миколаївській), 30-А. Також звертав увагу, що підставою зупинки транспортного засобу працівниками поліції було озвучено те, що ніби то власник транспортного засобу, перебуває у розшуку ТЦК, однак така підстава відсутня у ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію». Крім того з отриманого на адвокатський запит Акту медичного огляду №160 від 24.04.2026 р., який був підставою видачі Висновку №160, вбачається, що у ньому містяться показники вимірювання тиску та пульсу, перевірки реакції зіниць та ністагму при погляді в бік, а також здійснення медичного огляду з використанням технічних засобів двічі о 23 год. 25 хв. та 23 год. 45 хв. 24.04.2026 р.. При цьому згідно відеозаписів лікарем не проводилося вимірювання тиску та пульсу та лише один раз проведено використання технічного засосу Drager Alcotest 6820 із показником 0,24 проміле.

Враховуючи викладене вважає, що у своїй сукупності в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та просив закрити провадження по справі.

Суддя заслухавши представника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, що містяться у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясувати всі обставини, перелічені в ст.ст. 247, 280 КУпАП, надати оцінку не тільки тим доказам, які доводять винуватість, але й оцінити доводи та докази, які виправдовують особу.

Як вбачається із змісту ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до змісту п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суддя звертає увагу, порядок огляду на стан сп`яніння встановлений ч. 2 ст. 266 КУпАП відповідно до якої огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У ч. 3 ст. 266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Таким чином у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейський зобов`язаний запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та за встановленою формою направити водія до відповідного закладу охорони здоров`я.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Отже законодавством чітко і вичерпно встановлено порядок проведення огляду водія на стан сп`яніння.

Таким чином у разі незгоди водія з результатами огляду на стан сп`яніння поліцейський зобов`язаний запропонувати пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі та за встановленою формою направити водія до відповідного закладу охорони здоров`я.

На наданих відеозаписах судом встановлено, що підставою зупинки транспортного засобу слугувало перебування власника автомобіля у розшуку ТЦК та СП.

Статтею 35 Закону України «Про Національну поліцію» наведено вичерпний перелік підстав за яких працівник поліції має повноваження на зупинку транспортного засобу, зокрема п. 3 ч. 1 ст. 35 визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення.

Отже поліцейський має право зупинити транспортний засіб власник якого причетний до вчинення адміністративного правопорушення, однак мають бути наявними докази такої причетності, які в матеріалах справи відсутні.

Встановлено, що ОСОБА_1 пройшла огляд на місці зупинки транспортного засобу, однак зупинка транспортного засобу була не по вул. Маланчука, 30-А як зазначено у протоколі, та була не згідна з його результатом, як встановлено в ході судового розгляду з об`єктивних причин, так як технічний пристрій не був каліброваним на день тестування.

Відповідно до Висновку №160 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2026 р. складеного лікарем наркологом ОКНП «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Поряд з цим із наданого суду Акту медичного огляду встановлено, що у медичному закладі при огляді проводилося використання технічного засобу Alcotest 6820 Drager ARSK-0281, повіреного 24.03.2026 р..

Результат обстеження становив 0,24 проміле. Інших проявів та симптомів не виявлено.

Отже єдиною підставою для складання лікарем позитивного висновку був результат огляду за допомогою технічного засобу.

При цьому з відкритих джерел які містяться у мережі Інтернет, встановлено, що технічний прилад Alcotest 6820 Drager має допустиму похибку у вимірюваннях яка складає у результатах до 1 проміле – 0,04 проміле, та більше 1 проміле – 10 відсотків.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої наказом МВС №1452/735 від 09.11.2015 р., а саме п. 7 розділу ІІ Інструкції Установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Отже як було встановлено у ОСОБА_1 результат огляду становив 0,24 проміле при допустимих 0,20 проміле.

Однак похибка приладу у результатах до 1 проміле складе 0,04 проміле.

Таким чином враховуючи допустиму похибку приладу її результат міг бути від 0,20 проміле (що не є алкогольним сп`янінням) до 0,28 проміле.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.

За змістом ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» та «Шабельник проти України» неодноразово зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів має відповідати передбаченим національним правом вимогам основним правам гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні в справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ розглянув ситуацію, коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення без участі сторони обвинувачення, ініціював дослідження доказів обвинувачення та за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, за логікою ЄСПЛ, за умови відсутності сторони обвинувачення та при наявності певної неповноти чи суперечностей, суду не залишилося нічого іншого, як взяти на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи, що становить порушення ч.1 ст.6 Конвенції в частині дотримання принципу рівності сторін і вимог змагального процесу (за цих умов особа позбавлена можливості захищатися від висунутого проти нього обвинувачення перед незалежним судом, а навпаки вона має захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується).

Отже, якщо уповноваженим органом не доведено підставність притягнення особи до адміністративної відповідальності, суд не може в ході розгляду справи взяти на себе функції щодо самостійного відшукування доказів винуватості особи.

Згідно рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року №23-рп/2010, яке є обов`язковим до виконання на території України, фактичні дані або будь-які інші докази, одержані в незаконний спосіб, а саме: з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина; з порушенням встановлених законом порядку, засобів, джерел отримання фактичних даних; не уповноваженою на те особою тощо є неналежними доказами.

Вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно до ст. 62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Таким чином єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння є результат огляду за допомогою технічного приладу, який перебував в межах допустимої похибки приладу.

З положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, вбачається, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутні подія і склад адміністративного правопорушення.

Таким чином, дослідивши наявні у справі докази та з`ясувавши всі обставини справи, враховуючи, результат огляду яких в межах допустимої похибки приладу «Drager», суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Приймаючи до уваги вищевикладене та керуючись ст. 130, 247, 251, 256, 266, 283, 284 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ :

Провадження по адміністративній справі про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Чернівецький районний суд міста Чернівців протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Войтун О. Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua