Вирок від 17 травня 2026 р. у справі №636/1309/26 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 636/1309/26

Провадження 1-кп/636/1178/26

ВИРОК

Іменем України

18.05.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 12025221100001673 від 24.07.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Привітне, Алуштинського району, Кримської області, українця, громадянина України, освіта середня, неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживав до застосування запобіжного заходу за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого 07.03.2024 Чугуївським міським судом Харківської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України

в с т а н о в и в :

24.07.2025, близько 00 год. 30 хв., точний час в ході досудового розслідування не встановлено за об`єктивних обставин, ОСОБА_4 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та своїм знайомим ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебували за місцем свого мешкання в приміщенні домоволодіння за адресою: АДРЕСА_3 , де між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , на побутовому ґрунті, через поведінку ОСОБА_7 виник словесний конфлікт.

За вказаних обставин, місця та часу, ОСОБА_4 , перебуваючи на ганку при вході до житлового будинку за вказаною адресою, діючи необережно та не передбачаючи настання наслідків у вигляді смерті іншої особи від вчиненого ним діяння, хоча повинен був і міг її передбачити, під час триваючого конфлікту, в період часового проміжку близько 20-30 хв., із прикладанням фізичних зусиль, двічі здійснив руками поштовх ОСОБА_7 від себе, внаслідок чого ОСОБА_7 з положення стоячи на ганку, впав з висоти близько 1 м, вдарившись при цьому тулубом об землю, внаслідок чого йому були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, що призвели в подальшому, а саме 31.07.2025 о 21 год. 55 хв. до смерті останнього в КНП «ХОР ОКЛ».

Відповідно до висновку комісійної судово-медичної експертизи № 08-191/2025 від 22.12.2025 встановлено, що причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита травма тулуба з чисельними переломами ребер (закритих переломів 5,6,7 правих ребер по серединно-пахвовій лінії, 9,10 ребер по задній поверхні грудної клітки та 6,7,8 лівих ребер у передніх відділах), правобічним гемопневмотораксом та підшкірною емфіземою, перебіг якої ускладнився розвитком гострого респіраторного дистрес-синдрому легень та легенево-серцевою недостатністю. Між тупою закритою травмою грудної клітки та настанням смерті ОСОБА_7 є прямий причинний зв`язок.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованих йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 24.07.2025 близько 00 год. 30 хв за адресою: АДРЕСА_3 , через поведінку ОСОБА_7 , у нього з ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, який розпочався у будинку, а потім, коли вони перебуваючи на ганку при вході до житлового будинку, він штовхнув ОСОБА_7 руками від себе, після чого ОСОБА_7 впав вдарившись об землю. В судовому засіданні обвинувачений детально розповів про обставини подій 23.07.2025 та 24.07.2025, зазначив, що умислу спричинити тілесні ушкодження чи смерть у нього не було, вказане вчинено з необережності та він не передбачав настання наслідків у вигляді смерті.

У вчиненому щиро кається, виражає осуд своєї поведінки, просить суд призначити мінімальне покарання.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Потерпілий ОСОБА_8 в судове засідання не з`явився, до суду звернувся із заявою, в якій просив проводити судові засідання у кримінальному провадженні без його участі, позицію прокурора підтримує.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються заходів забезпечення кримінального провадження та речових доказів. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_4 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 119 КК України, а саме: вбивство, вчинене через необережність.

В судових дебатах прокурор вважав вину ОСОБА_4 у скоєного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України повністю доведеною. Просив визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України і призначити покарання у виді 4 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чугуївським міським судом Харківської області від 07.03.2024 і остаточно призначити покарання – 5 років 6 місяців позбавлення волі.

Захисник в судових дебатах просила суд призначити покарання не позбавлення волі чи мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 1 ст. 119 КК України та врахувати, що обвинувачений визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, щиро розкаявся, конфлікт, який призвів до вказаних наслідків, був ініційований не обвинуваченим.

