Постанова від 12 травня 2026 р. у справі №686/17999/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/17999/24

Провадження № 22-ц/820/1060/26

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

розглянув в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України цивільну справу № 686/17999/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року в складі судді Павловської А.А. у цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

В грудні 2024 року МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» звернулося до суду з позовом, в якому після уточнення позовних вимог, просило стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за період з 01.10.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 32462,74 грн за надані послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води.

В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що відповідач є споживачем послуг централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які надаються МКП Хмельницьктеплокомуненерго за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 17.05.2024 року за вказаною адресою наявна заборгованість, за період з 01.10.2018 року по 31.10.2021 року за надані послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води в розмірі 32462,74 грн. На неодноразові попередження про необхідність повного погашення заборгованості відповідач не реагує, тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» 32462,74 грн. за послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та 3028 грн судового збору.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 січня 2026 року поновлено ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року у цивільній справі № 686/17999/24.

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року у цивільній справі № 686/17999/24 за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишено без задоволення.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Апелянт зазначає, що він з сім`єю тривалий час не перебуває на території України, оскільки з 06.04.2022 року разом з донькою проживає у Федеративній Республіці Німеччина, тому зазначений у заочному рішенні суду розмір заборгованості за вимогою стягувача є повністю необґрунтованим, оскільки представники МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» ввели суд в оману надавши неправдиві дані про заборгованість, про нарахування оплати за використання гарячого водопостачання в той період, коли відповідач і його донька фактично не проживали в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , так як виїхали з України після початку повномасштабного вторгнення. Його неодноразові звернення на початку перебування в Німеччині до МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» про факт того, що в квартирі ніхто не проживає, це підприємство повністю ігнорувало. Крім того, вказує ОСОБА_1 , що він не брав участі у судовому засіданні, оскільки не отримував судових повісток і не був належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Представник МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» - Янюк К.М. подала відзив на апеляційну скаргу, посилається, що рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року є законним та обґрунтованим. Вказує, що заборгованість апелянта за надані послуги централізованого опалення та централізованого водопостачання гарячої води у сумі 32 462,74 грн. утворилася за період з 01.10.2018 року по 31.10.2021року, тобто до моменту виїзду за кордон ОСОБА_1 . Апелянт зазначає, 06.04.2025 року, після початку повномасштабного вторгнення він з сім`єю виїхав з України та проживає в Німеччини, а у квартирі ніхто не проживає, проте доказів не надає. Крім того, апелянт не звертався до МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» із відповідними заявами про зміну місця проживання та здійснення перерахунку за гаряче водопостачання та централізованого опалення.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Встановлено, що МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» надає послуги централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Хмельницького БТІ, щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 є власником 2/3 даної квартири, ще 1/3 належала ОСОБА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, спадкова справа після її смерті не заводилася.

Як вбачається з довідки про зареєстрованих осіб в квартирі АДРЕСА_2 , то такими особами є ОСОБА_1 та неповнолітня ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки № 379 від 17.05.2024 року ОСОБА_1 має заборгованість за житлово-комунальні послуги з постачання централізованого опалення та гарячої води, особовий рахунок НОМЕР_1 , за період з 01.10.2018 року по 31.10.2021 року в сумі 32462,74 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За правилами ст.ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами.

П. 6 ч. 1 ст. 1 Закону «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що індивідуальний споживач це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Ст. 5 цього ж Закону передбачено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно ст.ст. 7, 9 цього ж Закону індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Частини 1,5 статті 13 вказаного Закону передбачають, що договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

У разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Також, відповідно до статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Тобто, внесення змін до публічного договору приєднання законодавством не допускається так як вказане призведе до порушення прав інших суб`єктів імперативно визначених відносин.

Крім того, частиною 6 статті 633 ЦК України передбачено, що умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно з частиною 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Із положень статті 642 ЦК України слідує, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Обов`язок споживача оплачувати послуги за постачання гарячої води та теплопостачання також передбачений також пунктом 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» та ОСОБА_1 існують правовідносини щодо надання комунальних послуг, а саме послуг з постачання централізованого опалення та гарячої води, доказів, що квартира АДРЕСА_2 .

Матеріали справи не містять належних доказів того, що відповідач не користувався теплопостачанням та послугою з постачання гарячої води з 01.01.2018 року по 31.10.2021 року та звертався в установленому законом порядку із заявою про відключення належної йому квартири від мереж центрального опалення і гарячого водопостачання.

Посилання апелянта, що він з квітня 2022 року не проживає в Україні і не користується комунальними послугами не спростовують висновків суду першої інстанції про стягнення боргу, який виник у період з 01.01.2018 року по 31.10.2021 року.

Правильність заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії (централізованого опалення), постачання гарячої води (гарячого водопостачання) споживача по особовому рахунку № НОМЕР_1 перевірено судом першої інстанції та відповідач зазначеного розрахунку не спростував і своїх контррозрахунків не навів.

Також безпідставними є доводи апелянта щодо незаконного стягнення грошових коштів з неповнолітньої дитини, оскільки ніяких коштів з дитини судом не стягувалось.

Не приймає суд до уваги і посилання апелянта, що він не брав участі у судовому засіданні, оскільки не отримував судових повісток і не був належно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Як вбачається, з Витягу з Державного демографічного реєстру місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано в кв. АДРЕСА_2 .

Судом на дану адресу шість разів направлялась судова повістка і кожного разу відповідно поштові відправлення повертались до суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до ст. 130 ЦПК України є належним повідомленням сторони.

Таким чином при вирішенні позову, суд першої інстанції врахував усі обставини справи, правильно визначився з правовими нормами, що регулюють спірні правовідносини.

Оскаржуване рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 березня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 травня 2026 року

Судді А.М. Костенко

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк