Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №643/1889/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 643/1889/26

Провадження № 3/645/588/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року м. Харків

Суддя Немишлянського районного суду м. Харкова Спесивцев О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції в Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Немишлянського районного суду м. Харкова 23.03.2026 року на підставі постанови Яворівського районного суду Львівської області від 09.03.2026 року, надійшов на розгляд адміністративні матеріал про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (протокол серії ЕПР1 №574391 від 24.01.2026 року).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення вказано, що 24.01.2026 року о 14:00 в с.Наконечне Друге, вул. Івана Франка, 27, водій ОСОБА_1 керуючи т.з. Toyota Hilux, днз НОМЕР_1 , не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримався безпечного лівого бокового інтервалу у результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Iveco Trakker НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався по смузі зустрічного руху. В результаті чого, автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 2.3.б ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.

У судовому засіданні 07.05.2026 року ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав та вказав, що 24.01.2026 року близько 14 год. 00 хв. їхав на належному йому автомобілі Toyota Hilux, днз НОМЕР_1 по трасі з м.Яворів в напрямку с.Наконечне Друге. Оскільки погодні умови були складні, йшов сніг та дорога була нечищена, швидкість його транспортного засобу була невелика. В с.Наконечне Друге перед його транспортним засобом зупинився інший автомобіль чорного кольору, марку та номерні знаки якого він не бачив, через те, що даний транспортний засіб був заметений снігом. Також, через те, що стоп-сигнали вказаного автомобіля були заметені снігом, він не одразу зрозумів про його зупинку та був змушений застосувати екстрене гальмування, щоб уникнути ДТП, проте, через складні погодні умови, його автомобіль понесло вліво та винесло на розподільчу смугу транспортних засобів, яку він не перетнув. Зупинившись, він побачив як з протилежного напрямку дороги їде спеціальна техніка для прибирання снігу. Оскільки проїзна частина дороги була звужена через замети снігу, він зрозумів, що інший автомобіль внаслідок його габаритів не поміщається, а тому почав здавати заднім ходом з метою уникнення ДТП. Разом з тим, водій іншого транспортного засобу не зменшив швидкості руху та вчинив зіткнення лівим краєм ківшу для прибирання снігу з лівою частиною бамперу його авто. Наголошував, що зіткнення відбулося саме на його розподільчій смузі. В послідуючому, на вимогу співробітників поліції, він та інший учасник ДТП перепаркували транспортні засобу з метою проїзду військової техніки. Про вказані обставини ДТП він повідомив співробітникам поліції, які складали адміністративний матеріал. Наголошував, що співробітники поліції склали адміністративний матеріал виключно на пояснення осіб, жодних замірів не проводили, пропозицій здійснити заміри йому не пропонували. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки він вчинив всі дії для уникнення ДТП, інший учасник не зменшив швидкості та зіткнення відбулося на його смузі.

У судове засідання призначене на 18.05.2026 року особа щодо якої розглядається адміністративний матеріал - ОСОБА_1 ,та його захисник – адвокат Горобець Р.М. не прибули, від захисника надійшло письмове клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі та участі ОСОБА_1 , а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 події та складу адміністративного правопорушення.

Особа яка вказана в протоколі в якості потерпілого - ОСОБА_2 у судові засідання жодного разу не прибув, про розгляд справи повідомлявся, причин неявки не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався.

За таких обставин, оскільки згідно положень ст. 268 КУпАП інкриміноване адміністративне правопорушення не відноситься до правопорушень, за яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, згідно з диспозицією ст. 124 КУпАП обов`язковою ознакою даного адміністративного правопорушення є наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями особи у виді порушення правил дорожнього руху та наслідками у вигляді пошкодження транспортних засобів або іншого майна.

Пункт 2.3 (б) ПДР України передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно п. 10.1 ПДР, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

За правилами ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Таким чином, суд не є тим органом, який збирає докази на підтвердження вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Це обов`язок органу, який складає протокол, і так само як і обов`язок доведення вини під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, також не повинна доводити свою вину чи невинуватість.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення до протоколу долучено: Схему місця ДТП від 24.01.2026 року та письмові пояснення водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Захисником ОСОБА_1 – адвокатом Горобець Р.М. також було надано до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи відеозаписи з боді-камер співробітників поліції, які складали адміністративний матеріал.

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Надавши оцінку зібраним у справі доказам, прихожу до переконання, що протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не є достатніми доказами, котрі дають підстави обґрунтовано вважати, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно положень п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в МЮУ 10.11.2015 за 1408/27853 (надалі Інструкції), у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додається, у тому числі, схема місця ДТП (додаток 8), яку підписують учасники ДТП та поліцейський.