Вирішуючи питання про вид та розмір покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_4 раніше судимий за вчинення злочину проти власності (ч. 4 ст. 185 КК України), неодружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, не працює, інвалідності не має, офіційно не працевлаштований, на обліку у лікаря – психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . З довідки –характеристики старости Катеринівського старостинського округу Великобурлуцької селищної ради Купянського району Харківської області від 04.08.2025 вбачається, що ОСОБА_4 фактично проживає по АДРЕСА_3 , разом із співмешканкою ОСОБА_6 , за час проживання на ввіреній території на засіданнях адміністративної комісії не розглядався, скарги не надходили, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання ОСОБА_4 , з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставини, яка пом`якшує покарання, та обставини, що обтяжує покарання, беручи до уваги відношення обвинуваченого до вчиненого, приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів буде призначення покарання у виді позбавлення волі.

Встановлено, що ОСОБА_4 вироком Чугуївського міського суду Харківської обласні від 07 березня 2024 року засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 5 років та на підставі статті 75 КК України від відбуття покарання звільнено з випробуванням, з іспитовим строком на 3 роки. (вирок набрав законної сили 08.04.2024)

Згідно роз`яснень, викладених в п.10, 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі, коли особа була засуджена до арешту або позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням (ст. 75, 104 КК) і в період іспитового строку вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі. У разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування ст.75 КК і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст.71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

Оскільки злочин вчинений обвинуваченим в період іспитового строку, визначеного вироком Чугуївського міського суду Харківської обласні від 07 березня 2024 року, суд призначає ОСОБА_4 остаточне покарання за сукупністю вироків, із застосування положень ст. 71 КК України, шляхом часткового приєднання до покарання, призначеного за даним вироком суду, невідбутої частини покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 07 березня 2024 року.

Також слід зазначити, що відповідно до ухвали слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 29.12.2025обрано запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 25.02.2026, без визначення розміру застави. Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_4 продовжено, останній раз ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 25.03.2026 до 23.05.2026 включно.

Подане 18.05.2026 до суду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор просив не розглядати та залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, підлягає зарахуванню строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні у строк відбування покарання із розрахунку: один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі, з 29 грудня 2025 року, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під-вартою.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати, у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Чугуївського міського суду Харківської області від 07 березня 2024 року, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді 5 (п`яти) років 5 (п`яти) місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у виді тримання під-вартою, тобто з 29 грудня 2025 року.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 29 грудня 2025 року до набрання вироком законної сили із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Основ`янського районного суду м. Харкова від 28.07.2025 (справа № 646/7385/25, провадження № 1-кс/646/1844/2025) на вилучені 24 липня 2025 року під час огляду місця події за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с. Катеринівка вул. Зоря буд. 64, а саме: змиву плями РБК на одному відрізку марлевого бинту з дерев`яної підлоги веранди; змиву плями РБК на одному відрізку марлевого бинту з поверхні електричного чайника; наволочки, на якій наявні плями РБК з кімнати зали умовно позначеної № 4; полімерного пакету жовтого кольору на якому наявні плями РБК з підлоги кімнати умовно позначеної № 4; освіжувач повітря зеленого кольору марки evo/home з кімнати умовно позначеної № 6.

Речові докази по справі: змив плями РБК на одному відрізку марлевого бинту з дерев`яної підлоги веранди; змив плями РБК на одному відрізку марлевого бинту з поверхні електричного чайника; наволочку, на якій наявні плями РБК з кімнати зали умовно позначеної № 4; полімерний пакет жовтого кольору на якому наявні плями РБК з підлоги кімнати умовно позначеної № 4; освіжувач повітря зеленого кольору марки evo/home з кімнати умовно позначеної № 6, які згідно постанови про визнання речовим доказом від 25.07.2025 передані на зберігання до камери схову ВП № 1 Куп`янського РВП ГУНП в Харківській області (квитанція № 705 від 29.01.2026) - знищити.

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане до суду 18.05.2026 – залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1