Відповідно до п. 4 розділу VІІІ вказаної Інструкції, на схемі місця ДТП наряду з іншою інформацією графічно зображуються та фіксуються такі об`єкти: 1) ділянка дороги, на якій сталась ДТП; 2) сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив`язка об`єктів та слідів; 3) транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїжджої частини та сталих орієнтирів; 4) сліди гальмового шляху коліс транспортних засобів: їх розміщення відносно елементів проїжджої частини; довжина від їх початку до кожного колеса транспортного засобу із зображенням місць розривів; довжина слідів на ділянках з різним покриттям; 5) інші сліди та предмети, що стосуються пригоди: розміщення частин та об`єктів (уламки кузова, частинки фарби, уламки скла, осипання ґрунту, сліди рідини), що відокремилися від транспортного засобу, відносно елементів проїжджої частини, транспортних засобів; площа розсіювання уламків скла, осипання ґрунту; 6) координати місця зіткнення, наїзду відносно сталих орієнтирів; 7) ширина проїжджої частини разом з роздільними смугами; 8) ширина тротуарів, узбіччя; 9) розміри ділянок з різним станом дорожнього покриття; 10) розміри та розміщення дефектів дорожнього покриття; 11) розташування дорожньої розмітки; 12) розташування світлофорів, дорожніх знаків та інших засобів технічного регулювання дорожнього руху; 13) розташування шлагбаума, засобів сигналізації, дорожніх знаків на підході до залізничного переїзду.

Дослідивши схему місця ДТП, яка додана до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 6), складену інспектором 1 взводу 4 роти 4 батальйону УПП у Львівській області, капітаном поліції Татарчинським І.О., переглянувши відеозапис, суд дійшов висновку, що вказана схема складена з порушенням вищевказаних вимог зазначеної Інструкції, не є належним допустимим доказом по справі, виходячи з наступного.

В даній схемі в порушення вимог п. 4 розділу VІІІ вищевказаної Інструкції не зазначено ширину проїжджої частини разом з роздільними смугами, а також не вказано розташування дорожньої розмітки.

При цьому, відсутність вказаної інформації у схемі ДТП, враховуючи надані ОСОБА_1 під час складання адміністративного матеріалу пояснення, що ДТП відбулося саме на його смузі руху, має суттєве значення для вірного вирішення питання щодо наявності або відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Також, в схемі місце зіткнення позначено цифрою (3) в крайній лівій передній частині автомобіля Iveco Trakker НОМЕР_2 , днз НОМЕР_3 , в той час, як з відеозапису з боді-камери поліцейського вбачається, що інший учасник ДТП ОСОБА_2 підтвердив, що його транспортний засіб після пригоди було переміщено в інше місце, а саме назад.

Крім того, з відеозапису, пояснень ОСОБА_1 та пояснень допитаної 07.05.2026 року в якості свідка ОСОБА_4 , яка була попереджена про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, вбачається, що співробітники поліції при складанні схеми ДТП не проводили замірів з використанням вимірювальних приборів.

Додатково суд зауважує, що в схемі ДТП вказано про порушення ОСОБА_1 двох пунктів ПДР, а саме п.2.3.б та 13.1, в той час, як в протоколі вказано лише п. 2.3.б ПДР. Відтак, інформація вказана у схемі ДТП не відповідає інформації, яка вказана у протоколі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до усталеної практики, ЄСПЛ поширює передбачені Конвенцією про захист прав та основоположних свобод людини стандарти та процедурні гарантії, встановлені для кримінальних проваджень, також на провадження у справах про адміністративні правопорушення, вважаючи їх кримінальними провадженнями по суті і за змістом.

Згідно правових позицій Верховного Суду України,викладених у Постанові Пленуму №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди при розгляді цих категорій справ повинні враховувати, що диспозиції цих норм є банкетними, а тому суду слід ретельно з`ясовувати та зазначати у своєму рішенні, в чому саме полягали порушення, норми яких правил не додержані, чи є причинний зв`язок між цими порушеннями та передбаченими законом негативними наслідками, що настали.

Протокол про адміністративне правопорушення за 124 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.

Таких доказів матеріали даної справи не містять.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа " Коробов проти України " № 39598 / 03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява № 25).

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення належними та допустимими доказами не доведена, а тому відсутні підстави для притягнення його до відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження по вказаній справі підлягає закриттю зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Окрім того, суд зазначає, що оскільки протокол про адміністративне правопорушення у відношенні іншого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_2 не складався, за відсутності протоколу про адміністративне правопорушення відносно вказаної особи суд позбавлений процесуальної можливості розглядати питання про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 124 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Немишлянський районний суд м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 18.05.2026 року.

Суддя О.В. Спесивцев